Рішення

від 04.06.2015 по справі 910/8805/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2015Справа №910/8805/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована установа «Військові меморіали»

до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

про стягнення 234389 грн. 60 коп.

Суддя: Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Боргун Т.С. (довіреність №01/15 від 03.02.2015)

від відповідача - Курило Т.С. (довіреність № 7/8-15648 від 29.12.2014),

Божко О.А. (довіреність №7/8-5332 від 12.05.2015)

в с т а н о в и в:

07.04.2015 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована установа «Військові меморіали» заборгованість за договором №ДЗ-17/229-2013 від 11.10.2013 про надання послуг з пошуку, ексгумації та перепоховання останків загиблих червоноармійців, виявлених на території хутора Високий Софієвського району Дніпропетровської області, з урахуванням інфляційних нарахувань у сумі 205604 грн. 92 коп.

12.05.2015 до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій позивач просить стягнути з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована установа «Військові меморіали» заборгованість за договором №ДЗ-17/229-2013 від 11.10.2013 у розмірі 137156 грн. 94 коп. та 97232 грн. 66 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості.

Ухвалою суду від 19.05.2015 вказана заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, у зв'язку із чим ціною позову є 234389 грн. 60 коп.

20.05.2015 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до п. 4.4 договору №ДЗ-17/229-2013 від 11.10.2013 у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надання послуг здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання замовником бюджетних коштів. На виконання умов вказаного договору щодо оплати послуг відповідач звернувся із платіжними дорученнями №1163 від 20.12.2013 на суму 113553 грн. 80 коп. та №1265 від 26.12.2013 на суму 23603 грн. 14 коп. до Державної казначейської служби України, однак останньою не було проведено оплату. На 2014 рік за бюджетною програмою КПКВК 2751230 «Пошук і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій» було передбачено асигнування у розмірі 750000 грн. Відповідно до Закону України від 27.03.2014 №1164-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» видатки за вказаною бюджетною програмою було вилучено у повному обсязі. У зв'язку із наведеним, поданий до державної казначейської служби України реєстр бюджетних зобов'язань на суму 707393 грн. 08 коп. було знято з реєстрації. Таким чином, відповідач був позбавлений можливості здійснювати погашення зазначеної кредиторської заборгованості. За таких обставин відповідач вважає, що його вини у неналежному виконанні умов договору немає.

03.06.2015 до суду надійшли письмові пояснення позивача на відзив на позовну заяву, у яких він зазначає, що пункти 4.3. та 4.4. договору № ДЗ-17/229-2013 від 11.10.2013 не містять уточнення про виникнення зобов'язання щодо оплати наданих послуг відповідачем виключно за наявності бюджетних призначень саме за бюджетною програмою 2751230 «Пошук і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій». Крім того, у листі від 17.12.2014 №7711-15019 відповідачем визнана наявність заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутніх у судових засіданнях представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

11.10.2013 між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована установа «Військові меморіали» укладено договір №ДЗ-17/229-2013 про надання послуг з пошуку, ексгумації та перепоховання останків загиблих червоноармійців, виявлених на території хутора Високий Софієвського району Дніпропетровської області (далі за текстом - договір), згідно п. 1.1 якого позивач (виконавець) зобов'язується у 2013 році надати відповідачу (замовнику) послуги з пошуку, ексгумації та перепоховання останків загиблих червоноармійців, виявлених на території хутора Високий Софієвського району Дніпропетровської області, а відповідач прийняти і оплатити такі послуги.

Ціна договору визначена на підставі проведених конкурсних торгів і складає 146750 грн. без ПДВ, яка нараховується згідно з калькуляцією кошторисної вартості (додаток №4 до договору) та погоджується протоколом узгодження кошторисної вартості (додаток №2 до договору). Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, а також у разі неналежного фінансування або відсутності фінансування з державного бюджету (п. 3.1, п. 3.2 договору).

Розрахунки за договором проводяться шляхом оплати замовником наданих послуг на підставі відповідних актів здачі-приймання послуг, підписаних сторонами. Джерелом фінансування є видатки загального фонду Державного бюджету України на 2013 рік за бюджетною програмою КПКВК 2751230 «Пошук і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій» (п. 4.1, п. 4.2 договору).

Умови оплати за договором - по факту надання послуг при наявності бюджетного фінансування з відстрочкою платежу до 30 календарних днів з дати підписання акту. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надання послуг здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання замовником бюджетних коштів (п. 4.3, п. 4.4 договору).

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що строк надання виконавцем послуг: з моменту укладання (підписання сторонами) договору до 31.12.2013.

Права та обов'язки сторін за договором визначені у розділі VI, згідно умов якого замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати виконавцю за надані послуги згідно з положеннями розділу IV договору, приймати надані послуги згідно з актом здачі-приймання. Замовник має право, зокрема, зменшувати обсяг надання, а також ціну цього договору залежно від реального фінансування Державного бюджету. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до договору.

Відповідно до п. 7.3 договору замовник не відповідає перед виконавцем за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у разі неналежного фінансування або відсутності фінансування з Державного бюджету.

Сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 включно, але у будь-якому випадку до повного розрахунку за договором (п 10.1. договору).

Сторони були ознайомлені з умовами договору, він підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

На виконання умов договору замовником і виконавцем було погоджено технічне завдання (додаток №1 до договору).

Згідно протоколу узгодження кошторисної вартості послуг з пошуку, ексгумації та перепоховання останків загиблих червоноармійців, виявлених на території хутора Високий Софієвського району Дніпропетровської області (додаток №2 до договору), калькуляції (додаток №4 до договору) сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни за надання послуг у сумі 146750 грн. без ПДВ.

Календарним планом (додаток №3 до договору) визначено, що за результатами виконання першого етапу робіт позивачем у жовтні 2013 року відповідач повинен сплатити йому 113553 грн. 80 коп., за результатами виконання другого етапу у листопаді-грудні 2013 - 33196 грн. 20 коп.

Згідно акту №1 здачі-приймання послуг з пошуку, ексгумації та перепоховання останків загиблих червоноармійців, виявлених на території хутора Високий Софієвського району Дніпропетровської області за договором від 19.12.2013, вартість фактично наданих позивачем послуг за першим етапом становить 113553 грн. 80 коп. без ПДВ.

Згідно акту №2 здачі-приймання послуг з пошуку, ексгумації та перепоховання останків загиблих червоноармійців, виявлених на території хутора Високий Софієвського району Дніпропетровської області за договором від 25.12.2013 вартість фактично наданих позивачем послуг за другим етапом становить 23603 грн. 14 коп. без ПДВ.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та свідчать про належне виконання позивачем умов договору.

У зв'язку із невиконанням відповідачем п. 4.4 договору щодо оплати наданих послуг, позивач звернувся до відповідача з листом від 26.11.2014 №19 з вимогою про належне виконання останнім умов вказаного пункту договору.

Листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.12.2014 за № 7/11-15019 надано відповідь на звернення позивача, згідно якої станом на 01.11.2014 за бюджетною програмою КПКВК 2751230 «Пошук і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій» обліковується кредиторська заборгованість загального фонду державного бюджету у сумі 703682 грн. 47 коп., у тому числі за укладеним договорами ТОВ «Спеціалізована установа «Військові меморіали» у сумі 396074 грн. 64 коп., з них за результатами державних закупівель - 297804 грн. 64 коп. Відповідно до Закону України від 27.03.2014 №1164-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» видатки за бюджетною програмою 2751230 «Пошук і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій» вилучено у повному обсязі. Враховуючи відсутність бюджетних призначень на поточний рік за зазначеною бюджетною програмою, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у листі зазначає про відсутність погашення зазначеної кредиторської заборгованості.

У вказаному листі відповідач також посилається на те, що за повідомленням Міністерства фінансів України питання виділення додаткових коштів на погашення кредиторської заборгованості може бути розглянуто у разі перевиконання дохідної частини Державного бюджету України.

З реєстру бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 20.12.2013 № 6 та від 26.12.2013 № 7, зареєстрованому у Державній казначейській службі України 28.12.2013 та 30.12.2013 відповідно, вбачається, що відповідачем були сформовані та подані до Державної казначейської служби України платіжні доручення №1163 від 20.12.2013 на суму 113553 грн. 80 коп. та №1265 від 26.12.2013 на суму 23603 грн. 14 коп. на виконання умов договору.

З реєстру бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 14.04.2014 № 2, зареєстрованому Державною казначейською службою України, вбачається, що відповідачем було надано на виконання умов договору платіжні доручення на суму 137156 грн. 94 коп.

Листами від 27.10.2014 №7/11-12760, від 08.04.2015 №7/7-3873 відповідачем вчинялися дії щодо погашення кредиторської заборгованості, у зв'язку із чим він звертався до Міністерства фінансів України з питання виділення коштів на ці цілі.

Враховуючи наявність заборгованості відповідача за договором щодо оплати послуг, позивачем заявлено вимогу до стягнення з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України заборгованості за договором у розмірі 137156 грн. 94 коп. та 97232 грн. 66 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позову у повному обсязі з таких підстав.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Правовідносини сторін у справі за своєю правовою природою є відносинами за договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Стаття 902. Виконання договору про надання послуг

Відповідно до ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Статтею 903 Цивільного кодексу України визначено: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За умовами п. 4.3, п. 4.4 договору оплата відповідачем наданих позивачем за договором послуг повинна здійснюватися по факту надання послуг при наявності бюджетного фінансування з відстрочкою платежу до 30 календарних днів з дати підписання акту. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надання послуг здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання замовником бюджетних коштів.

Відповідно до п. 7.3 договору замовник не відповідає перед виконавцем за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у разі неналежного фінансування або відсутності фінансування з Державного бюджету.

З наведених положень договору вбачається, що належне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг залежить від своєчасного фінансування із загального фонду Державного бюджету України. Умови договори доведені до відома сторін та підписані їх уповноваженими представниками.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

У пункті 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України дається визначення поняття бюджетної програми як сукупності заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій;

Разом з тим, пунктом 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетне асигнування - це повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно з пунктами 3, 4 та 6 частини п'ятої статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання, здійснює аналіз показників виконання бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі). Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, та надати йому кошти бюджету (на безповоротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань. Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів (частина шоста статті 22 БК України).

Головним розпорядником бюджетних коштів за бюджетною програмою КПКВК 2751230 «Пошук і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій» визначено Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Відповідно до частини першої статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у НБУ. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає, зокрема, розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства.

За приписами пункту четвертого положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №460/2011 казначейство України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює через систему електронних платежів НБУ розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів.

Відповідно до пункту 11.1 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 №1407 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.01.2013 за №130/22662 органи Казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) або планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів.

Органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень за дорученнями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань (пункт 11.3 вказаного порядку).

З огляду на наведене вище, враховуючи принцип цільового використання бюджетних коштів, видатки на погашення заборгованості за договором мають здійснюватись за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 2751230 «Пошук і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій».

Відповідно до Закону України від 27.03.2014 №1164-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» видатки за бюджетною програмою 2751230 «Пошук і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій» вилучено у повному обсязі.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем вчинялися дії, спрямовані на належне виконання умов договору, що підтверджується поданими до Державної казначейської служби України реєстрами бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, листами до Міністерства фінансів України з питання виділення коштів на погашення кредиторської заборгованості.

Таким чином, враховуючи положення Закону України від 27.03.2014 №1164-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» щодо видатків за бюджетною програмою 2751230 «Пошук і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій», пункту 4.4 договору, стягнення грошових коштів за договором на користь позивача можливе за умови фінансування відповідача та виконання наданих ним до органів Казначейства відповідних платіжних доручень.

Наявними у справі доказами також підтверджений факт відсутності бюджетних коштів для погашення заборгованості відповідача перед позивачем.

Враховуючи викладене вище, положення ст. 530 Цивільного кодексу України, а також умови пунктів 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 7.3 договору, строк виконання зобов'язання відповідача з оплати наданих позивачем послуг є таким, що не настав.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Щодо поданої позивачем заяви про повернення зайво сплаченої суми судового збору у розмірі 5492 грн. 16 коп. при зверненні до суду із позовною заявою, суд зазначає таке.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, з 01.01.2014 розмір судового збору за подання до господарського суду позовних заяв немайнового характеру становить 1218 грн., а за подання позовних заяв майнового характеру - не менше 1827 грн. та не більше 73080 грн.

У відповідності до квитанції №70 від 09.02.2015 позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 10179 грн 95 коп.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме 10179 грн 95 коп., а також в процесі розгляду справи подано до суду заяву про збільшення позовних вимог та стягнення з відповідача 234389 грн. 60 коп..

Враховуючи наведене, позивач повинен був сплатити 4687 грн. 79 коп. судового збору, виходячи з ціни позову 234389 грн. 60 коп. таким чином, відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 6 5492 грн. 16 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції №70 від 09.02.2015.

Враховуючи наведене, заява позивача про повернення зайво сплаченої суми судового збору у розмірі 5492 грн. 16 коп. підлягає задоволенню.

Судові витрати у сумі 4687 грн. 79 коп. покладаються на позивача на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована установа «Військові меморіали» (52500, Дніпропетровська область, м. Синельниково, вул. 50 років Жовтня, 2а, код 37664778) 5492 грн. 16 коп. судового збору, перерахованого за квитанцією №70 від 09.02.2015. .

В судовому засіданні 04.06.2015 на підставі положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повне рішення складене та підписане 09.06.2015.

Суддя В.О. Демидов