Рішення

від 25.05.2015 по справі 911/1243/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"25" травня 2015 р. Справа № 911/1243/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» АТ «Укрексімбанк», м. Київ

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект - Капітал», м. Сімферополь,

АР Крим

2. Фірма «ТЕС», м. Сімферополь, АР Крим

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС -Термінал», м. Сімферополь, АР Крим

про стягнення 634 929,60 дол. США (що еквівалентно 16 493 416,97 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 09.02.2015 року) та 647 988,26 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників:

позивач - Липська Н.В. предст. дов. №010-01/2341 від 11.04.2014;

відповідач 1 - не з'явився;

відповідач 2 - не з'явився;

відповідач 3 - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом, в якому просить суд стягнути з кожного з відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект - Капітал» (відповідач-1) , Фірми «ТЕС» (відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Термінал» (відповідач-3) 634 929 доларів 60 центів США та 647 988 грн. 26 коп. заборгованості за кредитним договором від 11.11.2013р. №841ЗК4.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач стверджує, що у зв'язку із невиконанням відповідачем 1 - товариством з обмеженою відповідальністю «Комплект-Капітал» зобов'язань за кредитним договором від 11.11.2013р. №841ЗК4, виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 634 929,60 дол. США (що еквівалентно 16 493 416,97 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 09.02.2015 року) та 647 988,26 грн., в тому числі:

573 922,94 долари США заборгованості зі сплати кредиту,

59 021,62 долари США заборгованості по процентам за користування кредитом,

182 679,55 грн. заборгованості з комісії за управління кредитом,

450 118,00 грн. пені за прострочення зобов'язань,

1 985,04 долари США 3% річних за прострочення виконання зобов'язань зі сплати кредиту та процентів за користування кредитом та1586,71 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язань по сплаті комісії за управління кредитом,

13 604,00 грн. інфляційних втрат.

При цьому позивач зазначає, що забезпечення виконання зобов'язань товариством з обмеженою відповідальністю «Комплект-Капітал» за даним кредитним договором Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та Фірмою «ТЕС», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Термінал» - укладено Договори поруки №8413Р1 та №8413Р2 від 11.11.2013, відповідно до умов яких відповідач-2 та відповідач-3 поручаються перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем-1.

Таким чином, позивач просить стягнути з:

відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект - Капітал», як позичальника 634 929 доларів 60 центів США та 647 988 грн. 26 коп. заборгованості за кредитним договором від 11.11.2013р. №841ЗК4;

відповідача 2 - Фірма «ТЕС», як поручителя та солідарного з позичальником боржника 634 929 доларів 60 центів США та 647 988 грн. 26 коп. заборгованості за кредитним договором від 11.11.2013р. №841ЗК4,

відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС -Термінал», як поручителя та солідарного з позичальником боржника 634 929 доларів 60 центів США та 647 988 грн. 26 коп. заборгованості за кредитним договором від 11.11.2013р. №841ЗК4,

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.03.2015 у справі №911/1243/15 було порушено провадження та призначено до розгляду на 27.04.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.04.2015 розгляд справи було відкладено на 25.05.2015 року, у зв'язку з неявкою представників відповідачів та неподання ними витребуваних документів.

В судове засідання 25.05.2015 року представники відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3 повторно не з'явились, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується оригіналами накладних ТОВ «ТЕКС Україна» №№ 2487298, 2487299, 2487300, про причини неявки суд не повідомили, витребуваних документів, зокрема відзиви на позов до суду не подали.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічна правова позиція зазначена у п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» .

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно з ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

25.05.2015 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

встановив:

11.11.2013 р. між публічним акціонерним товариством «Державний експортно- імпортний банк України» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплект-Капітал» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №841ЗК4.

Згідно із п.2.1 ст. 2 Кредитного договору, Банк надає Позичальникові кредит, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за Кредитним договором. Кредит надається Позичальнику шляхом відкриття невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії (п.2.2 ст. 2 Кредитного договору).

Відповідно до п.п.2.3.1 п.2.3 ст. 2 Кредитного договору, ліміт кредитної лінії складає еквівалент 10 534 500,00 гривень, із кінцевим строком погашення Кредиту - 10.06.2017 р. (п.2.4 ст.2 Кредитного договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що розмір процентної ставки за кредитом: для кредитної заборгованості у гривнях - 20% річних; для кредитної заборгованості у доларах США - 10,7% річних.

Проценти за кредитом нараховуються протягом усього строку користування кредитом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування кредитом на основі банківського року.

Відповідно до п. 3.2. Кредитного договору, розмір ставки за управління кредитною лінією складає 0,035% від ліміту кредитної лінії, а у разі перевищення основного боргу над лімітом кредитної лінії, базою для нарахування комісії за управління є сума основного боргу.

Комісія за управління нараховується починаючи з дати набуття чинності цим договором і закінчуючи датою повного виконання зобов'язань з погашення кредиту (включно), але не більше 90 днів з дати повного погашення кредиту.

Крім того, п.6.1 ст. 6 Кредитного договору встановлено, що будь-який з платежів Позичальника по погашенню Кредиту, сплаті Процентів за Кредитом, здійснюється у валюті Кредиту відповідно до заборгованості, а інші платежі за Кредитним договором - у національній валюті України.

Погашення Кредиту протягом дії Кредитного договору здійснюється Позичальником згідно з Графіком зміни Ліміту заборгованості (п. 6.3 ст. 6 Кредитного договору).

Згідно із п.п. 9.2.2 ст. 9 Кредитного договору Позичальник зобов'язався своєчасно та у повному обсязі погашати Банку Кредит, сплатити Проценти за Кредитом, комісії та інші платежі за Кредитним договором.

Підпунктом 9.2.8.2 договору встановлено, що Позичальник зобов'язується здійснити погашення кредиту, процентів за кредитом, комісії та інших платежів за цим договором у повному обсязі протягом 10 банківських днів з дня відправлення банком Позичальнику повідомлення про необхідність такого погашення, якщо допущено прострочення термінів виконання грошових зобов'язань за будь-яким договором, забезпеченням за яким виступає предмет застави/іпотеки, наданий згідно з гарантійними документами у забезпечення виконання грошових зобов'язань за цим Договором, та Банком направлено вимоги щодо дострокового виконання грошових зобов'язань за такими договорами/виконання за такими договорами грошових зобов'язань у повному обсязі.

В зв'язку з невиконанням відповідачем-1 зобов'язань за Кредитним договором, зокрема, щодо повернення Кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, сплати комісії за управління кредитною лінією, позивач надіслав на адресу відповідача вимогу від 13.01.2015 р. №195-04/171 про дострокове погашення кредиту, яка залишена відповідачем-1 без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1049 цього ж кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як встановлено судом, відповідач-1 у встановлений кредитними договорами строк взятих на себе договірних зобов'язань за кредитним договором не виконав, внаслідок чого у відповідача-1 виникла заборгованість по сплаті кредиту, відсотків та комісії з управління кредитом.

З урахуванням викладеного та того, що судом встановлений факт наявності заборгованості, позовна вимога щодо стягнення заборгованості за неповернутим кредитом у сумі 573 922,94 долари США є обґрунтованою.

Також позов містить вимоги про стягнення 59 021,62 долари США, нарахованих за загальний період з 20.05.2014 р. до 03.03.2015 р. відсотків за користування кредитом відповідно до п. 3.2 кредитного договору та про стягнення заборгованості за комісією за управління кредитною лінією у розмірі 182 679,55 грн.

Перевіривши правильність запропонованого позивачем розрахунку згідно представлених банківських виписок, судом встановлено, що станом на 09.02.2015р. заборгованість ТОВ «Комплект-Капітал» перед ПАТ «УкрЕксімБанк» становить 59 021,62 долари США заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом та 182 679,55 грн. заборгованості за комісією за управління кредитною лінією.

У зв'язку із наявністю у відповідача-1 простроченого грошового зобов'язання за кредитом, процентам за користування кредитом та комісії за управління кредитом, позивач також нарахував пеню, що в гривневому еквіваленті складає 450 118,00 грн. (12 377,10 долари США пені за період з 01.08.2014р. по 09.02.2015р. за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 5 125,36 долари США пені за період з 08.04.2014р. по 09.02.2015р. за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 13 322,88 грн. пені за період з 08.04.2014р. по 09.02.2015р. за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом), яку останній просить стягнути в судовому порядку.

Щодо вимоги про стягнення пені суд зазначає наступне.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 10.2 ст. 10 Кредитного договору, у випадкуневиконання (несвоєчасного виконання) Позичальником будь-яких грошових зобов'язань, визначених Кредитним договором, Позичальник сплачує Банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов'язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов'язань.

Перевіривши наданий розрахунок, судом встановлено, що розмір заявленої до стягнення пені є арифметично вірним обґрунтованим.

Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем-1 грошового зобов'язання з повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії за управління кредитом, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 985,04 долари США у зв'язку з простроченням зобов'язань зі сплати кредиту та відсотків та 1 586,71 грн. 3% річних у зв'язку з простроченням зобов'язань зі сплати комісії за управління кредитом, а також інфляційні втрати в сумі 13 604,00 грн. розраховані станом на 09.02.2015р.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу. Згідно до положень частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи неналежне виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісії та виходячи з розрахунку, який враховує встановлені судом розмір простроченого грошового зобов'язання відповідача 1 та належні строки його виконання, передбачені законом та Кредитним договором згідно графіку, судом встановлено, що належні до стягнення на користь позивача 3% річних складають 1 985,04 долари США у зв'язку з простроченням зобов'язань зі сплати кредиту та відсотків та 1 586,71 грн. 3% річних у зв'язку з простроченням зобов'язань зі сплати комісії за управління кредитом, а також інфляційні втрати складають 13 604,00 грн.

Таким чином судом встановлено факт наявності заборгованості у розмірі 634 929,60 дол. США (що еквівалентно 16 493 416,97 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 09.02.2015 року) та 647 988,26 грн., в тому числі: 573 922,94 долари США заборгованості зі сплати кредиту, 59 021,62 долари США заборгованості по процентам за користування кредитом,182 679,55 грн. заборгованості з комісії за управління кредитом, 450 118,00 грн. пені за прострочення зобов'язань,1 985,04 долари США 3% річних за прострочення виконання зобов'язань зі сплати кредиту та процентів за користування кредитом та1586,71 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язань по сплаті комісії за управління кредитом,13 604,00 грн. інфляційних втрат.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором було укладено: Договір поруки №8413Р1 від 11.11.2013 р. (далі - Договір поруки-1) між АТ «Укрексімбанк», Позичальником та Фірмою «ТЕС» (Поручитель-1) та Договір поруки №8413Р2 від 11.11.2013 р. (далі - Договір поруки-2) між АТ «Укрексімбанк», Позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Термінал» (Поручитель-2).

Згідно зі статтею 553 Цивільного кодексу України , за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Стаття 554 ЦК України визначає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з пунктами 3.1. Договорів поруки, поручителі зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником (відповідачем-1) основного зобов'язання, тобто зобов'язання позичальника, передбаченого Кредитним договором, в тому числі з урахуванням всіх змін та доповнень до Кредитного договору, що будуть укладені в майбутньому.

У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (частина 1 статті 543 ЦК України).

Така ж позиція викладена у пункті 4.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина 1 статті 554 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктами 3.2. Договорів поруки, у випадку невиконання позичальником основного зобов'язання (або його частини) Кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників.

Відповідно до пунктів 4.1.1. Договорів поруки, кредитор має право вимагати від поручителя задоволення у повному обсязі всіх своїх грошових вимог, що випливають із основного зобов'язання, якщо позичальник не виконує грошові зобов'язання, передбачені Кредитним договором, протягом двадцяти днів з моменту отримання поручителем письмового повідомлення кредитора про факт такого невиконання.

Кредитор має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання поручителем та/або позичальником у випадку якщо протягом 20 робочих днів з моменту отримання поручителем письмового повідомлення кредитора про факт невиконання та/або неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитною угодою та/або поручителем за цим договором, вони не будуть виконані, в тому числі позичальник та/або поручитель не зміг виконати будь-яке із зобов'язань (в тому числі в частині) цьому договору, чи кредитній угоді (підпункт (а) пункту 4.1.3. Договорів поруки);

Крім того, господарський суд наголошує на тому, що відповідно до пункту 4.1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (частина третя статті 554 Цивільного кодексу України). Ця норма не може бути застосована до правовідносин, що виникли з декількох договорів поруки, оскільки поручителі не несуть солідарної відповідальності один перед одним, якщо інше не передбачено договором, і таку поруку не можна вважати їхньою спільною.

Норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого.

У даному випадку предметом спору є різні самостійні договори поруки, за якими кожен із поручителів поручився відповідати перед кредитором разом із позичальником як солідарні боржники. Також умовами договорів поруки передбачено право кредитора пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя.

Враховуючи викладене, а також те, що ні нормами закону, ні умовами договорів поруки не встановлена солідарна відповідальність поручителів, підстави для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами частини третьої статті 554 ЦК України відсутні.

Таким чином, в даному випадку порука кількох осіб не може бути визначена як спільна а відтак поручителі не є між собою солідарними боржниками, у зв'язку з чим солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителів не відповідає дійсним обставинам справи та правовій природі відносин сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 17 грудня 2014 року №6-185цс14.

За таких обставин, судом встановлено факт наявності обов'язку кожного з відповідачів, а саме: Фірми «ТЕС» (поручитель 1), ТОВ «ТЕС-Термінал» (поручитель 2) та ТОВ «Комплект-Капітал» (боржника) погасити заборгованість перед кредитором ПАТ «УкрЕксімБанк» в повному обсязі у розмірі 634 929,60 доларів США та 647 988,26 грн.

У зв'язку з невиконанням Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, Банком було направлено Поручителям вимоги про дострокове погашення заборгованості від 04.02.2015 р. №195-04/688 та №195-04/689, однак вказані вимоги залишені Поручителями без задоволення.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивач правомірно скористався наданим йому правом та пред'явив позовні вимоги до позичальника, а також до кожного із поручителів окремо на підставі відповідних договорів поруки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачі відзив на позов не подали, доказів належного виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором та Договорами поруки суду не представили, доводи позивача не спростували.

Враховуючи вищевикладене та встановлення судом факту заборгованості відповідача 1 - ТОВ «Комплект-Капітал» перед позивачем за Кредитним договором, а також наявність обов'язку відповідача 2 - Фірма «ТЕС» згідно Договору поруки 1, відповідача 3 - ТОВ «ТЕС-Термінал» згідно Договору поруки 2 за зобов'язаннями ТОВ «Комплект-Капітал» за Кредитним договором, вимоги позивача про стягнення заборгованості за Кредитним договором є обґрунтованими, законними, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідачів.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект-Капітал» (95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 34А код ЄДРПОУ 32402006) на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 127, код ЄДРПОУ 00032112) - 634 929 (шістсот тридцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять) доларів 60 центів США та 647 988 (шістсот сорок сім тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 26 коп. заборгованості за кредитним договором від 11.11.2013р. №841ЗК4 та 24 360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн. 00 коп. судового збору.

3. Стягнути з поручителя за Договором поруки № 8413Р1 від 11.11.2013 Фірми «ТЕС» (95011, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкая, буд. 5, кв. 11, код ЄДРПОУ 16512506) на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 127, код ЄДРПОУ 00032112) - 634 929 (шістсот тридцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять) доларів 60 центів США та 647 988 (шістсот сорок сім тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 26 коп. заборгованості за кредитним договором від 11.11.2013р. №841ЗК4 та 24 360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн. 00 коп. судового збору.

4. Стягнути з поручителя за Договором поруки № 8413Р2 від 11.11.2013 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Термінал» (95011, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкая, буд. 5, кв. 11, код ЄДРПОУ 35002698) на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 127, код ЄДРПОУ 00032112) - 634 929 (шістсот тридцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять) доларів 60 центів США та 647 988 (шістсот сорок сім тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 26 коп. заборгованості за кредитним договором від 11.11.2013р. №841ЗК4 та 24 360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн. 00 коп. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 09.06.2015р .

Суддя О.В. Щоткін