Рішення

від 02.06.2015 по справі 915/793/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Справа № 915/793/15

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»,

04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19,

поштова адреса: Тетерук Вадим Володимирович,

73001, м. Херсон, пр-т Ушакова, 64,

до Приватного науково виробничого підприємства «Віланік»,

54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 17,

про стягнення 82688 грн. 93 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного науково виробничого підприємства «Віланік» (далі - відповідач) грошових коштів у сумі 82688 грн. 93 коп., які є підвищеною процентною ставкою за користування кредитними коштами за Кредитним договором №BL10807 від 04.11.2009. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати у справі.

Ухвалою від 14.05.2015 господарський суд призначив справу до розгляду у судовому засіданні та витребував у сторін низку документів.

На виконання вимог ухвали позивач надав суду всі витребувані матеріали.

Про дату, час і місце судового засідання сторони повідомлені у встановленому ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) порядку. Згідно з абзацом третім підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи вищенаведене та зважаючи на повернення "Укрпоштою" ухвали від 14.05.2015, що направлялася на юридичну адресу відповідача, з відміткою «за закінченням строку зберігання», суд вважає, що про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, відзив на позовну заяву не надав, позов не заперечив і не спростував, правом участі в судовому засіданні не скористався.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК, спір розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі. Висновок суду ґрунтується на такому:

04.11.2009 між сторонами було укладено Кредитний договір №BL10807 (далі - Договір) за умовами якого позивач зобов'язався відкрити відповідачу кредитну лінію з 04.11.2009 до 31.01.2010 в межах суми 300000 грн., а з 01.02.2010 і до кінця дії Договору - в межах суми 200000 грн., з кінцевим терміном повернення всієї суми кредиту не пізніше 31.10.2010. Згідно з п. 1.1 Договору в редакції додаткової угоди від 16.03.2010 ліміт кредитної лінії з 13.03.3010 і до кінця дії Договору встановлений в межах суми 300000 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за укладеним Договором, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.02.2011 у справі №16/212/10 з відповідача на користь позивача стягнуто 313810 грн. 24 коп.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.03.2014 у справі 915/17/14 за несвоєчасне погашення відповідачем суми основного боргу стягнуто з останнього на користь позивача 363861 грн. 38 коп. боргу, які є підвищеною процентною ставкою за користування кредитними коштами за період з 28.02.2011 по 24.02.2014.

Однак станом на 29.04.2015 відповідачем прострочено виконання зобов'язання щодо повернення нарахованих за Договором відсотків, внаслідок чого банк донарахував та просить стягнути з відповідача підвищені відсотки в сумі 82688 грн. 93 коп. за період з 06.03.2014 по 29.04.2015.

Згідно з п. 6.16 Договору він діє до повного погашення позичальником суми грошових зобов'язань.

Відповідно до п. 1.5.1 Договору за користування кредитними коштами позичальник зобов'язується сплачувати проценти в порядку та на умовах, визначених договором. За користування кредитними коштами без порушення встановлених договором строку/термінів погашення кредиту сторони узгодили звичайну процентну ставку, розмір якої визначається за формулою: депозитна ставка плюс 5,5 % річних. За користування понад встановлені Договором строки/терміни погашення кредиту/його частини встановлюється інша процентна ставка, розмір якої визначається за наступною формулою: "Підвищена процентна ставка" = подвійна "Звичайна процентна ставка". При цьому розмір підвищеної процентної ставки застосовується до всієї суми простроченої суми основного боргу (п.1.5.2 Договору).

За твердженням позивача, яке у встановленому ГПК порядку відповідач не спростував, станом на 29.04.2015 заборгованість за Договором останнім не погашена, тому вимоги банку про стягнення з відповідача підвищених відсотків є обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК) суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Несплатою підвищених процентів в сумі 82688 грн. 93 коп. за період з 06.03.2014 по 29.04.2015 відповідач порушує право позивача, умови Договору та вимоги ст.1054 ЦК, згідно з якою за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти. Крім того, ст. 526 ЦК встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням (ст. 610 ЦК).

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що позовні вимоги ґрунтуються на Договорі, чинному законодавству не суперечать, відповідачем не заперечні і не спростовані, вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 35, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного науково виробничого підприємства «Віланік» (54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 17, ідентифікаційний код 13862186) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ідентифікаційний код 21133352) грошові кошти у сумі 82688 (вісімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят вісім) 93 коп. - підвищені проценти за користування кредитом; 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. - судовий збір.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК.

Повне рішення складено та підписано 5 червня 2015 року.

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька