Рішення

від 03.06.2015 по справі 916/1312/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2015 р. Справа № 916/1312/15-г

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінекономмаркет"

про стягнення 113939359,46 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Фурман В.В. - довіреність №280515/4 від 28.05.2015р.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінекономмаркет", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №94/13 від 18.12.2013 року у розмірі 6892506,26 грн., яка складається з простроченої заборгованості за відсотками в сумі 6730954,83 грн. та пені за прострочення платежів по кредитному договору в сумі 161551,43 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №94/13 від 18.12.2013 року та додаткової угоди до нього від 11.12.2014 року щодо сплати відсотків за використання кредиту, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 6730954,83 грн. та нарахована на підставі п.4.1 договору сума пені у розмірі 161551,43 грн., суми яких пред'явлені до стягнення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.03.2015 року порушено провадження по справі з призначенням судового засідання на 23.04.2015 року.

09.04.2015 року на адресу суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" про забезпечення позову №4140 від 07.04.2015 року шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти ТОВ "Фінекономмаркет", в обґрунтування якої заявник посилається на значну суму заборгованості та підозру щодо відчуження відповідачем активів, після чого погашення кредиту буде неможливим (а.с.41-42).

В судовому засіданні 23.04.2015 року представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову.

Розглянувши подану позивачем заяву в порядку ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовив у її задоволенні, з огляду на недоведеність позивачем, яким саме чином невжиття заходів по забезпеченню позову зможуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Так, у відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому суд зазначає, що в обґрунтування необхідності вжиття судом відповідних заходів до забезпечення позову позивачем лише висловлено думку про ймовірне відчуження відповідачем активів, після чого погашення кредиту буде неможливим, натомість жодного доказу можливості невиконання в подальшому рішення суду не надано.

Внаслідок нез'явлення представника відповідача в засідання суду, неподанням витребуваних судом документів, а також необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи був відкладений на 20.05.2015 року.

28.04.2015 року до канцелярії суду надійшла заява позивача про зміну підстав позову та збільшення розміру позовних вимог №4967 від 23.04.2015 року, згідно якої ПАТ "Імексбанк" просить суд стягнути з ТОВ "Фінекономмаркет" 113939359,46 грн., з яких 103184270 грн. заборгованість за кредитом, 9885849,10 грн. заборгованість по відсотках, 869240,36 грн. сума пені (а.с.53-54).

В обґрунтування вказаної заяви ПАТ "Імексбанк" посилається на п.4.2 договору про відкриття кредитної лінії №94/13 від 18.12.2013 року та претензію №1413 від 04.03.2015 року про дострокове повернення кредиту, сплату відсотків та виконання договірних зобов'язань. Як стверджує позивач, станом на 22.04.2015 року ТОВ "Фінекономмаркет" продовжує не сплачувати заборгованість за кредитом, внаслідок чого банк визнав термін кредиту таким, що настав.

В судовому засіданні 20.05.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та заявив клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів. Представник відповідача в засідання суду не з'явився, витребуваних судом документів не надав, клопотань щодо розгляду справи без його участі не надіслав. Внаслідок викладеного, строк розгляду був продовжений до 10.06.2015 року та відкладений на 03.06.2015 року.

В засіданні суду 03.06.2015 року представник позивача підтримав правову позицію з урахуванням уточнень та просив суд стягнути з відповідача 113939359,46 грн., з яких 103184270 грн. заборгованість за кредитом, 9885849,10 грн. заборгованість по відсотках, 869240,36 грн. сума пені.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінекономмаркет", про час та місце судових засідань повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, яка не змінювалася, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру (а.с.34-36), у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги вищевикладене та те, що ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були повернуті поштою із відміткою у довідці поштової установи "вибули" (а.с.37-40, 50-53), суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що 20.05.2015 року на адресу суду надійшло клопотання ТОВ "Фінекономмаркет" про ознайомлення з матеріалами справи та про перенесення судового засідання (а.с.65), що свідчить про цілковиту обізнаність щодо наявності судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Так, у п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінекономмаркет" (позичальник) було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №94/13 (надалі за текстом кредитний договір), згідно п. 1.1 якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умов забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (а.с.9-16).

Пунктом 1.1.1 сторони визначили, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 103184270 грн., зі сплатою фіксованої процентної ставки - 18% процентів річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 17.12.2014 року включно, на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору видача траншів кредиту проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника або оплати з позичкового рахунку позивальника №20629021421009 у відділенні „Центральне" АТ "ІМЕКСБАНК" розрахункових документів позичальника на цілі, визначені п. 1.2 цього договору, в межах сум та відповідно до термінів, визначених п. 1.1.1 та п. 1.1.2 цього договору.

Відповідно з п. 2.2 кредитного договору моментом (днем) надання траншів кредиту вважається день першої оплати з позичкового рахунку позичальника розрахункових документів позичальника в сумі відповідного траншу кредиту або день перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника.

За приписами ч. 1 ст. 177 Господарського кодексу України підставою виникнення господарських зобов'язань є договір.

Згідно із ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно до ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до п.3.3.6. кредитного договору позичальник зобов'язаний протягом строку використання траншів кредиту сплачувати проценти за користування ними в порядку, визначеному п. п. 2.4.-2.5. цього договору.

Згідно з п. 2.4. кредитного договору нарахування процентів за користування траншем кредиту здійснюється щоденно по останній календарний день поточного місяця у валюті кредиту на фактичну суму щоденної заборгованості на позичковому рахунку за методом "факт / факт", виходячи з фактичної кількості днів у році. Нараховані проценти сплачуються з січня 2014 року не рідше одного разу на три місяці у сумі нарахованих в останній робочий день третього місяця в період дії цього договору. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення траншу кредиту.

11.12.2014 року між сторонами була укладена додаткова угода до кредитного договору, яка є невід'ємною його частиною та набуває чинності з моменту підписання її сторонами та згідно якої останні домовились викласти, зокрема, п. 1.1.1 у наступній редакції: „Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 103184270 грн., зі сплатою фіксованої процентної ставки - 18% процентів річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 15.11.2015 року включно, на умовах, визначених цим договором" та п. 2.4 договору: „Нарахування процентів за користування траншем кредиту здійснюється щоденно у валюті кредиту на фактичну суму щоденної заборгованості на позичковому рахунку за методом "факт / факт" виходячи з фактичної кількості днів у році. Проценти, нараховані за період з 01.10.2014 року по 31.12.2014 року сплачуються позичальником не пізніше 30.12.2014 року. В подальшому нараховані проценти сплачуються позичальником не рідше одного разу на три місяці у сумі нарахованих в останній робочий день третього місяця в період дії цього договору. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення траншу кредиту".

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, виписки про операції за рахунком №20629021421009.0 за 20.12.2013 року, Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" свої зобов'язання щодо надання кредиту ТОВ "Фінекономмаркет" на суму 103184270 грн. за договором про відкриття кредитної лінії №94/13 від 18.12.2013 року виконано в повному обсязі (а.с.20).

Згідно виписки про операції за рахунком №20685021421009.1 за 18.12.2015 року відповідачу були нараховані відсотки за рахунком №20629021421009.0 за договором №94/13 від 18.12.2013 року у сумі 2442498,81 грн. (а.с.22) та згідно виписки про операції за рахунком №20629021421009.0 за 06.01.2015 року перенесено прострочені відсотки за жовтень-грудень 2014 року у сумі 4288456,02 грн.(а.с.23).

Внаслідок несплати ТОВ "Фінекономмаркет" заборгованості за відсотками, ПАТ "Імексбанк" було направлено вимогу про сплату заборгованості за нарахованими процентами у сумі 4288456,02 грн. (а.с.25). Проте відповіді на зазначений лист отримано не було.

Пунктом 4.2 кредитного договору встановлено, що у випадку невиконання позичальником зобов'язань, визначених у п.п.3.3.2-3.3.17 цього договору, протягом більше п'ятнадцяті днів, кредитор має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит підлягає поверненню з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги кредитора. Повернення кредиту здійснюється позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання вимоги кредитора.

04.03.2015 року ПАТ "Імексбанк" на адресу відповідача було надіслано вимогу №1413 про дострокове повернення кредиту у розмірі 103184270 грн., сплату відсотків у сумі 7290694,14 грн. та сплату процентів до повного погашення кредиту (а.с.55).

Вказаний лист-вимога був отриманий відповідачем, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.03.2015 року (а.с.56).

Внаслідок невиконання ТОВ "Фінекономмаркет" своїх зобов'язань за договором №94/13 від 18.12.2013 року, позивачем заявлено до стягнення заборгованість за кредитом у сумі 103184270 грн. та заборгованість по відсотках у сумі 9885849,10 грн.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.1. кредитного договору №94/13 від 18.12.2013 року. передбачено, що у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених п. 2.4. цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п. 1.1., 3.2.8., 4.2 цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період від несвоєчасно сплаченої суми.

Згідно з зазначеними нормами Цивільного кодексу України та умовами договору кредиту ПАТ „Імексбанк" на суму заборгованості по кредиту та суму прострочених відсотків ТОВ "Фінекономмаркет" була нарахована пеня у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на час прострочення зобов'язання, на суму 869240,36 грн., за період з 06.01.2015 року по 21.04.2015 року (а.с.58).

Крім цього, суд зазначає, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26 січня 2015 року прийнято рішення №16 про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "ІМЕКСБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Імексбанк".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Імексбанк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Северина Юрія Петровича.

У відповідності до ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 р. № 4452-VI, уповноважена особа Фонду має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду; вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку та вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

У зв'язку з цим позов до суду подано уповноваженою особою.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведені позивачем докази у встановленому законом порядку відповідачем спростовані не були, внаслідок чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме підлягає стягненню 113939359,46 грн., з яких, 103184270 грн. - заборгованість за кредитом, 9885849,10 грн. - заборгованість по відсотках, 869240,36 грн. - сума пені за прострочення платежів по кредитному договору.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінекономмаркет" (65044, м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 8А, код ЄДРПОУ 34597898) на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (65039, м. Одеса, пр-т. Гагаріна, буд. 12А, код ЄДРПОУ 20971504) заборгованість за кредитом у сумі 103184270 /сто три мільйона сто вісімдесят чотири тисячі двісті сімдесят/ грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом у сумі 9885849 /дев'ять мільйонів вісімсот вісімдесят п'ять тисяч вісімсот сорок дев'ять/ грн. 10 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у сумі 869240 /вісімсот шістдесят дев'ять тисяч двісті сорок/ грн. 36 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінекономмаркет" (65044, м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 8А, код ЄДРПОУ 34597898) на користь державного бюджету України (№ рахунку 31210206783008; отримувач: УК у м. Одесі/Приморський район; Код отримувача ЄДРПОУ 38016923; банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області; МФО: 828011; код класифікації: 22030001; код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 73080 /сімдесят три тисячі вісімдесят/ грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08 червня 2015 р.

Суддя Ю.М. Щавинська