Рішення

від 02.06.2015 по справі 916/1091/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2015 р.Справа № 916/1091/15-г

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мономах";

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство"

про стягнення 1 687 713,14 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: . Шкуренко Л.В. - довіреність від 01.01.2013 року, договір про надання правової допомоги від 01.01.2013р.

від відповідача: Яцевич О.С - довіреність № Д/ЮС-02 від 12.01.2015 року.

У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Мономах" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство", в якій, згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог (т.2 а.с.54-56), просить суд стягнути з останнього суму основної заборгованості у розмірі 937 796,84 грн., інфляційні втрати у сумі 672 569,25 грн.; 3 % річних у розмірі 77 347,05 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 34 853,34грн. та витрати на оплату послуг адвоката у сумі 100 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору страхування № 07.0053/079 ГС від 23.02.2012 року, в результаті чого у останнього виникла заборгованість в частині оплати страхової премії у розмірі 937796,84 грн., на яку в подальшому було нараховано інфляційні втрати та 3 % річних у розмірах, що заявлені до стягнення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.03.2015 року було порушено провадження у справі № 916/1091/15-г із призначенням її розгляду у засіданні суду 01.04.2015 року.

Ухвалою суду від 01.04.2015 року, з огляду на нез'явлення в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також неподання витребуваних ухвалою суду доказів, розгляд справи було відкладено на 23.04.2015 року.

20.04.2015 року до канцелярії суду від відповідача за вх. № 10281/15 надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с.69-71), згідно якого останній просить повернути позовну заяву у зв'язку із неподанням доказів надсилання ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" копії позовної заяви та доданих до неї документів.

В подальшому 22.04.2015 року до канцелярії суду від відповідача за вх. № 10441/15 надійшов ще один відзив на позовну заяву (т.1 а.с.85-88), згідно якого останній повторно наполягає на неподанні позивачем доказів надсилання ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" копії позовної заяви та доданих до неї документів з описом вкладення, а також просить суд відмовити у задоволенні заявлених вимог в частині стягнення пені з огляду на пропуск строку позовної давності.

Вказаним відзивом, зокрема, відповідач визнає, що ним було частково виконано зобов'язання перед позивачем, в результаті чого утворилася певна заборгованість.

Ухвалою суду від 23.04.2015 року у зв'язку із неподанням витребуваних ухвалою суду доказів, а також необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 18.05.2015 року.

У засіданні суду 18.05.2015 року представником відповідача було надано доповнення до відзиву на позовну заяву (т.2 а.с.1-5), згідно яких останній, зокрема, акцентує увагу на безпідставності стягнення заборгованості по страховій премії по першому платежу у розмірі 179 491,25 грн. та відповідно нарахованих до цієї суми 3 % річних та індексу інфляції, заявляючи при цьому про сплив 25.03.2015 року строку позовної давності, з урахуванням встановлення по платежу граничного строку для сплати 25.03.2012 року.

Крім цього, вказаними доповненнями до відзиву на позовну заяву, відповідач в повному обсязі заперечує проти стягнення з ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство» витрат на послуги адвоката у сумі 100 000 грн..

Зокрема, зосереджує увагу на недоведеності позивачем понесення ним витрат на послуги адвоката саме у розмірі, що заявлений до стягнення, з огляду на його непідтвердженість належними доказами.

Ухвалою суду від 18.05.2015 року строк розгляду справи за клопотанням представників сторін було продовжено на п'ятнадцять днів та, з огляду на неподання витребуваних ухвалою суду доказів, відкладено на 27.05.2015 року.

У судовому засіданні 27.05.2015 року представник відповідача надав суду чергові доповнення до відзиву на позовну заяву (т.2 а.с.29-34), згідно яких знову акцентує увагу на порушення позивачем норм законодавства при поданні позову, зокрема п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України, ч. 1 ст. 56 ГПК України.

Також вважає, що наданий відповідачем акту звіряння взаєморозрахунків немає відношення до справи, оскільки у ньому є посилання на договір від 23.02.2012 року № 07.0053, разом з тим, між сторонами було укладено інший договір № 07.0053-079 ГС, у зв'язку з чим просить у задоволенні позову відмовити.

27.05.2015 року у засіданні суду було оголошено перерву до 02.06.2015 року.

У засіданні 02.06.2015 року представник позивача підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги з урахуванням їх кінцевої редакції, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в свою чергу заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог, наполягав на відмові у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 1ч.1 ст. 989 ЦК України, страхувальник зобов'язаний своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором. Зазначене цілком кореспондується ст. 21 Закону України «Про страхування».

Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2015 року між АТ «Страхова компанія «Мономах», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Мономах» (Страховик) та Приватним акціонерним товариством "Українське Дунайське пароплавство" (Страхувальник) було укладено договір страхування № 07.0053/079 ГС (т.1 а.с.9-12).

Предметом вказаного договору згідно п. 1.1 є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України та пов'язані з відшкодуванням Страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі в порядку встановленому цивільним законодавством України та/чи нормами міжнародного права, у разі настання страхового випадку передбаченого договором чи обов'язком понести виникненні в процесі експлуатації застрахованих суден додаткової витрати, зазначені в правилах страхування та договорі.

Згідно п. 1.2 договору, Страхувальник зобов'язаний надати необхідну інформацію щодо ризику та сплатити страхову премію в розмірі та в термін, вказані в цьому договорі.

Застрахованими суднами за договором вважається флот згідно з додатком 1 до договору (п. 1.3 договору).

Договором покриваються ті види ризиків, що встановлені п. 2.2 договору.

Відповідно до п. 6.1 договору сума страхової премії розраховується згідно курсу долара США до гривні, встановленого Національним банком України на дату відкриття тендерної пропозиції (7,9898 грн./дол. США). При зміні курсу НБУ сума страхової премії або чергового платежу підлягає перерахунку у відповідності зі змінним курсом на дату платежу.

Пунктом 6.3 договору сторони встановили, що повна страхова премія по договору складає 1 518 062,00 грн. та підлягає сплаті чотирма платежами:

- 1-й платіж за період 25.02.2012 року - 24.05.2012 року в сумі 379 515,50 грн . до 25.03.2012 року.

- 2-й платіж за період з 25.05.2012 року -24.08.2012 року в сумі 379 515,50 грн . до 25.06.2012 року;

- 3-й платіж за період 25.08.2012 року - 24.11.2012 року в сумі 379515,50 грн . до 25.09.2012 року.

- 4-й платіж за період 25.11.2012 року - 24.02.2013 року в сумі 379515,50 грн . до 25.12.2012 року.

В подальшому, як слідує з матеріалів справи, 27.08.2012 року між сторонами до договору страхування № 07.0053/079 ГС від 23.02.2012 року було укладено адендум № 1 (т.1 а.с.35), який є невід'ємною частиною договору, згідно якого сторони узгодили, що, починаючи з 27.08.2012 року до кінця періоду страхування, страхове покриття відносно визначених у вказаному документі суден достроково припинено.

У зв'язку із цим було узгоджено, що сума страхової премії, що підлягає поверненню Страхувальнику, є 90781,31 грн. Відповідно розміри наступних платежів страхової премії складають:

- 3-й платіж за період 25.08.2012 року - 24.11.2012 року в сумі 334 623,64 грн .

- 4-й платіж за період 25.11.2012 року - 24.02.2013 року в сумі 333 626,05 грн .

Таким чином, повна страхова премія по договору складає 1 427 280,69 грн.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено страхову премію на загальну суму 489483,85 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (т.1 а.с.27-30), у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 937 796,84 грн. (1 427 280,69 грн.- 489 483,85 грн.).

Вказана заборгованість також підтверджується і наявним в матеріалах справи актом звірки взаєморозрахунків від 01.11.2013 року (т.1 а.с.26).

При цьому, твердження відповідача щодо того, що вказаний акт звірки немає відношення до справи, оскільки між сторонами було укладено договір №07.0053-079 ГС, а не договір №07.0053, на який є посилання у вказаному документі, не є обґрунтованими та слушними, оскільки, по-перше, вищезазначений документ оцінюється разом з іншими доказами, а, по-друге, договір від 23.02.2012 року, на який міститься посилання у акті звірки, містить обидва номери.

Будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості, відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав.

З урахуванням зазначеного, суд вважає позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мономах" про стягнення 937 796,84 грн. цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 77 347,05 грн. та інфляційних витрат у сумі 672 569,25 грн., суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи вищезазначене, перевіривши розрахунок інфляційних втрат (т.2 а.с.57), зазначає наступне.

Як слідує з уточненої позовної заяви та пояснень представника позивача, позивач відносив здійснені відповідачем платежі не у хронологічному порядку по мірі виникнення заборгованості, а виходячи з періоду страхування.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно роз'яснень Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України у листі № 06-10/10-1215 від 29.10.2004 р. - питання віднесення платежу, у призначенні якого не зазначено періоду, в якому надані послуги чи товар має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору; якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості, в тому числі, що підлягає стягненню на підставі судових рішень, платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку , тобто, починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення .

Таким чином, оскільки, договором не було визначено порядку зарахування коштів, суд вважає правильним віднесення усіх платежів на повне погашення заборгованості, що виникла раніше.

З огляду на викладене, судом за допомогою системи „Ліга-Закон", зроблено власний розрахунок інфляційних втрат за вказаний позивачем період, згідно якого їх розмір становить 675 172,30 грн.

Розрахунок інфляційних втрат

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 27.03.2012 - 10.05.2012 179491.25 1.000 0.00 179491.25 11.05.2012 - 20.05.2012 129154.25 0.997 -387.46 128766.79 21.05.2012 - 26.06.2012 91.52 0.997 -0.27 91.25 26.06.2012 - 26.06.2012 379515.50 1.000 0.00 379515.50 27.06.2012 - 03.07.2012 339607.02 1.000 0.00 339607.02 04.07.2012 - 12.07.2012 319583.33 1.000 0.00 319583.33 13.07.2012 - 02.06.2015 269547.15 1.716 192903.65 462450.80 25.09.2012 - 02.06.2015 334623.64 1.723 241781.21 576404.85 25.12.2012 - 02.06.2015 333626.05 1.759 253117.94 574113.49 Всього: 675172.3

Разом з тим, приймаючи до уваги положення господарського процесуального кодексу України щодо меж позовних вимог, а також, враховуючи, що на момент прийняття рішення -2.06.2015 не міг бути врахований індекс інфляції за травень 2015 р., який публікується Державною службою статистики до 10 числа місяця, що настає за звітним, і 2.06.2015 року опублікований не був, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції у заявленому позивачем розмірі - 672 569,25 грн.

Крім того, судом при перевірці розрахунку 3% річних (т. 2 а.с.57), було встановлено часткову помилковість їх нарахування, що пов'язано з неправильним визначенням періоду нарахування 3% річних, спричиненим вище вказаними обставинами, у зв'язку із чим судом за допомогою системи „Ліга-Закон", зроблено власний розрахунок 3 % річних, згідно з яким загальна сума 3 % річних за договором, яка підлягає стягненню в межах даного позову, складає 75 929.06 грн.

Розрахунок відсотків

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихЗагальна сума відсотків 179491.25 27.03.2012 - 10.05.2012 45 3 % 663.87 129154.25 11.05.2012 - 20.05.2012 10 3 % 106.15 91.52 21.05.2012 - 26.06.2012 37 3 % 0.28 379515.50 26.06.2012 - 26.06.2012 1 3 % 31.19 339607.02 27.06.2012 - 03.07.2012 7 3 % 195.39 319583.33 04.07.2012 - 12.07.2012 9 3 % 236.40 269547.15 13.07.2012 - 02.06.2015 1055 3 % 23373.06 334623.64 25.09.2012 - 02.06.2015 981 3 % 26980.75 333626.05 25.12.2012 - 02.06.2015 890 3 % 24404.97 Всього: 75 992.06

Між тим, судом не приймається до уваги посилання відповідача на те, що позовна заява підлягала поверненню згідно ст. 63 ГПК України, у зв'язку з чим у задоволенні позову необхідно було відмовити, оскільки, по-перше, повернення позовної заяви після порушення провадження у справі не допускається, а, по-друге, підставою для повернення позовної заяви за змістом п. 6 ст.63 ГПК України є відсутність доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, до позовної заяви в якості доказу направлення позовної заяви з додатками відповідачем було надано фіскальний чек від 26.02.2015 року, а, у подальшому, на вимогу суду позивачем надано опис вкладення у цінний лист відповідно до ст.56 ГПК України.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на адвокатські послуги, суд вказує наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування понесення ним витрат позивач посилається на укладений 01.01.2013 року між позивачем (замовником) та адвокатом Шкуренко Людмилою Валентинівною (виконавцем) договір про надання правової допомоги (т.1 а.с.149).

Предметом вказаного договору згідно п. 1.1 є правова допомога, що надається Виконавцем на території України за дорученням Замовника.

Видами правової допомоги згідно п. 1.2 договору є:

- усні /письмові консультації і/або роз'яснення і/або довідки по законодавству;

- збирання, ознайомлення з необхідною інформацією, документами, матеріалами;

- складання заяв, скарг, і інших документів правового характеру;

- представлення інтересів Замовника в суді /ах (загальному, господарському, адміністративному і їх апеляційних, касаційних інстанціях, в тому числі Вищому спеціалізованому суді України по розгляду цивільних і кримінальних справ), інших державних органах, установах і організаціях, перед фізичними і юридичними особами незалежно від статусу і форми власності

- інша правова допомога в рамках прав передбачених відповідними нормами цивільного/цивільно-процесуального кодексу України, кримінального/кримінально-процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства, Кодексу про адміністративні правопорушення України для представника/уповноваженої (довіреної) особи /захисника, а також Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У відповідності до п.1.3 договору перелік, вартість, порядок оплати передбачений додатком №1 до договору (т.1 а.с.171).

Згідно п. 2.2 договору Замовник уповноважує Виконавця представляти свої інтереси в судах (загальної юрисдикції, місцевому господарському, апеляційному, касаційному судах), зокрема, зі всіма правами передбачених ст. 22 ГПК України.

Як слідує з матеріалів справи, 02.06.2015 року між позивачем, як Замовником та адвокатом Шкуренко Л.В. було підписано акт приймання-передачі виконаних робіт по договору про надання правової допомоги, згідно якого вартість виконаних робіт, а саме надання в період з 31.01.2015 року по 02.06.2015 року правової допомоги і супроводження в господарському суді Одеської області справи за позовом ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» про стягнення заборгованості, склала 100 000 грн. (бонус згідно до п.4.1 договору)(т. 2 а.с.62).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, перелік виконаних послуг та їх вартість складає 17841,60 грн. (т.1 а.с.175). До вказаного переліку, зокрема, внесено витрати на складання уточнення позовної заяви, уточнення розрахунку, відправку відповідачу копії позовної заяви, 3-х рекомендованих листів, тощо.

Вказана сума була сплачена позивачем згідно до розрахункових квитанцій (т.1 а.с.8,150, 174).Крім того, позивачем було сплачено бонус у розмірі 100000 грн. (т.1 а.с.173-174).

Відповідно до п.6.3. постанови Пленум Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

При цьому, згідно п.6.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд, при розгляді питання щодо стягнення з відповідача витрат на адвокатські послуги, бере до уваги те, що складання заяв про уточнення позовних вимог викликане, зокрема, необґрунтованим включенням вимог про стягнення пені до позовної заяви, а також неврахуванням положень адендума №1, а відправка рекомендованих листів була зумовлена несвоєчасним виконанням вимог ст. 56 ГПК України.

З урахуванням вищезазначеного, на думку суду, розмір витрат на послуги адвоката є явно завищеним, а сума 100 000 грн. взагалі є бонусом адвоката, а не витратами на адвокатські послуги, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне обмежити розмір адвокатських витрат, що підлягає стягненню до 10 000 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українське дунайське пароплавство" (68600, Одеська область, м.Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28, код ЄДРПОУ 01125821) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мономах"(65045, м. Одеса, вул. Троїцька,48, код ЄДРПОУ 19363702) заборгованість у сумі 937 796 /дев'ятсот тридцять сім тисяч сімсот дев'яносто шість/ грн. 84 коп.; 3 % річних у сумі 75 992/сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві/ грн. 06 коп.; інфляційні втрати у розмірі 672 569 /шістсот сімдесят дві тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять/грн. 25 коп.; витрати на послуги адвоката у сумі 10 000/десять тисяч/ грн. 00 коп. та 33 727 /тридцять три тисячі сімсот двадцять сім /грн. 16 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08 червня 2015 р.

Суддя Ю.М. Щавинська