cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2015 р. Справа №917/887/15
про стягнення 30 062,04 грн.
Суддя Тимощенко О.М.
Представники сторін:
від позивача: Ребрик С.М. дов. №8537-К-О від 17.11.2014 р.
від відповідача: відсутні.
В судовому засіданні 08.06.2015 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до статті 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного рішення.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення грошових коштів в сумі 30 062,04 грн. за договором банківського обслуговування б/н від 26.10.2012 року, з яких: 19000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 7 739,89 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 099,15 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2 223,00 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.
Відповідач в судове засідання, призначене на 08.06.2015 року, не з'явився, про місце, дату та час його проведення повідомлявся належним чином, проте станом на дату розгляду справи докази отримання ухвали суду чи її повернення до суду не повернулися. Ухвала суду від 27.04.2015 року про порушення провадження у справі направлялася відповідачу на адресу: с. Старі Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область, 39313, повернулася до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Судом за запитом від 08.06.2015 року було зроблено спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з якого вбачається, що місцем знаходження відповідача є: с. Старі Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область, 39313, тобто адреса, зазначена у позовній заяві, на яку і здійснювались направлення ухвал суду.
Відповідно до ч.3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою судом стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи наведене суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання.
Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:
26.10.2012 року Фермерським господарством "Старосанжарське" (надалі відповідач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (арк. с. 29).
Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 26.10.2012 р. (надалі - Договір).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26003060906997 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Відповідно до п. 3.2.1.1.16 умов - при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ Інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
За змістом частини 2. статті 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта. Відповідно до п. 3.2.1.1.3. Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди. Згідно до п.3.2.1.1.8 Умов - Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").
Пунктом 3.2.1.1.6. Умов визначено, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Матеріали справи свідчать, що відповідно до довідки від 05.05.2015 р. про розмір встановленого кредитного ліміту відповідачу станом на:
05.11.2012р. встановлено кредитний ліміт у розмірі 1000,00 грн.;
15.03.2013р. встановлено кредитний ліміт у розмірі 17000,00грн.;
10.10.2013р. встановлено кредитний ліміт у розмірі 0,00 грн.;
16.10.2013р. встановлено кредитний ліміт у розмірі 17000,00 грн.;
23.10.2013р. встановлено кредитний ліміт у розмірі 19000,00 грн.;
01.03.2014р. встановлено кредитний ліміт у розмірі 19 000,00 грн. (арк. с. 73).
Крім того, наявними в матеріалах справи виписками з Приват 24 також підтверджується встановлення відповідачу кредитних лімітів в вище означених сумах (арк. с. 68-72).
Наявними в матеріалах справи виписками по банківському рахунку відповідача підтверджується надання банком відповідачу кредиту у сумі 19 000,00 грн. (арк. с.47, 74-94).
Згідно розділу Умов 3.2.1.4. за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.
У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами", змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Згідно із статтею 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
За приписами ч. 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Враховуючи період отримання відповідачем кредитних коштів відповідно до наявних в матеріалах справи банківських виписок по рахунку відповідача (арк. с.47, 74-94), наведені вище умови Договору банківського обслуговування (п. 3.2.1.4. Умов і правил надання банківських послуг - порядок розрахунків), строк повернення кредитних коштів у сумі 19 000,00 грн., сплати відсотків за користування кредитом, нарахованих станом на 17.03.2015р., у сумі 7 739,89 грн., комісії за користування кредитом, нарахованої станом на 17.03.2015р. у сумі 2223,00 грн. є таким, що настав.
Взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів відповідач не виконав, що й стало підставою для звернення позивача до суду.
Згідно з ч. 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).
За змістом п. 3.2.1.5.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п., п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п., п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п., п. 3.2.1.2.2.5, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня , у відсотках річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до 3.2.1.5.4 Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Оскільки прострочення виконання зобов'язання з повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом та оплати комісії має місце, є правомірними позовні вимоги про стягнення на користь позивача пені за період прострочення повернення кредиту, прострочення сплати відсотків за користування кредитом, прострочення оплати комісії за користування кредитом, нарахованої в сумі 3099,15 грн. (за період з 01.05.2013 р. по 17.03.2015 р., розрахунок в мат. справи).
09.02.2015 року за вих. №021105РLS0S06A (направлена поштовим зв'язком 01.03.2015р.) позивач звернувся до відповідача з претензією, яка останнім залишена без реагування та задоволення (арк. с. 53-56).
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Частиною 1 статті 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно положень статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище положення законодавства, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 32062,04 грн. за договором банківського обслуговування б/н від 26.10.2012 року, з яких: 19000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 7739,89 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3099,15 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2223,00 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.
На підставі матеріалів справи та керуючись 33, 43,75, 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Старосанжарське" (с.Старі Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область, 39313, ідентифікаційний код 37464292) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) 19000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 7739,89 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 3099,15 грн. - пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2223,00 грн. - заборгованості по комісії за користуванням кредитом.
Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.
Повне рішення складено 09.06.2015 року.
Суддя Тимощенко О.М.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 08.06.2015 |
Оприлюднено | 15.06.2015 |
Номер документу | 44731605 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Тимощенко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні