Рішення

від 02.06.2015 по справі 922/2037/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р.Справа № 922/2037/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ до Приватного підприємства "Укрсхідбуд", м. Луганськ про стягнення 89 791,14грн. за участю представників сторін:

позивача - Кучкова Ю.В., дов. № 91/2014/12/26-11 від 26.12.2014р.;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 68 094,64грн., збитки від інфляції в розмірі 19 087,65грн., 3% річних в розмірі 2 608,85грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530085 від 22.10.2013р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 1 Закону України № 1632-VII від 12.08.2014р. "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", який набрав чинності 20.08.2014р., змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних, зокрема, господарським судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції. Розгляд відповідних справ здійснюється господарськими судами, що визначаються Головою Вищого господарського суду України.

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд справ підсудних господарському суду Луганської області, розташованому в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється господарським судом Харківської області.

За таких обставин, розгляд справи здійснюється господарським судом Харківської області.

За клопотанням позивача судове засідання 02.06.2015р. проводилось за участю Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення в приміщенні господарського суду м. Києва, який знаходиться за адресою: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-б.

Позивач звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 68 094,64грн., збитки від інфляції в розмірі 19 157,51грн., 3% річних в розмірі 3 577,89грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530085 від 22.10.2013р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі з урахуванням поданої заяви.

Враховуючи те, що позивач, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, вправі до прийняття рішення по суті спору збільшити розмір позовних вимог, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, дана заява приймається судом до розгляду як така, що не суперечить вимогам чинного законодавства України та подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням поданої заяви.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом розміщення даної інформації на сторінці офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності його представника за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.10.07р. між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (позивач) та Приватним підприємством "Укрсхідбуд" (відповідач) укладено тимчасовий договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 530085 (далі договір), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення та вентиляції в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а відповідач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.5.1 договору облік споживання відповідачем теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Сторонами підписані додатки до договору, якими визначено кількість, вартість споживання теплової енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем теплової енергії.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд встановив наступне.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором енергопостачання.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно до Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

За приписами п.2 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Частинами 6, 7 ст.276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Сторони у п.2.3.3 договору погодили, що умови та порядок оплати, обсяг та терміни здійснення оплати відповідачем визначаються у додатку № 4 до договору "Порядок розрахунків за теплову енергію".

За умовами договору (п.2 додатку № 4 до договору) відповідач зобов'язався до початку розрахункового періоду (місяця) сплачувати позивачу вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Різниця між заявленою та фактично спожитою відповідачем тепловою енергією сплачується відповідач зобов'язався сплачувати самостійно, не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим (п.4 додатку № 4 до договору).

Позивач на виконання умов договору у період з листопада 2013р. по січень 2014р. поставив відповідачу теплову енергію у кількості 85,764 Гкал.: у листопаді 2013р. - 15,56925 Гкал.; у грудні 2013р. - 28,08176 Гкал.; у січні 2014р. - 42,11246 Гкал.

Обсяги постачання теплової енергії підтверджені наявними у матеріалах справи обліковими картками.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, за теплову енергію не розрахувався, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість за період з листопада 2013р. по січень 2014р. в розмірі 68 094,64грн.

Наявність заборгованості на вказану суму підтверджується документально належними доказами, наявними у справі.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості в розмірі 68 094,64грн., суд дійшов, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної статті позивач нарахував відповідачу за період з 16.12.2013р. по 01.05.2015р. 3% річних в розмірі 3 577,89грн. та за період з 16.12.2013р. по 01.02.2015р. збитки від інфляції в розмірі 19 157,51грн.

Нарахування збитків від інфляції не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 3% річних в розмірі 3 577,89грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в розмірі 2 569,59грн., оскільки позивачем у розрахунку було допущено помилку при визначенні періоду прострочення за спожиту теплову енергію у січні 2014р. (період прострочення з 16.02.2014р. по 01.05.2015р., а не з 16.02.2013р., як помилково зазначив позивач).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 68 094,64грн., збитків від інфляції в розмірі 19 157,51грн. та 3% річних в розмірі 2 569,59грн., в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних в розмірі 1 008,30грн. слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за подання позову до суду, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 5 ст. ст.49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову частково судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, згідно із ч. 2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Виходячи із викладеного та враховуючи те, що спір доведено до суду з вини відповідача та мінімальна сума судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складає 1 827,00грн., відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд покладає на відповідача обов'язок відшкодувати позивачу суму судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 1 827,00грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 526, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, статтями 275, 276 Господарського кодексу України, статтею 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Укрсхідбуд", код ЄДРПОУ 34642039 (91045, м. Луганськ, вул. Усадєбная, б. 25, відомості про рахунки відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго", код ЄДРПОУ 00131305 (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, р/р 26000306201 у ВАТ "Ощадбанк" у м. Києві та Київській області, МФО 322669) - 68 094,64грн. основного боргу, 19 157,51грн. збитків від інфляції, 2 569,59грн. 3% річних, 1 827,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних в розмірі 1 008,30грн. відмовити.

Повне рішення складено 08.06.2015 р.

Суддя Т.А. Лавренюк