Рішення

від 04.06.2015 по справі 927/686/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====================================================================================================================================

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"04" червня 2015 року Справа № 927/686/15

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожна М.П., розглянувши справу

за позовом: Прокурора Ічнянського р-ну в інтересах держави

16700, вул. Червоних Партизан,18а, м.Ічня, Чернігівська обл.;

в особі Регіонального відділення Фонду державного

майна України по Чернігівській області

14000, пр.Миру, 43, м.Чернігів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Боско Рапідо "

16702, вул. Першотравнева,1, м.Ічня, Чернігівська обл.;

предмет спору: стягнення 3713,73 грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: Бутенко Н.В. (дов.№12 від 26.02.2015) - головний спеціаліст;

від відповідача: не з'явився;

від прокуратури: Курило Я.М.-прокурор;

в с т а н о в и в :

Прокурор Ічнянського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Боско Рапідо" про стягнення заборгованості в сумі 3713,73грн. з яких заборгованість згідно договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №182-12 від 28.09.2012р. в сумі 1263,82грн., пеня в сумі 147,09грн. та неустойка в сумі 2302,82грн.

Свої вимоги в частині стягнення 1263,82грн. орендної плати позивач обґрунтовує з посиланням на п.п.5.3, 5.11 Договору, в частині стягнення 2302,82грн. неустойки на ст.785 ЦК України, а в частині стягнення пені в сумі 147,09грн. на п.3.7 Договору.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 08.05.2015р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 19.05.2015р., після чого розгляд справи відкладався до 04.06.2015.

Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 04.06.2015.

Відповідач представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого позивачем, ТОВ "Боско Рапідо" зареєстроване за адресою: 16703, вул. Першотравнева, 1, м.Ічня, Чернігівська обл..

Ухвали господарського суду Чернігівської області від 08.05.2015р. та від 19.05.2015, які були направлені на адресу відповідача зазначену в позовній заяві, повернулись до суду з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає".

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача та прокурора, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

28 вересня 2012 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (Орендодавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Боско Рапідо" (Орендар, Відповідач) укладено договір оренди №182-12 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - Договір).

Відповідно до п.п.1.1.-1.3. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування без права приватизації, передачі в суборенду, переходу права власності третім особам державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлове приміщення будівлі столярної майстерні (реєстровий номер 0099343261.8.АААДДИ408) площею 101,9 кв.м (надалі - Майно), розміщене за адресою: Чернігівська область, м. Ічня, вул. Леніна, 239, що перебуває на балансі Державного підприємства "Прилуцьке лісове господарство" (надалі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 17.04.2012 і становить за незалежною оцінкою 35644,58 грн. Майно передається в оренду для здійснення переробки деревосировини. Стан Майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком Балансоутримувача та Орендаря.

01 жовтня 2012 року між Позивачем та Відповідачем підписано акт приймання-передавання в оренду нерухомого майна площею 101,9 кв. м на виконання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.09.2012 №182-12.

Вищевказані Договір та акт приймання-передавання погоджено Балансоутримувачем - Державним підприємством "Прилуцьке лісове господарство".

За юридичною природою вказаний Договір є договором оренди, а тому до спірних правовідносин застосовуються норми глави 58 Цивільного кодексу України.

Орендоване майно є державною власністю, а тому на спірні правовідносини поширюється також дія спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У відповідності до частини першої ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (надалі - Закон) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною першою ст. 627 ЦК України врегульовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до частин першої та п`ятої ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною третьою ст.18 та частинами першою, третьою ст.19 вказаного Закону унормовано, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до п.п.3.1.-3.4. Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (із змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2012р. - 440,66 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2012р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень-жовтень 2012р.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У разі користування Майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Пунктом 3.6. Договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 (дванадцятого) числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно з п.5.3., п.5.11. Договору Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату, здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого Майна. Протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого Майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю.

Як зазначає позивач, рішенням господарського суду Чернігівської області від 25.12.2014 по справі №927/1714/14 за позовом Прокурора Ічнянського р-ну в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області до ТОВ "Боско Рапідо", за участю третьої особи - ДП "Прилуцьке лісове господарство", судом задоволено позовні вимоги прокурора та розірвано договір оренди №182-12 від 28.09.2012 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності та зобов'язано ТОВ "Боско Рапідо" звільнити нерухоме державне майно вартістю 35644,58 грн. - нежитлове приміщення будівлі столярної майстерні (реєстровий номер 0099343261.8.АААДДИ408) площею 101,9 кв.м за адресою: Чернігівська область, вул. Леніна, 239, м. Ічня та повернути його Балансоутримувачу - Державному підприємству "Прилуцьке лісове господарство" (вул. Леніна, 239, м. Ічня, Чернігівська область, 16700, ідентифікаційний код 00993461) на підставі акту приймання-передачі; стягнуто з відповідача ТОВ "Боско Рапідо" 1388 грн. 33 коп. заборгованості з орендної плати за період з травня 2014року по серпень 2014року, 64 грн. 24 коп. пені за період з 31.12.2012 по 30.09.2014 та 138 грн. 33 коп. штрафу та судовий збір.

Вказане рішення господарського суду по справі №927/1714/14 набрало законної сили 06.01.2015, наказ на виконання рішення суду по вказаній справі видано 20.01.2015.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями, в тому числі в їх мотивувальних частинах.

Судом по даній справі взято до уваги встановлені вищезазначеним судовим рішенням обставини як преюдиціальні факти.

Прокурор у даній справі просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати до бюджету з вересня 2014року по січень 2015 року в сумі 1263,82грн..

З наявного в матеріалах справи розрахунку Орендної плати за Договором вбачається, що заборгованість відповідача по сплаті орендної плати до бюджету за період з вересня 2014 року по грудень 2014 року становить 1263,82грн, а саме: орендна плата у вересні 2014 року - 360,89грн; орендна плата у жовтні 2014 року - 369,55грн; орендна плата у листопаді 2014 року - 376,57грн; орендна плата у грудні 2014 року - 387,87грн, орендна плата у січні 2015року - 77,40грн..

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що відповідач має перед позивачем заборгованість зі сплати орендної плати за вересень 2014 року-січень 2015 року.

За перерахунком суду орендна плата з вересня 2014року по січень 2015року становить 1259,04грн..

Відповідач не надав суду доказів, які підтверджують відсутність у нього заборгованості зі сплати ним орендної плати.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення орендної плати в сумі 1259,04грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.

В іншій частині позовних вимог про стягнення з відповідача орендної плати слід відмовити.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також, частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п.3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Прокурор просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за період з 01.10.2014 по 07.01.2015 в сумі 147,09грн.

За перерахунком суду пеня за період з 01.10.2014 по 07.01.2015 складає 145,01грн., яка підлягає задоволенню та стягненню на користь позивача.

В іншій частині нарахованої позивачем пені слід відмовити.

За умовами п.п.10.1., 10.2. Договору, Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 01 жовтня 2012р. по 29 вересня 2015р. включно. Умови цього Договору зберігають силу протягом усього строку цього Договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 25.12.2014 у справі №927/1714/14 Договір оренди №182-12 від 28.09.2012 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності розірвано та зобов'язано ТОВ "Боско Рапідо" звільнити нерухоме державне майно, вартістю 35644,58 грн. - нежитлове приміщення будівлі столярної майстерні (реєстровий номер 0099343261.8.АААДДИ408) площею 101,9 кв.м за адресою: Чернігівська область, вул. Леніна, 239, м. Ічня та повернути його балансоутримувачу - ДП "Прилуцьке лісове господарство" на підставі акту приймання-передачі.

Оскільки договір оренди №182-12 від 28.09.2012 в судовому порядку визнано розірваним, тобто підстава, на якій державне майно було набуте відповідачем, відпала, після розірвання договору оренди відповідач володів спірним майном без достатніх правових підстав, незаконно.

20.01.2015 господарським судом Чернігівської області на виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 25.12.2014 (що набрало законної сили 06.01.2015) видано накази у справі №927/1714/14.

В судовому засіданні 04.06.2015, представником позивача надано суду копію постанови державного виконавця Макаренко О.Г. відділу державної виконавчої служби Ічнянського районного управління юстиції від 26.05.2015 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Чернігівської області від 20.01.2015 у справі №927/1714/14 про звільнення ТОВ "Боско Рапідо" нерухомого державного майна; копію постанови державного виконавця Макаренко О.Г. відділу державної виконавчої служби Ічнянського районного управління юстиції від 23.03.2015 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Чернігівської області від 20.01.2015 у справі №927/1714/14 про стягнення з ТОВ "Боско Рапідо" з подальшим перерахування до Державного бюджету 1388,33гн. орендної плати 64,24грн. пені, 138,33грн. штрафу.

Відповідно до постанови державного виконавця від 26.05.2015 наказ господарського суду Чернігівської області від 20.01.2015 по справі 927/1714/14 щодо звільнення ТОВ "Боско Рапідо" державного майна - фактично виконано, майно повернуто балансоутримувачу; відповідно до постанови державного виконавця від 23.03.2015 наказ господарського суду Чернігівської області від 20.01.2015 по справі 927/1714/14 щодо стягнення з ТОВ "Боско Рапідо" орендної плати, пені та штрафу- фактично виконаний.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 ст. 785 ЦК України встановлює, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Відповідно до п. 10.9 та п.10.10. Договору, у разі припинення або розірвання цього Договору, майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу; Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передаваня, обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на Орендаря.

Отже, відповідач як орендар майна, виходячи з положень ЦК України, зобов'язаний після припинення договору повернути орендоване майно позивачу.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно п. 10.11 Договору, сторонами узгоджено, що якщо Орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

Станом на час звернення прокурора з позовної заявою (05.05.2015), відповідачем не було звільнено державне майно та повернуто його балансоутримувачу.

Факт звільнення відповідачем державного майна встановлено лише постановою державної виконавчої служби Ічнянського РУЮ про закінчення виконавчого провадження від 26.05.2015 щодо виконання наказу господарського суду Чернігівської області від 20.01.2015 по справі №927/171/14 про звільнення ТОВ "Боско Рапідо" державного нерухомого майна та повернення його балансоутримувачу- ДП ДП "Прилуцьке лісове господарство".

Таким чином, фактично відповідач незаконно користувався орендованим майном з 06.01.2015 (дата набрання рішенням господарського суду Чернігівської області від 25.21.2014 законної сили, яким розірвано Договір оренди) по 26.05.2015.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частина 2 ст. 785 ЦК України встановлює, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи невиконання відповідачем свого обов'язку по поверненню Оредодавцю майна за Договором після його припинення, позивач, в силу приписів ч. 2 ст. 785 ЦК України, має право на стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за період з 12.01.2015 по 30.03.2015 включно в сумі 2302,82грн.

За перерахунком суду неустойка у розмірі подвійної плати за користування майном за період з 12.01.2015 по 30.03.2015 становить 2302,82грн.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що відповідач володів спірним майном без достатніх правових підстав з 12.01.2015 по 26.05.2015 року, а отже нарахування неустойки в розмірі 2302,82грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умов Договору та підлягає задоволенню і стягненню на користь позивача.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача до державного бюджету 1827,00грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.75, ст.-ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Боско Рапідо" (вул. Першотравнева, 1, м. Ічня, Чернігівська область, 16703, ідентифікаційний код 37528738) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області (пр-т Миру, 43, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 14243893) з подальшим перерахуванням до Державного бюджету України (отримувач - УК у Ічнянському районі/22080300, номер рахунку 3111094700133, код ЄДРПОУ - 38030010, МФО 853592) 1259,04грн. заборгованості з орендної плати за період з вересня 2014року по грудень 2014року, 145,01грн. пені та 2302,81грн. неустойки за період з 12.01.2015 по 30.03.2015, а всього 3706,86грн.

В іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Боско Рапідо" (вул. Першотравнева, 1, м. Ічня, Чернігівська область, 16703, ідентифікаційний код 37528738) в доход державного бюджету (р/р 31217206783002 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, отримувач - УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030001, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38054398) 1827,00грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

8 1ПППовний текст рішення підписано 09 червня 2015 року

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна0