Постанова

від 11.08.2011 по справі 15572/09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2011 р. справа № 2а-1017/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.

суддів: Мірошниченка М.В. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання: Тепловій Г.Є.

за участю сторін

представника позивача ОСОБА_1 довіреність від 01.12.2010 року

представників відповідача ОСОБА_2 довіреність від 11.04.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року

у справі № 2а-1017/09/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фобос -2004»

до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

встановили: В лютому 2009 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою,в якій просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення форми «Р»№0000412301/0 від 17.05.2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 404 954 грн. за основним платежем та 202 477 грн. за штрафними фінансовими санкціями.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року (суддя Каракуша С.М.) позовні вимоги задоволено6 визнано нечинним податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0000412301/0 від 17.05.2008 року прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя про сплату 404 954 грн. податку на додану вартість та 202 477 грн. застосованої фінансової санкції.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказав на те, що як ні договір застави № 11 ДИ/0707 від 20.07.2007 року з банком «Фінанси та Кредит», так і ні договір зберігання з СПД ФО ОСОБА_3 не передбачають переходу права власності матеріальних цінностей від ТОВ «Фобос-2004»до іншої сторони, тому відповідно відсутні підстави вважати матеріальні цінності за вказаними договорами безоплатно переданими покупцям, у зв'язку з чим у позивача не виникло жодного зобов'язання стосовно віднесення до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у грудні 2007 року суми 404 954 грн. 43 коп. Також зазначив на те, що виїзна планова перевірка з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства проводилася за період з 01 жовтня 2005 року по 31 грудня 2007 року, відповідно зазначений період не включав і не відображував у собі відомості, товарообіг, діяльність ТОВ «Фобос-2004», що виникла у майбутньому, тобто після 31 грудня 2007 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Шевченківському районі звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2009 року по справі № 2а-1017/09/0870 та відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Фобос-2004». В обґрунтування позовних вимог вказали на те, що вважають висновки викладені в рішенні суду першої інстанції такими, що суперечать діючому законодавству України, а в наслідок цього нормам матеріального права. Вказали також на те, що при проведенні перевірки припейді. Які рахувались по бухгалтерському рахунку 28 були відсутні в наявності, про що свідчать дані інвентаризаційного опису. Дані про відсутність товару саме на кінець перевірки надавало підприємство-позивач, всі ці дані зафіксовано документально, та підтверджено первиною документацією, наданою для перевірки. Окрім того, невідповідність даних оборотньо сальдових відомостей по рахунку 28 станом на 02.04.2008 року в суді першої інстанції позивач пояснив збоєм комп'ютерної системи, однак під час проведення перевірки позивач про зазначені обставини не повідомляв фахівців контролюючого органу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фобос-2004»подало заперечення на апеляційну скаргу, в яких просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2005 року -без змін. Вказали на те, що судом першої інстанції достовірно було встановлені, що висновки акту перевірки, на підставі яких було винесено податкове повідомлення-рішення є такими, що невірно встановили обставини, юридичну сутність і характер правовідносин, нарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій було здійснено неправомірно.

В судовому засіданні представник Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи 05.05.2008 року уповноваженими особами ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя була проведена виїзна планова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Фобос -2004»код ЄДРПОУ 33011370 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 31.12.2007 року.

За результатами планової виїзної перевірки було складено акт від 05.05.2008 року за № 56/23-2/33011370.

За висновками перевірки одним з порушень є порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року за № 168/97 «Про податок на додану вартість (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2007 року на суму 404 954 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000412301/0 від 17.05.2008 року, котрим позивачеві за порушення п.п.7.3.1, п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та на підставі п.п. 17.1.3, п.п.17.1.6 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами від 21.12.2000 року з подальшими змінами та доповненнями визначено суму податкового зобов'язання та штрафних фінансових санкцій відповідно за основним платежем 404 94 грн. та штрафні фінансові санкції 202 477 грн.

Вказане податкове повідомлення рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, але за результатами розгляду залишилось без змін.

Суд першої інстанції при винесені рішення вказав на те, що оскільки ні договір застави № 11 ДИ/0707 від 20.07.2007 року з банком «Фінанси та Кредит», ні договір зберігання з суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 не передбачають переходу права власності матеріальних цінностей від ТОВ «Фобос -2004»до іншої сторони, тому відсутні підстави вважати матеріальні цінності за вказаними договорами безоплатно переданими покупцям та відповідно у позивача не виникло зобов'язання з податку на додану вартість у грудні 2007 року в сумі 404 954 грн. 43 коп.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне

Відповідно до наказу директора ТОВ «Фобос 2004»за № 14\и від 02.04.2008 року позивачем було проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей станом на 02.04.2008 року. Інвентаризацію було проведено на складі підприємства за адресою м. Запоріжжя, Північне шосе 30. За результатами інвентаризації встановлено факт наявності «Залишків товарів (продуктів харчування) на складі»на загальну суму 265 900 грн. 42 коп.

Однак згідно з даними бухгалтерського обліку по рахунку 28 станом на 02.04.2008 року на балансі товариства з обмеженою відповідальністю «Фобос-2004»наявний товар на суму 2 290672 грн. 58 коп.

Позивач пояснив різницю 2 024 772 грн. 16 коп. -це сума сукупної вартості карток поповнення рахунку передплаченого стільникового зв'язку (припейд), частина яких на суму 1395 140 грн. перебувала у заставі у банку ТОВ «Фінанси та Кредит»та знаходилась в приміщенні банку, згідно з договором застави № 11 ДИ\0707 від 20.07.2007 року. Інша частина на суму 629 632 грн. 16 коп. знаходилась за договором зберігання від 03.03.2008 року у Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3

Суд першої інстанції не прийняв до уваги, що 15.01.2006 року був укладений договір управління майном, згідно умов якого «установник правління»ПП ОСОБА_4 та «управитель»- позивач - ТОВ «Фобос -2004».

Відповідно до умов зазначеного договору установник управління передає управителю майно в управління на строк, визначений цим договором, а управитель здійснює управління майном виключно в інтересах установника управління, а також з метою використання майна у господарській діяльності управителя і установника управління. Згідно п. 1.3. зазначеного договору управитель має право від свого імені без отримання попередньої згоди установника управління здійснювати щодо майна будь-які юридичні та фактичні дії, зокрема укладати від свого імені будь які цивільно-правові та господарсько-правові договори, у т.ч. договори застави, зберігання, комерційної концесії. Загальна вартість майна переданого управителю (позивачу) до управління становить 1 303 995, 89 грн.

20.01.2006 року був укладений договір зберігання, відповідно до умов якого ПП ОСОБА_4 -зберігач, ТОВ «Фобос -2004»- поклажедавець, банк «Фінанси та Кредит»- банк. Відповідно до умов якого, п. 1.2. предметом цього договору є відносини між сторонами щодо зберігання майна ( далі товару), переданого поклажедавцем зберігачу. При цьому останній зобов'язується зберігати товар, переданий йому поклажедавцем та повернути товар у цілості, на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.1.3 поклажедвець, за згодою банку передав, а зберігач (ОСОБА_3М.) прийняв товар, переданий у заставу банку, відповідно до додатку № 1 (акту прийому -передачі) до цього договору. Балансова вартість товару складає 1303995, 89 грн. з заставною вартістю 1217718,00 грн.

Отже, на зберігання ПП. ОСОБА_3 згідно договору б/н від 20.01.2006 року був переданий товар, який отримано у нього ж згідно договору управління майном б/н від 15.01.2006 року та оприбутковано на позабалансовий бухгалтерських рахунок 025. На балансі підприємства даний товар оприбуткований не був та не був врахований в розрахунку приросту балансової вартості запасів.

Зазначений товар на момент проведення інвентаризації 02.04.2008 року рахувався по бухгалтерському рахунку 281, але не значився в наявності згідно акту інвентаризації на суму 2 024772,16 грн.

Згідно п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями, діючого на момент виникнення спірних правовідносин продаж товарів -будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Пунктом 1.23 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року за № 334/94 ( зі змінами та доповненнями), діючого на момент виникнення спірних правовідносин безоплатно надані товари ( роботи, послуги) це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладання таких угод.

Пунктом 4.1 ст.4 Закону України «про оподаткування прибутку підприємств», діючого на момент виникнення спірних правовідносин передбачено, що валовий дохід -загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого ( нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п.п. 11.3.1 п.11. ст..11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року за № 334/94 ВР, діючого на момент виникнення спірних правовідносин датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата нарахування коштів від покупця ( замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт,послуг) , що підлягають продажу, у разі продажу товарів ( робіт, послуг) за готівку -дата її оприбуткування в касі платника податку, а у разі відсутності такої -дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт ( послуг) -дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

П.п. 7.3.1 , п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»N 168/97-ВР, 03.04.1997, діючого на момент виникнення спірних правовідносин передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що оскільки товар , переданий на зберігання ПП ОСОБА_3 є власністю ТОВ «Фобос -2004»він повинен бути оприбуткований позивачем та відображений в бухгалтерському обліку підприємства к складі товарних залишків, незважаючи на те, що він знаходиться на зберігання у інших суб'єктів господарської діяльності. Однак при проведенні інвентаризації підприємства, залишки відображених товарно-матеріальних цінностей продуктів - харчування, що перебувають на складі та на відповідальному зберіганні складають 265 900, 42 грн., товари (припейди) загальною вартістю 2 612 858,0 грн. відображені не були. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що товари, які не значаться в наявності вважаються безоплатно переданими, тому уповноваженими особами податкового органу правомірно винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0000412301/0 від 17.05.2008 року, яким нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 404 954 грн. з податку на додану вартість та засновано штрафні ( фінансові) санкції в розмірі 202 477 грн.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню та у задоволені позовних вимог слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 195 , 198 п.3, 202 п. 1, 3 , 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року у справі № 2а-1017/09/0870 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фобос-2004»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання до адміністративного суду касаційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі - 23.08.2011 року.

Головуючий: М.А. Руденко

Суддя: М.В. Мірошниченко

Суддя: О.В. Юхименко