Ухвала

від 12.10.2011 по справі 9101/17343/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2011 р.справа № 2а-7249/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Руденко М.А.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря: Тепловій Г.Є.

за участю сторін :

представника відповідача не з'явились

представника позивача ОСОБА_1 довіреність від 08.02.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2а-7249/10/0870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грань»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 14 вересня 2010 року № 0004682301/0 про визначення ТОВ «Грань»суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 315027,00 грн., в тому числі 2100018,00 грн. основний платіж та 105009,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та від 14 вересні 2010 року № 0004672301/0 про визначення ТОВ «Грань»суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 190914,00 грн. в тому числі 127276,00 грн. основний платіж та 63 638,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, прийняті на підставі акту перевірки від 01.09.2010 року № 37/35-1/25481408 як такі, що не відповідають чинному законодавству України, а також порушують права та охоронювані інтереси ТОВ «Грань».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року (суддя Батрак І.В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грань»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя задоволено в повному обсязі: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 14.09.2010 року № 0004682301/0 та податкове повідомлення рішення №0004672301/0.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції вказав на те, що ТОВ «Грань»віднесло до складу валових витрат витрати на придбання товарів, що використовувались ними у господарській діяльності. Реальне придбання товарів позивачем у ПП «Андор»підтверджується первинними документами бухгалтерської звітності, що також не заперечував відповідач.

Щодо визначення суми податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість вказав на те, що ТОВ «Грань»правомірно включила суми податку на додану вартість по отриманим товарам до складу податкового кредиту, оскільки його право на податковий кредит підтверджується наданими контрагентом податковими накладними.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.11.2010 року по адміністративній справі № 2а-7249/10/0870 та постановити нове судове рішення, яким у позові ТОВ «Грань»до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказали на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того послались на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що ПП «Андор», що було контрагентом позивача, приймало участь в злочинній схемі, яка полягала в незаконному формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість у підприємств платників ПДВ, шляхом документального оформлення придбання товарно-матеріальних цінностей через ланцюг «транзитних»та «фіктивних»підприємств, які фактично фінансово-господарською діяльністю не займались. ОСОБА_2 на своє ім'я ПП «Андор»з метою прикриття незаконної господарської діяльності інших осіб -вчинив пособництво невстановленим особам у фіктивному підприємстві. ТОВ «Грань»здійснював операції з купівлі товару без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків. Первинні бухгалтерські документи, які складені між ТОВ «Грань»та ПП «Андор»на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, та є такими, що не відповідають сутності та не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

У зв'язку з тим, що підприємство «Андор»створено без наміру здійснення статутної діяльності та реальною метою якого було формування податкового кредиту на додану вартість у підприємств платників ПДВ, шляхом документального оформлення придбання товарно-матеріальних цінностей через ланцюг «транзитних»та «фіктивних»підприємств, які фактично фінансово-господарською діяльністю не займалися, оформлення ТОВ «Грань»первинних документів щодо отримання товарів, суперечить нормам Цивільного Кодексу України та не може бути спрямована на реальне настання правових наслідків (отримання товарів). ТОВ «Грань»в порушення п.5.1. та п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»неправомірно віднесено до складу валових витрат, витрати на придбання товарів згідно нікчемного договору з ПП «Андор»на суму 840 071 грн. Також неправомірно було сформовано податковий кредит по зазначеним господарським операціям.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином (про що свідчить повідомлення наявне в матеріалах справи), поважних причин неявки суду не повідомив. Колегія суддів вважає, що в силу ст. 196 КАС України неявка представника відповідача, належним чином повідомленого, не перешкоджає судовому розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи 01 вересня 2010 року уповноваженими фахівцями державної податкової інспекції було проведено документальну невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства товариством з обмеженою відповідальністю «Грань»код ЄДРПОУ 25481408 по взаємовідносинах з підприємством ПП «Андор»код ЄДРПОУ 30212862 за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року.

За результатами перевірки складено акт № 37/35-1/25481408 від 01.09.2010 року (а.с. 11) Відповідно до зазначеного акту перевіркою встановлено порушення ТОВ «Грань»п.5.1 та п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 210 018 грн. та п.п. 7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 127 276 грн.

На думку податкового органу порушення виникло внаслідок наступного: між ТОВ «Грань»та ПП «Андор» було укладено договір постачання № 10 від 01.12.2008 року (а.с.60-61) відповідно до умов якого ПП «Андор»(поставщик) зобов'язується поставляти та надавати у власність покупця ТОВ «Грань»пластикові труби та філінги для водопроводу та каналізації, обладнання для опалення та інші сантехнічні вироби.

У періоді з 17.02.2009 року по 29.05.2009 року ТОВ «Грань»за товари, на які були оформлені видаткові накладні, перераховано на рахунок вищевказаного приватного підприємства грошові кошти у сумі 542 070 грн.

Також відповідно до пояснень ТОВ «Грань»на підставі угоди від 29.05.2009 року, яка підписана директором ПП «Андор»ОСОБА_2, відступило право вимоги по договору поставки № 10 від 01.12.2008 року -сплата дебіторської заборгованості у сумі 466 015, 81 грн., у тому числі ПДВ 77 669,30 грн. на користь ТОВ «Вакко». ТОВ «Грань»перерахувало на рахунок ТОВ «Вакко»грошові кошти у розмірі 466 015, 81 грн.

В податковому обліку позивачем у перевіряємому періоді було віднесено вартість товару, на які ПП «Андор»були оформлені видаткові накладні в сумі 840 071 грн., віднесена до складу валових витрат в деклараціях про прибуток підприємств.

Фахівці податкового органу посилаються на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 23.11.2009 року по кримінальній справі № 1п-900/2009, відповідно до якої ОСОБА_2 за грошову винагороду перереєстрував на своє ім'я ТОВ «Андор»та надав довіреність від 18.09.2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, якою уповноважив представляти підприємство в усіх державних та недержавних органах України. Підписання ОСОБА_2 реєстраційних документів ПП «Андор»дало змогу іншим особам здійснювати реєстрацію вказано підприємства в державних органах. Вважають, що в подальшому ПП «Андор»приймало участь у злочинній схемі, яка полягала в незаконному формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість у підприємств платників ПДВ, шляхом документального оформлення придбання товарно-матеріальних цінностей через ланцюг «транзитних»та «фіктивних»підприємств, які фактично фінансово-господарською діяльністю не займались.

Фахівці податкового органу прийшли до висновку, що ТОВ «Грань»здійснював операції з купівлі продажу товару без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування.

Вказали також, що первинні бухгалтерські документи, які складені між ТОВ «Грань»та ПП «Андор»на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, не відповідають сутності та не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції.

На підставі зазначеного акту перевірки, винесені уповноваженою особою контролюючого органу податкові повідомлення рішення від 14 вересня 2010 року № 0004682301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток в сумі 315 027,0 грн., з яких основний платіж 210 018,0 грн. та штрафні фінансові санкції 105 009, 0 грн. (а.с.31); та податкове повідомлення-рішення від 14 вересня 2010 року № 0004672301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 190 914, 0 грн. з яких 127 276, 0 грн. -за основним платежем та 63 638, 0 грн. штрафні (фінансові) санкції.(а. с. 32)

Зазначені податкові повідомлення-рішення є предметом даного спору.

При розгляді справи суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що ТОВ «Грань»віднесло до складу валових витрат-витрати на придбання товарів, що використовувались ними у господарській діяльності. Реальне придбання товарів позивачем у ПП «Андор»підтверджується первинними документами бухгалтерської звітності, що також не заперечував відповідач.

Щодо податку на додану вартість прийшов до висновку, що ТОВ «Грань»правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим товарам до складу податкового кредиту, оскільки його право на податковий кредит підтверджується наданими контрагентом податковими накладними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити на наступне.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на момент спірних правовідносин, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

П.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку .

Витрати позивача, здійснені в межах господарських операцій з ПП «Андор»правомірно були віднесені до складу валових витрат підприємства, оскільки підтверджені належними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Окрім того, товари придбані у контрагента використовуються у господарській діяльності ТОВ «Грань». Основним видом діяльності якого, відповідно до реєстраційних документів є оптова торгівля будівельними матеріалами, про що зазначено в акті перевірки контролюючого органу. В подальшому товар придбаний у ПП «Андор»був реалізований контрагентам-покупцям, що підтверджується рахунками фактурами, отриманими від покупців, сплатою за проданий товар та сформованим позивачем податковими накладними по податкових зобов'язаннях, що надавались для перевірки.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 14.09.2010 року за № 0004682301/0 про визначення ТОВ «Грань»суми податкового зобов'язання за платежем з податку на прибуток є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції за станом на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін , у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізнається більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст.6 та статтею 8-1 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника.

У відповідності до п.7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Нормою п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.2 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 (в подальшому Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податкову органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкові накладні, на підставі яких був сформований підприємством податковий кредит, надані контрагентом позивача, який на момент їх складання був зареєстрований платником податку на додану вартість, про що свідчить копія свідоцтва № 100146337 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.05.2000 року ПП «Андор» (а.с. 62) та заповненні відповідно до вищевказаного Порядку.

Посилання податкового органу на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 23.11.2009 року по кримінальній справі № 1-п-900/2009 за обвинуваченням ОСОБА_2 колегія суддів не приймає, оскільки при розгляді зазначеної справи не були предметом розгляду господарські правовідносини між ТОВ «Грань»та ПП «Андор», таким чином не встановлено факту укладання угод з метою ухилення від сплати податків.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем, який згідно ч.2 ст. 71 КАС України повинен надати докази правомірності прийнято рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоду не з метою реального настання правових наслідків, а з метою ухилення від сплати податків, тобто угоди яка порушує публічний порядок.

Податковий орган не надав доказів того, що платником податків знав про порушення, які могли допускати його контрагенти та діяв для отримання податкової вигоди.

Натомість надані до матеріалів справи позивачем докази, а саме видаткові накладні, податкові накладні, виписки з розрахунків , вказують на те, що у позивача були необхідні умови для віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по отриманим товарам до складу податкового кредиту.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 14.09.2010 року № 0004682301/0 та податкове повідомлення рішення №0004672301/0 є протиправними та підлягають скасуванню .

. В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2а-7249/10/0870 залишити без змін .

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

Ухвалу складено у повному обсязі 31.10.2011 року.

Головуючий: М.А. Руденко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко