Ухвала

від 28.09.2011 по справі 29403/10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2011 р.справа № 2а-6077/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

при секретарі судового засідання: Федоровій Т.С.

за участю сторін :

представника відповідача не з'явились

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року у адміністративній справі № 2а-6077/10/0870 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бімаркет»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя,-

встановив: У серпні 2010 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2010 року №0003562302/0, винесене ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, про визначення ТОВ «Торговий дім «Бімаркет»податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 34 750, 50 грн., як таке що є протиправним.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року (суддя Прасов О.О.) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бімаркет»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення №0003562302/0 від 19.07.2010 року винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бімаркет»податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 34 750,50 грн.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказав на те, що податковим органом неправомірно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 23 167,00 грн. та штрафні фінансові санкції у сумі 11 583,50 грн., оскільки на момент здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом ПП «Амарант»в грудні 2008 року, останній не перебував в стадії банкрутства та не був позбавлений свідоцтва платника податку на додану вартість.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2010 року по справі № 2а-6077/10/0870 та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказали на те, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції не прийняв до уваги, що відповідно до даних «Деталізованої інформації щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»податкової звітності в ході перевірки було встановлено, що ПП «Амарант»має стан «14» - визнано банкрутом. Таким чином, стан фінансово-господарської діяльності підприємства ПП «Амарант»досліджений під час перевірки, не дозволяє зробити висновку про спрямованість здійснених витрат на отримання товару для використання у власній господарській діяльності ТОВ «Торгівельний дім «Бімаркет»з метою отримання доходу. Вказали також на те, що у зв'язку з викладеним, фінансово-господарська діяльність постачальника позивача ПП «Амарант»здійснювалася за межами правового поля, укладені правочини є фіктивними, та такими, що вчиненні без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бімаркет»звернулось з запереченнями на апеляційну скаргу, в яких просили апеляційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення наявне в матеріалах справи. Колегія суддів вважає, що в силу ст. 196 КАС України неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце слухання справи не перешкоджає судовому розгляду.

Колегія суддів, заслухавши представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами з 10.06.2010 року по 01.07.2010року уповноваженими фахівцями державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05.08.2008 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 108/230/36065518 (а.с. 11). За висновками зазначеного акту серед інших встановлено порушення пст.3, п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за №168/97-ВР із змінами та доповненнями, п.19 ст.2 ст. 9 Бюджетного кодексу України занижено податок на додану вартість на загальну суму 23 167 грн., у тому числі по періодах: грудень 2008 року - 23 167 грн. (а.с.32)

Як видно з акту перевірки позивач мав взаємовідносини з ПП «Амарат», з метою підтвердження здійснення фінансово-господарської діяльності придбання товару, який був отриманий від ПП «Амарат»та законності віднесення цієї операції до валових витрат підприємством ТОВ «ТД «Бімаркет» у ході перевірки до ДПІ у Малинівському районі м. Одеси було зроблено запит про проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентом та дотримання вимог податкового законодавства. В ході перевірки було встановлено, що ПП «Амарат»(код ЄДРПОУ 33210391) має стан «14»- визнано банкрутом.

В зв'язку з отриманими відомостями податковий орган дійшов до висновку про те, що стан фінансово-господарської діяльності підприємства ПП «Амарат»не дозволяє зробити висновок про спрямованість здійснених витрат на отримання товару для використання у власній господарській діяльності ТОВ «ТД «Бімаркет»з метою отримання доходу. Фінансово-господарська діяльність постачальника ПП «Амарат»здійснювалася поза межами правового поля, що свідчить про фіктивність правочинів, укладених між ТОВ «ТД Бімаркет»та його контрагентом ПП «Амарат»та такими, що вчинені без наміру реального настання наслідків.

Відповідно до баз даних ДПС податкової звітності та інших джерел інформації , одержаних в ході проведення перевірки, не встановлено укладання цивільно-правових відносин та встановлено проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003562302/0 від 19 липня 2010 року, яким встановлено порушення ст. 3 п.п.7.2.3, п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 , п.п. 7.7.1, п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97 -ВР від 03.04.1997 р., зі змінами та доповненнями у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Бімаркет»за платежем податок на додану вартість 34 750 ,50 грн.: 23 167,00 грн. за основним платежем та 11 583,50 грн. -штрафні (фінансові) санкції. ( а.с.10)

Скасування зазначеного податкового повідомлення - рішення є предметом даного спору.

Як випливає з матеріалів справи спірним є питання правомірності формування податкового кредиту позивача на підставі податкової звітності.

Відповідно до вимог пп.7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 статтею 8-1 цього Закону, протягом звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку».

Згідно з п.п. 7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт,послуг) дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп.7.4.5 ст.7 вищевказаного Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На підставі пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

За змістом п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість». В редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку на додану вартість проходить реєстрацію у органах податкової служби і сплачує зазначений податок за умови отримання свідоцтва платника податку на додану вартість. Пункт 9.6. ст..9 зазначеного Закону свідчить, що свідоцтво про реєстрацію особи у якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.

Доказів визнання недійсним або анулювання свідоцтва платника податку контрагента позивача ПП «Амарант»відповідачем надано не було.

На момент здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ПП «Амарант»було зареєстровано платником податку на додану вартість. Здійснення ним господарської діяльності поза межами правової відповідальності відповідачем не доведено.

Невідповідність податкових накладних, складених ПП «Амарант»в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, вимогам Закону, в Акті перевірки не досліджувалось.

Відповідачем, відповідно до ст. 70 КАС України не надано до суду належних і допустимих доказів того, що ним на момент закінчення перевірки та на дату винесення спірного податкового повідомлення-рішення встановлено факт здійснення «Безтоварних»операцій, не надано доказів визнання недійсними в установленому порядку статутних документів ПП «Амарант»чи вироку суду у відношенні посадових осіб даного підприємства, що встановлював би факти, які є предметом судового дослідження у цій справі відносно позивача.

Посилання відповідача на те, що відповідно до даних АІС «Реєстрації платників податків»ДПІ У Малинівському районі м. Одеси у теперішній час ПП «Амарант»перебуває у стані 14 (визнано банкрутом) колегія суддів не приймає, оскільки зазначені відомості не встановлюють фіктивності ПП «Амарант». Окрім того, господарські операції між позивачем та ПП «Амарант»здійснювалось задовго до визнання останнього банкрутом.

У відповідності зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем, у відповідності до вимог ст. 71 КАС України, були доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. В той же час відповідачем не доведена правомірність прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених в оскаржуваній постанові.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року відсутні

Керуючись ст. 195 , п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200, ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України , Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року по адміністративній справі № 2а-6077/10/0870 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

Ухвалу складено у повному обсязі 03.11.2011 року.

Головуючий: М.А. Руденко

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна