Ухвала

від 16.11.2011 по справі 34865/10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2011 р.справа № 2а-8229/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання: Федоровій Т.С.

за участю представників сторін:

представника відповідача ОСОБА_1 довіреність від 19.10.2011 року

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2а-8229/10/0870 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євронафта» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання дій щодо відмови у прийнятті податкової звітності протиправними,-

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2010 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати дії службових осіб Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо відмови у прийнятті податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2010 року протиправними; визнати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євронафта»(код ЄДРПОУ 37020512) з податку на додану вартість за серпень 2010 року податковою звітністю.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року (суддя Каракуша С.М.) позов задоволено частково: визнано протиправним рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євронафта»з податку на додану вартість за серпень 2010 року (реєстраційний номер 97999 від 20.09.2010 року) податковою звітністю, у решті позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказав на те, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість свого рішення щодо невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євронафта»з податку на додану вартість за серпень 2010 року.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2010 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказали на те, що позивачем, в порушення абз.5 п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181 суд першої інстанції не прийняв до уваги, що при здійсненні контролю шляхом перенесення інформації з документів податкової звітності на паперових носіях до електронних баз податкової звітності декларації з податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Євронафта»за серпень 2010 року встановлено, що в полі 03 декларації «звітний (податковий) період, за який виправляються помилки»зазначений період, за який звітність не надавалась, що порушує правила її заповнення, затверджені Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення наявне в матеріалах справи. Колегія суддів вважає, що в силу ст. 196 КАС України неявка представників позивача, належним чином повідомлених, не перешкоджає подальшому судовому розгляду справи.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 21 вересня 2010 року Державною податковою інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на адресу позивача було надіслано лист, в якому уповноважені особи податкового органу повідомили позивача, що у поданій товариством податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року вказаний звітній (податковий) період, за який виправляються помилки, такий, за який звітність не надавалась, внаслідок чого декларація не визнана ДПІ, як податкова звітність та запропоновано надати нову податкову декларацію оформлену належним чином (а.с.6).

Не погодившись з відмовою у прийнятті податкової звітності Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євронафта»звернулось до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що податкова декларація може бути не визнана податковим органом як податкова декларація тільки у випадках визначених п.п.4.2.1, п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та необґрунтованими є посилання відповідача на п.4.4 Наказу ДПА Україні від 30.05.1997 року № 1666 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання».

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів з наступних підстав.

За змістом підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова звітність, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначення підстав неприйняття попередньої).

Таким чином, вищезазначеною нормою матеріального права визначено обов'язок податкового органу щодо прийняття податкової звітності так і підстави для невизнання податковим органом декларації і такими підставами є: не зазначення обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Аналогічні приписи містить визначені у Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166.

Колегія суддів вважає помилковим посилання відповідача на те, що оскільки в декларації з податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Євронафта»за серпень 2010 року встановлено, що в полі 03 декларації «звітній (податковий) період, за який виправляться помилки», зазначений період, за який податкова звітність не надавалась -податкова декларація за серпень 2010 року правомірно не визнана ДПІ, як податкова звітність тому, що зазначені підстави не передбачені ні абз.5 п.п.4.1.2 п.п.4.1ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а ні п 4.4 Наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 166 «Про порядок затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання»

За вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідний обов'язок закріплює і ч.1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до якої посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції та законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані ним права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, вирішуючи питання про прийняття податкової звітності, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржене рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і в межах доводів апеляційної скарги, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись п.1.ч.1,ст.198, ст. 200,206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя- залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2а-8229/10/0870 -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 212 КАС України

Ухвала виготовлена в повному обсязі 27.12.2011 року.

Головуючий: М.А. Руденко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко