Ухвала

від 12.10.2011 по справі 9101/16765/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2011 р.справа № 2а-9227/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання: Тепловій Г.Є.

за участю представників сторін:

представників позивача ОСОБА_1 довіреність від 10.11.2010 року

представник відповідача в судове засідання не з'явився

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.12.2010 року по адміністративній справі № 2а-9227/10/0870 за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат»до Мелітопольської державної податкової інспекції у Запорізькій області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2010 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати не чинним та скасувати рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006092308 від 05.11.2010 року, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 006082308 від 05.11.2010 року, податкове повідомлення -рішення № 001162301/0 від 05.11.2010 року, податкове повідомлення-рішення № 001152301/0 від 05.11.2010 року та податкове повідомлення-рішення № 001172301 від 05.11.2010 року.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року (суддя Артоуз О.О.) виділено у окреме провадження позовні вимоги щодо визнання нечинними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006092308 від 05.11.2010 року, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 05.11.2010 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року (суддя Артоуз О.О.) адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат»до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено в повному обсязі: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області № 0001162301/0 від 05.11.2010 року; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області № 0001152301/0 від 05.11.2010 року; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області № НОМЕР_2 від 05.11.2010 року.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції вказав на те, що правочини з ТОВ «Компанія «Кронверк»та ТОВ «Восток-Променерго», підтверджені податковими накладними, які містять всі реквізити, передбачені п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення». Зазначені контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій знаходились на податковому обліку як платники ПДВ, свідоцтва про державну реєстрацію платника ПДВ на час здійснення господарських операцій не були анульовані, правочини з цими суб'єктами, а також первинні бухгалтерські та податкові документи не визнані у встановленому чинним законодавством України порядку недійсними. Щодо наявності у ТОВ «Восток-Променерго»ліцензії, виданої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №459718 від 20.04.2009 року на проведення господарської діяльності пов'язаної із створенням об'єктів архітектури виключно на території Луганської області зазначив, що чинним законодавством не передбачено не включення до об'єкта оподаткування сум за здійснені роботи на підставі порушенням контрагентом умов ліцензування певних видів господарської діяльності. Відповідальність за таке порушення настає безпосередньо в суб'єкта, який займається такого роду господарською діяльністю. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що доводи акту перевірки не підтверджені належними доказами щодо виявлених порушень, податковим органом не доведено правомірність винесених спірних податкових повідомлень - рішень у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.12.2010 року у справі № 2а-9227/10/0870 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат», код ЄДРПОУ 00443513. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказали на те, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, неповно досліджені докази та неправильно встановлені обставини справи, порушено норми процесуального законодавства. Суд першої інстанції не прийняв до уваги, що в ході здійснення перевірки позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Кронверк»та ТОВ «Восток - Променерго»було встановлено, що господарські операції із придбання будівельних матеріалів, отриманих робіт не мали реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався, послуги по поставці товарів не виконувались. У вищевказаних агентів позивача відсутні необхідні для здійснення господарських операцій основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Відповідні господарські операцій не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Окрім того, суд першої інстанції не врахував, що ТОВ «Восток-Променерго», відповідно до отриманої ліцензії не мало права здійснювати діяльність поза межами Луганської області, також в штаті відсутні спеціалісти із створення об'єктів архітектури, відповідної кваліфікації. В постанові про проведення виїмки ОВС слідчого відділу прокуратури Донецької області по кримінальній справі № 67-10-010047 зазначено, що під час розслідування кримінальної справи, службовими особами ТОВ «Компанія «Кронверк»та ТОВ «Восток-Променерго»заперечувався факт здійснення будь-якої господарської діяльності, а також поставки товару матеріальних цінностей на адресу ВАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат». Вважають, що документи та печатка ТОВ «Восток-Променерго»використовувались для формування податкової вигоди третім особам, без реальної мети ведення фінансово-господарської діяльності. Отже, підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, вказав на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Представник Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції у Запорізькій області в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення наявне в матеріалах справи. Колегія суддів вважає, що в силу ст. 196 КАС України неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце слухання справи не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи уповноваженими особами податкового органу на підставі направлень на перевірку від 16.08.2010 №847, від 24.09.2010 № 847/1, від 11.10.2010 року №847/2 була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт № 1267/23/00443513 від 25.10.2010 року (а.с. 12-79 том 1).

За висновками акту перевірки серед інших порушень встановлено порушення ВАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат»встановлено порушення:

П.п. 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 50 952 грн., у тому числі: за 4 квартал 2009 року на суму 10 931 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 20 137 грн., на 2 квартал 2010 року на суму 19 884 грн.;

П.п. 7.2.1 пункту 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 пункту 7.4, .п. 7.2.6 пункту 7.2, п.п.7.7.1 пункту 7.7 статті7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року за № 168/97-ВР, Порядку заповнення податкової накладної затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165 в результаті чого: занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 606 548 грн. в тому числі по періодах:

- за липень 2009 року в сумі 374 960 грн.;

- за серпень 2009 року в сумі 20 773 грн.;

- за жовтень 2009 року в сумі 183 458 грн.;

- за грудень 2009 року в сумі 27 357 грн.;

Заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню в особливому рахунку платника та спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам в періоді, що перевірявся на загальну суму 690 952 грн., в тому числі по періодах: за серпень 2009 року в сумі 303811,00 грн., за грудень 2009 року в сумі 387140,92 грн.

За результатами зазначеної перевірки уповноваженими особами податкового органу винесено податкове повідомлення-рішення від 05 листопада 2010 року № 0001152301/0 (а.с.9 том 1), яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статі 4 , п. п. 17.13 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-111 визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 65 342,30 грн.; податкове повідомлення -рішення від 05 листопада 2010 року за №0001162301/0 (а.с.10 том 1), яким згідно з п. п. »б»п. п. 4.2.2 пункту 4.2, статті 4, п. п. 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-111 визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 909 822,00 грн., за основним платежем 606 548,00 грн. за штрафними ( фінансовими) санкціями 303 274,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 05 листопада 2010 року №0001172301 (а.с.11 том1), яким на підставі пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та абзацу 5 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 року № 291 «Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97 -ВР від 03 квітня 1997 року застосовано суму штрафних ( фінансових) санкцій 690 952 грн.

Оскарження вищевказаних податкових повідомлень рішень є предметом даного спору.

За висновками акту перевірки застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно зазначених податкових повідомлень-рішень було обумовлено наступними фактичними обставинами.

26 листопада 2009 року між позивачем та ТОВ «Компанія «Кронверк»було укладено договір постачання № 1293, за яким контрагент позивача зобов'язався поставити товар, кількість, асортимент та ціна товару встановлюється відповідно до наданих до договору специфікаціях та накладних. Відповідно до зазначеного договору поставки позивачем придбано будівельні матеріали на загальну суму 2486989, 20 грн., в тому числі ПДВ 414 498, 20.

Відповідно до акту позапланової перевірки за № 82/23-5/36802756 ТОВ «Компанія Кронверк»з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 15.10.2009 року по 31.05.2010 року, проведеною працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя встановлено наступні порушення: загальна кількість працюючих на підприємстві за грудень 2009 року 0 осіб, звітність за формою 1-ДФ не надавалась, додаток К1 до декларації з податку на прибуток до органів ДПС не надавався, що свідчить про відсутність основних засобів на підприємстві. Окрім того, в акті перевірки зазначено, що у ТОВ «Компанія Кронверк»відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, а саме: відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. На думку податкового органу посадові особи ТОВ «Компанія Кронверк»не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. ТОВ «Компанія Кронверк»здійснювала діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

На підставі викладеного відповідач також дійшов до висновку про те, що офіційні бухгалтерські, податкові документи ВАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат»про отримання від ТОВ «Компанія «Кронверк»товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 2 486989,00 грн., в тому числі ПДВ 414 498, 20 грн. містять завідомо неправдиві відомості.

Окрім того, відповідач зазначив на те, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Восток-Променерго», а саме 10 червня 2009 року позивач уклав з зазначеним контрагентом договір підряду, відповідно до якого підрядник (ТОВ «Восток-Променерго») зобов'язався на свій ризик виконати наступні роботи: ремонтно-будівельні роботи будівель та споруд ВАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат», позивач зобов'язався прийняти та сплатити виконану роботу. В ході проведення перевірки надано ліцензію № 459718 серія АВ, видану ТОВ «Восток-Променерго», код 36323379, видану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області Міністерства регіонального розвитку та будівництва України 20.04.2009 року на проведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, термін дії ліцензії з 20.04.2009 року по 20.04.2012 року, однак представники податкового органу прийшли до висновку про те, що відповідно до ст. 14 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»ТОВ «Восток- Променерго»не мало права здійснювати діяльність за межами Луганської області.

На підставі викладеного фахівці податкового органу дійшли до висновку про те, що оскільки у контрагентів позивача ТОВ «Восток-Променерго»та ТОВ «Компанія «Кронверк»були відсутні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди технічний персонал, виробничі активи, здійснення діяльності з придбання товарів (послуг) не є господарською діяльністю. Документи на отриманий товар не можуть бути належним підтвердженням придбання товарів (послуг) та не є підставою для формування податкового кредиту. Таким чином відповідач дійшов до висновку про заниження позивачем податку на прибуток в перевіряємому періоді на загальну суму 50 952 грн. та безпідставне включення до податкового кредиту податкових накладних по проведеним безтоварним операціям контрагентами ТОВ «Компанія «Кронверк»по придбанню будівельних матеріалів та ТОВ «Восток -Променерго»по придбанню підрядних робіт, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 606 548 грн.

Окрім того, податковим органом в ході проведення перевірки відображених у рядку 10.1Б Декларацій «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження з податком на додану вартість на митній територій України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою»показників за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року встановлено, що позивач здійснював операції з придбання сировини, матеріалів, товарів, робіт, послуг, пов'язаних з виробництвом м'ясних продуктів. Перевіркою встановлено завищення ВАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат»показників у рядку 10.1 Декларації на загальну суму 690 952 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку про те, що доводи акту перевірки не підтверджені належними доказами щодо виявлених порушень, податковим органом не доведено правомірність винесених спірних податкових повідомлень - рішень у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити на наступне.

Згідно пункту 1.32 ст.1 Закону України № 283/97-ВР господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткуванню прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 листопада 2009 року між позивачем та ТОВ «Компанія «Кронверк»було укладено договір постачання будівельних матеріалів № 1293 на виконання умов зазначеного договору позивачем вищевказаному контрагенту було сплачено грошові кошти, а останнім було здійснено поставку будівельних матеріалів, відповідно до специфікацій та накладних, які були використанні позивачем у власній господарській діяльності. Зазначені факти були підтверджені необхідними первинними бухгалтерськими документами, які були складені відповідно до вимог чинного законодавства та були у наявності позивача на момент вчинення перевірки.

Окрім того, 10 червня 2009 року позивач уклав з ТОВ «Восток-Променерго», відповідно до якого підрядник ( ТОВ «Восток-Променерго») зобов'язався на свій ризик виконати наступні роботи: ремонтно-будівельні роботи будівель та споруд ВАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат», а позивач прийняти та сплатити кошти за виконанні роботи. В підтвердження виконання умов договору позивачем були надані всі необхідні бухгалтерські документи, а саме: видаткові накладні, акти прийому передачі виконаних робіт, рахунки, платіжні доручення, що повністю підтверджують факт виконання робіт по зазначеному договору та прийняття їх позивачем.

При цьому при проведенні перевірки податковою інспекцією не встановлювалась фактична відсутність самого результату виконаних за договором підряду робіт та використання у ході їх виконання поставлених будівельних матеріалів.

Доводи апеляційної скарги про те, що у контрагента позивача ТОВ «Восток-Променерго»не було відповідної будівельної ліцензії на здійснення діяльності поза межами Луганської області, колегія суддів відхиляє. Вважає за необхідне зазначити на те, що відсутність ліцензії на проведення робіт за межами Луганської області не може свідчити про те, що відсутній факт виконання робіт та здійснення плати за їх проведення взагалі, окрім того діючим законодавством не передбачено відповідальність платника податку у разі відсутності ліцензії у його контрагента. За змістом ч.1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним, тобто такий правочин є оспорюваним. Договір на виконання підрядних робіт з ТОВ «Восток-Променерго»у судовому порядку недійсним не визнано, доказів протилежного матеріали справи не містять.

При цьому, судова колегія критично оцінює твердження відповідача про те, що укладені між позивачем та вищевказаними контрагентами договори є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин).

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок , є нікчемним.

При цьому при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду справи зазначені факти встановлені не були та відповідачем не було надано належним та допустимих доказів на підтвердження недотримання сторонами договорів в момент укладення договорів вимог, встановлених ст.. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Окрім того, судова колегія відхиляє посилання відповідача на те, що в межах розслідування кримінальної справи № 67-10-01-0047 службовими особами ТОВ «Компанія «Кронверк»та ТОВ Восток-Променерго»заперечувався факт здійснення будь-якої господарської діяльності, а також поставки будь-яких товарно-матеріальних цінностей в адресу ВАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат», оскільки для кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, необхідною умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією з сторін. Однак відповідачем не було надано належних доказів, відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України (а саме вироку суду), який би підтверджував, що сторонами укладались угоду не з метою реального настання правових наслідків, а з метою ухилення від сплати податків, тобто угоди яка порушує публічний порядок.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 Закону України № 168\97 -ВР податкове зобов'язання -загальна сума податку, одержана ( нарахована) платником податку в звітному ( податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Пунктом п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 зазначеного закону, діючого в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену в статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку ( продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів(робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену в статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168\97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Зазначеним законом передбачено також лише два випадки, за яких неможливо включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду, а саме, відповідно до п.п.7.4.4 ст.7.4 ст.7 Закону України № 168\97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту. Також , згідно з п. п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 зазначеного закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого ( нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними документами.

Як встановлено при розгляді справи суми податку з придбання будівельних матеріалів по операціям поставки з ТОВ «Компанія «Кронверк» та ремонтно - будівельних робіт з ТОВ «Восток-Променерго»підтверджені податковими накладними, а тому підлягають включенню до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) штрафні санкції у розмірах, визначених цією статтею, накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства, а тому застосування до нього штрафних санкцій є неправомірним.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року відсутні.

Керуючись ст. 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Мелітопольської державної податкової інспекції у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2а-9227/10/0870 -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.

Ухвалу складено у повному обсязі 01.12.2011 року.

Головуючий: М.А. Руденко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко