Рішення

від 09.06.2015 по справі 909/569/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2015 р. Справа № 909/569/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., при секретарі судового засідання Кучма І.І розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Бударт", вул.Декабристів,40, м.Хмельницький, 29000

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Долинабудпостач", вул.8 Березня,35, м.Долина, Івано-Франківська область,77503

про стягнення заборгованості в сумі 40 763,96 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Сеньків А.І., (довіреність б/н від 29.05.15 ) - представник;

від відповідача: Савчин Л.В., (довіреність № 331 від 08.06.15 )-представник;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Бударт" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинабудпостач" заборгованості в сумі 40 763,96 грн. Ухвалою суду від 26.05.2015року порушено провадження по справі.

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому, на:

- укладення між сторонами Договору поставки №12/09 П від 12.09.2014року на виконання умов якого ТзОВ "Долинабудпостач" зобов"язалося передати у власність ПП "Бударт" товар;

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення поставки товару;

-нормами ст.193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача, в судовому засіданні факт боргу підтвердив, позовні вимоги в сумі 40763,96грн визнав.

Разом з тим, відповідач просить суд, взяти до уваги важке фінансове становище підприємства та відстрочити виконання рішення до 31 серпня 2015року. Дану правову позицію відповідач виклав у Заяві про відстрочку виконання рішення № 330 від 08.06.2015року ( вх.6278/15 від 09.06.2015року)

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, зважаючи на ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Між Приватним підприємством "Будар" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Долинабудпостач" укладено Договір поставки №12/09 П від 12.09.2014року на виконання умов якого ТзОВ "Долинабудпостач" зобов"язалося передати у власність ПП "Бударт" товар ( п.1.1 договору). Асортимент, кількість та номенклатура товару визначається специфікаціями ( п.2.1 договору). Постачальник відвантажує товар за цінами, які визначені в п.4 специфікацій до цього договору за умови 100% оплати за всю партію товару в сумі , зазначеній у спеціфікації до цього договору.

ПП "Бударт" та ТзОВ "Долинабудпостач" було погоджено, зокрема, Специфікацію №1 до вищевказаного договору відповідно до неї підлягав поставці товар - цегла рядова керамічна ефективна одинарна марки М 125, згідно ДСТУ Б.В.2.7.-61-97 "Цегла та камені керамічні рядові і лицьові". Ціна визначена 1550,00грн. за одну тисячу цігли. Ціна за товар визначена з умов його доставки в с.Винники Львівської області та без урахування вартості тари: 25грн. за піддон. Обсяг поставки визначається накладними.

За період з 01.08.14року по 31.10.14року ПП "Бударт" було оплачено на користь ТзОВ "Долинабудпостач" авансові платежі на загальну суму 597860,00грн. за майбутню поставку на користь ПП "Бударт" будівльних матеріалів.

ТзОВ "Долинабудпостач" в рахунок вказаних авансових оплат, на користь ПП "Бударт" було поставлено будівельних матеріалів на суму 557096,04грн.

Таким чином, переплата ПП "Бударт" на користь ТзОВ "Долина бкдпостач" складає 40763,96грн.. Вказана сума сплачена ПП "Бударт" на користь "Долинабудпостач" 03.10.2014року у складі суми 149000,00грн. та рамках дії договору поставки №12/09 від 12.09.2014року. Однак, поставки товару на суму 40763,96грн. відповідачем на користь позивача не проведено.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити частково та виходить з наступних підстав.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідач в супереч умовам договору не поставив товар - цеглу рядову керамічну ефективну одинарну марку М 125, згідно ДСТУ Б.В.2.7.-61-97 "Цегла та камені керамічні рядові і лицьові" , внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 40763,96грн., яка підтверджується матеріалами справи.

Що стосується вимоги відповідача щодо відстрочку виконання рішення, суд вважає дану вимогу необґрунтованою та такою що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пленум Верховного Суду України постановою від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» постановив: «При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо)».

Крім цього, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення.

В даному випадку посилання відповідача на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення.

Окрім того, частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідач у своїй заяві не наводить та не надає належних доказів неможливості виконання рішення суду, а обґрунтовує заяву тяжким фінансовим становищем, однак така обставина для надання відстрочки виконання рішення суперечить ст. 121 Господарського процесуального України, не є винятковою, і такою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим, тому у задоволенні вимоги відповідача провідстрочку виконання судового рішення по справі № 909/569/15 суд відмовляє.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, на основі вище викладеного, стягненню в судовому порядку підлягає 40763,96грн.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві за рахунок відповідача суми сплаченого судового збору в розмірі 1827 грн. 00 коп. відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 9, 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, ст. 82 -85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "Бударт", вул.Декабристів,40, м.Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинабудпостач", вул.8 Березня,35, м.Долина, Івано-Франківська область про стягнення заборгованості в сумі 40 763,96 грн. -задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинабудпостач", вул.8 Березня,35, м.Долина, Івано-Франківська область,77503 (код ЄДРПОУ 38609477) на користь Приватного підприємства "Бударт", вул.Декабристів,40, м.Хмельницький, 29000 (код ЄДРПОУ 38860432) - 40 763,96 грн. ( сорок тисяч сімсот шістьдесять три грн. 96коп). заборгованості та 1827.00грн. ( одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00коп.) судового збору.

У задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення до 31.08.2015року № 330 від 08.06.2015року ( вх.6278/15 від 09.06.2015року) - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.06.15

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"