Рішення

від 14.05.2015 по справі 910/1798/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2015Справа №910/1798/15-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "Юрія-Фарм"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "SHARQ FARM INVEST"

про стягнення заборгованості у розмірі 324 870,44 дол. США, що еквівалентно 5 132 952,96 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники сторін:

від позивача: Прокопець О.Г. (дов.№23/04/2014 від 23.04.2014),

від відповідача: Пирогов О.В. (дов.№10 від 02.02.2015),

від третьої особи: Король С.О. (дов.№б/н від 20.05.2014),

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрія-Фарм" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "SHARQ FARM INVEST" про стягнення заборгованості у розмірі 324 870,44 дол. США, що еквівалентно 5 132 952,96 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2015 порушено провадження у справі №910/1798/15-г та призначено її до розгляду на 23.04.2015, оскільки для належного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "SHARQ FARM INVEST" (Республіка Узбекистан, м. Сирдар'я, вул. К.Муллаев, 4а) про час і місце розгляду даної справи, вказаному товариству необхідно вручити копію даної ухвали з нотаріально засвідченим перекладом на російську мову, і матеріалів позовної заяви через компетентний суд Республіки Узбекистан.

Через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли нотаріально засвідчені копії перекладу на російську мову ухвали Господарського суду міста Києва від 31.01.2015 про порушення провадження у справі № 910/1798/15-г та позовної заяви №39 від 23.01.2015 року.

Відповідною ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2015, враховуючи необхідність звернення до Господарського суду Сирдар'їнського Вілоята (Республіка Узбекистан) із судовим дорученням, провадження у справі № 910/1798/15-г зупинено.

Ухвалою суду від 23.04.2015 провадження у справі № 910/1798/15-г поновлено та призначено розгляд справи на 23.04.2015 року.

За наслідками судового засідання 23.04.2015 судом постановлено ухвалу, якою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "УПІ-Магістраль" та відкладено розгляд справи на 14.05.2015 року.

Під час судового засідання представник позивача надав усні пояснення, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позові.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Також, пояснення по суті спору надані представником третьої особи.

Судом, враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ФАРМ" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальності "SHARQ FARM INVEST", зареєстрованого за законодавством Республіки Узбекистан (покупець) укладено контракт від 24 жовтня 2014 року № 75-14/у (далі - Контракт).

За умовами укладеного Контракту, позивач продає, а відповідач купує фармацевтичну продукцію (далі - товар) на умовах і в порядку, передбачених Контрактом.

Найменування, асортимент, кількість, одиниця вимірювання і ціна товару, що поставляється за Контрактом, визначається сторонами у специфікаціях (додатки до Контракту) (п. 1.1 Контракту).

Згідно базисних умов Контракту поставка товару здійснюється на умовах CIP-Сирдар'я (Узбекистан), відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (редакція 2010 року) (п. 3.1 Контракту).

Положеннями пункту 4.1 Контракту передбачено, що оплата за поставлений за Контрактом товар здійснюється відповідачем виходячи з узгодженої на конкретну партію вартості товару. Валюта платежу за контрактом - долар США.

Оплата за Контрактом здійснюється не пізніше 75 (сімдесяти п'яти) календарних днів з дня митного оформлення товарів у країні позивача (п. 4.3 Контракту).

Так, позивач 31.10.2014, на підставі Специфікації №1 від 31.10.2014 до Контракту та інвойсу №42500 від 31.10.2014, здійснив поставку товару загальною вартістю 324 870,44 доларів США, що підтверджується дорожньою відомістю, яка згідно Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) 01.11.1951 року, яка підписана Україною і набрала для неї чинності 05.06.1992 року, є частиною договору перевезення та наявна у матеріалах справи.

Поставлений позивачем товар пройшов митне оформлення, що підтверджується вантажно-митною декларацією № 544143 від 31.10.2014, яка наявна у справі.

Таким чином, з урахуванням умов Контракту, визначених п. 4.3, оплата товару повинна бути здійснена відповідачем у строк до 14.01.2015 року, включно.

У порушення умов контракту, відповідач у встановлені строки не здійснив оплату поставленого товару, у зв'язку із чим у нього рахується заборгованість у розмірі 324 870,44 дол. США.

Розмір наявної у відповідача заборгованості також підтверджується наявними у матеріалах справи актами звірки взаємних розрахунків станом на 19.01.2015 та на 06.02.2015, складеними, підписаними та скріпленими печатками обох сторін.

Оскільки, заборгованість за поставлений товар відповідачем не сплачена, у встановлені строки, ТОВ «Юрія-Фарм» звернулась із даним позовом до суду, у межах якого просить стягнути з відповідача 324 870,44 дол. США, що еквівалентно 5 132 952,96 грн.

Відповідач у своїх письмових поясненнях вказав на наявності у нього заборгованості перед позивачем у розмірі 324 870,44 дол. США та зауважив, що наявність значних проблем із конвертацією валюти унеможливлює повне та своєчасне виконання обов'язку здійснити оплату поставленого товару.

У письмових пояснення третьої особи значиться, що ТОВ «УПІ-Магістраль», як експедитор, на підставі укладеного договору №8 від 05.01.2009, здійснювало перевезення товару, у зв'язку із чим у залізничній накладній як відправник значиться - ТОВ «УПІ-Магістраль».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право", учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Згідно з п. 11 Контракту, спори та суперечності по даному контракту або у зв'язку з ним, підлягають переданню на розгляд та прийняття остаточного рішення в господарському суді міста Києва (Україна). Сторони погодили те, що в процесі розгляду та вирішення спорів між ними правом, регулюючим відносини сторін, є матеріальне та процесуальне право України.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як встановлено судом, 24.10.2014 між сторонами укладено контракт №75-14/У, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Норми статті 265 Господарського кодексу України кореспондуються із положеннями статті 712 Цивільного кодексу України.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 629 ЦК України, яка кореспондується із ст.526 ЦК України, визначає обов'язковість виконання сторонами договору, тобто всі умови договору з моменту його укладення, який встановлено ст.640 ЦК України, стають однаково обов'язковими для виконання сторонами. Будучи пов'язані взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятися від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі виконав прийняті за Договором зобов'язання, та поставив відповідачу товар, що підтверджується складеними та підписаними сторонами відповідними видатковими накладними.

Нормами статті 692 Цивільного кодексу України унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Разом з тим, під час судового розгляду справи судом встановлено, що свої зобов'язання щодо оплати коштів за поставлений позивачем товар відповідач у встановлений строк не виконав.

Станом на день розгляду справи, сума основної заборгованості за Контрактом становить 324 870,44 дол. США.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості за Контрактом у розмірі 324 870,44 дол. США, що еквівалентно 5 132 952,96 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи, що відповідачем не спростовано доводів позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення грошових коштів підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 22, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрія-Фарм" до Товариства з обмеженою відповідальністю "SHARQ FARM INVEST" про стягнення заборгованості у розмірі 324 870,44 дол. США, що еквівалентно 5 132 952,96 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності "SHARQ FARM INVEST" (Республіка Узбекистан, місто Сирдар'я, вулиця К. Муллаєв, будинок 4а; індивідуальний податковий номер 302726351, ідентифікаційний код 24377732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ФАРМ" (03680, місто Київ, Солом'янський район, вулиця Миколи Амосова, будинок 10; ідентифікаційний код 30109129) заборгованість у розмірі 324 870 (триста двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят) доларів США 44 центи, що еквівалентно 5 132 952 (п'ять мільйонів сто тридцять дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві) гривні 96 копійок та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) гривень 00 копійок витрат зі сплати судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 14.05.2015 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 19.05.2015 року

Суддя К.В. Полякова