Постанова

від 14.05.2015 по справі 808/8343/14(до/808/1136/14)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2015 рокусправа № 808/8343/14(ДО/808/1136/14)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Дурасової Ю.В.

           суддів:                     Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання:          Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім БМС”

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім БМС” до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Не погодившись з постановою суду, позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім БМС”) подано апеляційну скаргу, згідно якої позивач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наполягає на тому, що надана судом розстрочка виконується підприємством в повному обсязі, порушень строків сплати немає. На підтвердження вказано факту до матеріалів справи додані платіжні доручення, які свідчать про своєчасну сплату розстрочки.

Учасники процесу в судове засіданні не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено перевірку позивача, за результатами якої складний акт від 10.11.2014 №2421/05-81-15-02-08-1/33393422 невиїзної перевірки ТОВ “Торговий дім БМС” з питання своєчасності сплати узгоджених зобов'язань з податку на прибуток з урахуванням ухвали про розстрочку Донецького окружного адміністративного суду за період з 25.06.2010 по 06.10.2014. Під час перевірки встановлено та у акті зафіксовані порушення позивачем п.57.1, п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме, порушення терміну сплати визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток за квітень 2014 року. На підставі акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0015851502, яким позивачу нарахований штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 20% у сумі 6893,21грн.

Натомість, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися з висновком суду першої інстанції про можливість відмови в задоволенні даного позову.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Норма пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України поширюється також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбулося в примусовому порядку, на підставі рішення суду, ухваленого згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України.

Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

При цьому, частина 5 ст. 124, частина 3 ст. 129 Конституції України, а також ст. 14 КАС України визначають обов'язковість судових рішень. В силу ст. 263 КАС України, повноваження щодо відстрочення і розстрочення виконання судового рішення, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення покладаються на суд.

Згідно матеріалів справи позивач самостійно сплачує платежі на виконання розстрочки згідно ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року по справі №2а-24488/10/05706.

Прийняттям рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

В силу пп. «е» п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники податків зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових санкцій), нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, вказана норма дає підстави для висновку, що у разі набрання чинності ухвалою про розстрочення податкового боргу змінює встановлені законом строки сплати відповідного податкового зобов'язання, яке через зміну судом термінів сплати втрачає ознаки податкового боргу, тому виключається можливість нарахування штрафних санкцій згідно вимог ст. 126 ПКУ.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що розстрочка – це виконання рішення частинами, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. По своїй суті, розстрочка виконання судового рішення – це передбачений процесуальним законодавством спосіб, який тимчасово позбавляє стягувача права вимагати примусового виконання і надає боржнику можливість на законних підставах виконувати рішення суду з урахуванням вимог ухвали про розстрочку.

Отже, судовим рішенням, а саме, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року по справі №2а-24488/10/05706 перенесені граничні строки сплати податкових зобов'язань. Зазначена узвала суду набрала законної сили, таким чином, граничними термінами сплати є строки, вказані в судовому рішенні.

Колегія суддів апеляційної інстанції також бере до уваги пункт 32.1 ст. 32 ПКУ, згідно якого, зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Пункт 32.2 ст. 32 ПКУ зазначає, що зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки, розстрочки, податкового кредиту. Отже, вказана норма встановлює зміну строку сплати податку у формі розстрочки, що не взято до уваги податковим органом при винесенні податкового повідомлення-рішення, а також не взято до уваги судом першої інстанції.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення також не досліджено ст. 4 (п. 4.1.4) ПКУ, згідно якої, податкове законодавство ґрунтується (серед інших) на принципі презумпції рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норма різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднакове (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є множинність прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції берет до уваги, п. 56.21. ст. 56 ПКУ, згідно якого, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, відсутня вина позивача при порушенні правил, встановлених статтею 126 ПКУ.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції не повно дослідив обставини справи, допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню.

Керуючись п. 3 ч. 1 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім БМС” – задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім БМС” до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення – скасувати.

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2014 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:                                                                      Ю.В. Дурасова

          Суддя:                                                                      О.А. Проценко

          Суддя:                                                                      Л.П. Туркіна