Ухвала

від 04.06.2015 по справі 820/16809/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 820/16809/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

04 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд-Компані» про надання дозволу на реалізацію активів, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд-Компані» та просила надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 241 427,17 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що за відповідачем обліковується узгоджений податковий борг, який не може бути погашений інакше, як шляхом реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - з огляду на що наполягає на необхідності надання відповідного дозволу.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Мегатрейд-Компані» включений до категорії платників окремих податків в ДПІ у Московському районі міста Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

Згідно розрахунку боргу відповідача і даних облікових карток платника заборгованість у розмірі 241 427,17 грн. виникла у зв'язку з несплатою товариством податкових зобов'язань з орендної плати за землю самостійно визначених платником у декларації №9007261889 від 18.02.2013.

На підставі чого, контролюючим органом було направлено відповідачу податкову вимогу від 04.11.2013 №56-15 на суму 60 356,73 грн. (отримано повноважним представником відповідача 15.11.2013), яка, однак, залишилась без виконання.

Пізніше, 28 січня 2013 року, заступником начальника ДПІ у Московському районі міста Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області прийнято рішення за №1 про опис майна ТОВ «Мегатрейд-Компані» у податкову заставу.

На підставі вказаного рішення, 28 січня 2014 року податковим керуючим складено Акт опису майна ТОВ «Мегатрейд-Компані» за №1, до якого увійшла нежитлова будівля літ. «ВУ-2» 4713,2 кв. м. вартістю 432 511,30 грн.

На реалізацію наданого контролюючому органу права на звернення до суду про стягнення з платника податків суми заборгованості ДПІ у Московському районі міста Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області звернулась до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Мегатрейд-Компані» податкового боргу з розрахункових рахунків платника податків.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року по справі №820/11898/14 позовні вимоги ДПІ у Московському районі міста Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області задоволено: стягнуто податковий борг з розрахункових рахунків, що знаходяться в банківських установах та належать ТОВ «Мегатрейд-Компані».

З метою погашення заборгованості та на виконання вказаного рішення суду позивачем направлялися інкасові доручення (платіжні вимоги) до банківських установ для списання коштів в рахунок погашення податкового боргу. Однак, останні були повернуті без виконання.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявності сукупності обставин та підстав, з якими законодавство пов'язує можливість надання дозволу на реалізацію майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим зобов'язанням в розумінні ПК України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави (абзац другий підпункту 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Зокрема, підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

В силу пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (ч. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абз. 3 п. 95.3 ст. 95 цього Кодексу).

Зі змісту наведених норм слідує, що достатньою умовою для звернення до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.10.2014 №К/999138076/12.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Мегатрейд-Компані» має наступні відкритті рахунки: №26004386375 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО банку: 380805, валюта рахунку: Долар США, дата відкриття 02.11.2012р.; №26003702914326, в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805, валюта рахунку: українська гривня, дата відкриття 18.02.2011; №2600845639, АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805, валюта рахунку українська гривня, дата відкриття: 11.01.2006; №2600700117827, в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805, валюта рахунку: українська гривня, дата відкриття 18.06.2007; №2600476008, в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805, валюта рахунку: долар США, дата відкриття 16.05.2007; №2600700117827, в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805, валюта рахунку: долар США, дата відкриття 18.06.2007р.; №26001000133440, Філія АТ «Укрексімбанк» м.Харків, валюта рахунку: українська гривня, дата відкриття: 27.01.2012.

Як вже було зазначено вище, позивач на виконання рішення суду направляв інкасові доручення (платіжні вимоги) до банківських установ для списання коштів в рахунок погашення податкового боргу, які були повернуті без виконання, що підтверджується копіями наступних платіжних доручень: від 09.09.2014 №10, від 07.11.2014 №65, від 07.11.2014 №66, від 07.11.2014 №67, від 25.11.2014 №82, від 25.11.2014 №83 та від 25.11.2014 №84.

Водночас, як вбачається з наданих позивачем копій платіжних вимог з урахуванням резолютивної частини постанови Харківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року у справі №820/11898/14, контролюючим органом при зверненні до суду першої інстанції надано докази вжиття заходів зі стягнення з платника податків боргу з розрахункових рахунків не у всіх банківських установах.

Так, зокрема, доказів направлення інкасованого доручення до філії АТ «Укрексімбанк» в м.Харкові, в якій відповідачем 27.01.2012 відкрито розрахунковий рахунок №26001000133440, валюта рахунку: українська гривня, позивачем суду першої інстанції надано не було, так само не було надано доказів закриття платником податків даного рахунку станом на час звернення до суду, ні доказів відсутності коштів на даному рахунку.

При зверненні до суду апеляційної інстанції ДПІ у Московському районі міста Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було надано докази направлення інкасованого доручення до філії АТ «Укрексімбанк» в м. Харкові, в якій відповідачем 27.01.2012 відкрито розрахунковий рахунок №26001000133440, проте не наведено жодних поважних причин, з яких такі докази не могли бути надані до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхиленням їх судом першої інстанції.

Таке положення було закріплене в КАС з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні у них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами. Отже, суд апеляційної інстанції досліджує нові докази, якщо визнає, що вони не могли бути надані суду першої інстанції або відмова в їх прийнятті визнана необґрунтованою.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що при вирішенні даного спору суд першої інстанції повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2015 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний тест ухвали виготовлено 09 червня 2015 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Шостак О.О.

Мамчур Я.С