cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2015 року м. Київ К/800/63796/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В. Судді: Веденяпін О.А. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вето»
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 р.
у справі № 804/2789/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вето»
до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вето» (далі - позивач, ТОВ «Вето») звернулось до суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Лівобережна ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Лівобережної ОДПІ від 11.09.2013 року №0003192203.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ «Вето», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 р., а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 р. залишити в силі.
Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
Лівобережною ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Вето» з питань взаємовідносин з ТОВ «Альянс - ІСТ», ТОВ «Глас» та відображення у податковому обліку за період з 01.01.2012 року по 31.10.2012 року, за результатами якої складено акт 28.08.2013 року № 404/224/32653295.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем 198.2, п. 198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у січні, лютому, березні, травні, червні, серпні, вересні, жовтні 2012 року на суму 659 478,00 грн.
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 11.09.2013 року № 0003192203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану на суму 989 217,00 грн., у тому числі 659 478,00 грн. - за основним платежем; 329 739 - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.
У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.04.2012 року між позивачем та ТОВ «Альянс-ІСТ» був укладений договір № 43005. Також між позивачем та ТОВ «Альянс-ІСТ» був укладений інший договір - № 43006.
Так, за умовами договору № 43006 від 30.04.2012 року ТОВ «Альянс-ІСТ» прийняв на себе зобов'язання з пошуку замовників охоронних послуг, підготовки та узгодження договорів, проведення переговорів стосовно виконання умов договорів, оформлення технічної документації, узгодження проектів та схем монтажу систем безпеки та відео нагляду об'єктів.
При цьому договором не визначена вартість однієї послуги, внаслідок чого неможливо встановити, яку кількість замовників охоронних послуг був зобов'язаний підшукати виконавець - ТОВ «Альянс-ІСТ» в межах дії договору, та з чого складається загальна сума угоди. Перелік замовників, які були знайдені для подальшого оформлення договорів з охорони об'єктів, відсутній. Послуга з ведення переговорів та узгодження умов договорів передбачає і подальшу реалізацію цих договорів з метою отримання позивачем прибутку у своїй господарській діяльності.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.12.2012 року між позивачем та ТОВ «Глас» укладено договір поставки № 123102, за умовами якого ТОВ «Глас» прийняло на себе зобов'язання з пошуку об'єктів для охорони, монтажу охоронних систем та (або) відео спостереження (п.1.1. Договору).
Проте з актів здачі-прийняття робіт (№ОУ-012002 від 20.01.2012 року, № ОУ-012302 від 23.01.2012 року, № ОУ-012403 від 24.01.2012 року, № ОУ-12505 від 25.01.2012 року, № ОУ-12603 від 26.01.2012 року, № ОУ-12703 від 27.01.2012 року, № ОУ-13003 від 30.01.2012 року, № ОУ-021401 від 14.02.2012 року) не вбачається жодного переліку передбачених договором № 123102 послуг. Не наведені в актах і об'єкти, знайдені ТОВ «Глас» для охорони ТОВ «Вето», відсутні відомості з монтажу охоронних систем та (або) відео спостереження.
Як також встановлено судами, у позивача відсутні первинні документи, які б підтверджували виконання між позивачем та ТОВ «Альянс-ІСТ», ТОВ «Глас» господарських договорів з поставки послуг.
При цьому господарські операції з надання послуг фактично не мали реального характеру, отримання таких послуг не підтверджено належним чином складеними первинними документи, та не доведено їх подальше використання в своїй господарській діяльності
Отже, не вбачається підстав вважати, що між позивачем та контрагентами реально здійснені та фактично виконані господарські операції, які підтверджені належним чином складеними первинними документами.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування податкового кредиту.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 р. залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вето» відхилити.
2.Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 р. залишити без змін.
3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька
Судді О.А. Веденяпін
О.В. Муравйов
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2015 |
Оприлюднено | 12.06.2015 |
Номер документу | 44747085 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Чередниченко В.Є.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Чередниченко В.Є.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Захарчук Наталія Віталіївна
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Чередниченко В.Є.
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Вербицька О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні