Рішення

від 21.05.2015 по справі 910/6284/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2015Справа №910/6284/15-г

За позовом Виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області до Приватного підприємства "Укртехрезерв плюс" про стягнення 10 993,59 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Шевель С.М. (дов. б/н від 14.01.2014 року) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21 травня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Виконавчий комітет Української міської ради Обухівського району Київської області (надалі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Укртехрезерв плюс" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 10 993,59 грн. орендної плати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності від 19.10.2009 року щодо повної та своєчасної сплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2015 року порушено провадження у справі № 910/6284/15-г та призначено справу до розгляду на 23.04.2015 року.

20.04.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 23.04.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 19.03.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 23.04.2015 року представник позивача надав клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане позивачем 23.04.2015 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Відповідно до статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.04.2015 року винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладено розгляд справи на 21.05.2015 року.

В судовому засіданні 21.05.2015 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 21.05.2015 року не з'явився, про причини неявки суду невідомо, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01014, м. Київ, дорога Набережно-Печерська, буд. 1 на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням 46-ї сесії Української міської ради V скликання від 15.10.2009 року надано дозвіл на передачу в оренду майна комунальної власності - нежитлового приміщення 49,8 кв.м. в будівлі Української загальноосвітньої школи I-III ступенів № 2, яке знаходиться в м. Українка, вул. Юності, 21 для надання освітніх послуг Приватному підприємству "Укртехрезерв плюс".

19.10.2009 року між Українською міською радою Обухівського району Київської області (орендодавець) та Приватним підприємством "Укртехрезерв плюс" (орендар) укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору орендодавець передає на підставі рішення 46-ї сесії Української міської ради V скликання від 15.10.2009 року, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно в оренду нежитлове приміщення (майно), площею - 49,8 кв.м., розміщене за адресою: 08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 21, балансова вартість якого становить 62 661,00 грн.

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста і знаходиться на балансі Виконавчого комітету Української міської ради, який є орендодавцем.

Згідно з пунктом 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить за місяць 261,09 грн. без ПДВ. Нарахування ПДВ та індекс інфляції на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до пункту 5.2. Договору орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з пунктом 10.1. Договору цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 19 жовтня 2009 року до 19 жовтня 2010 року включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Відповідно до Акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 19.10.2009 року орендодавець здав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення площею 49,8 кв.м. за адресою: м. Українка, вул. Юності, 21.

Позивач стверджує, що за період з жовтня 2009 року по лютий 2015 року відповідачем не в повному обсязі вносилась орендна плата за користування майном, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 10 993,59 грн.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до пункту 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 10 993,59 грн.

Доказів повної та своєчасної оплати орендних платежів відповідачем не надано, а тому заборгованість відповідача з орендної плати становить 10 993,59 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 10 993,59 грн. на підставі укладеного договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приватним підприємством "Укртехрезерв плюс" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області про стягнення з Приватного підприємства "Укртехрезерв плюс" заборгованості за Договором у розмірі 10 993,59 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Укртехрезерв плюс" (01014, м. Київ, дорога Набережно-Печерська, буд. 1, ідентифікаційний код 33237392) на користь Виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області (08720, Київська обл., Обухівський район, м. Українка, площа Шевченка, буд. 1, ідентифікаційний код 24884653) 10 993 (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 59 коп. основного боргу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.05.2015

Суддя С.В. Стасюк