Рішення

від 02.06.2015 по справі 910/8343/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2015Справа №910/8343/15-г

За позовом Приватного підприємства «ПРОМЕД-УКРАЇНА» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про розірвання договору, стягнення 106591,50 дол. США, що еквівалентно 2499718,09 грн. та відшкодування збитків в розмірі 2849,23 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Ляхов І. О. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «ПРОМЕД-УКРАЇНА» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про розірвання договору, стягнення 106591,50 дол. США, що еквівалентно 2499718,09 грн. та відшкодування збитків в розмірі 2849,23 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2015 порушено провадження у справі №910/8343/15-г, розгляд справи призначено на 12.05.2015.

12.05.2015 позивач через відділ діловодства суду подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Компанію «Сурдживел Пвт Лтд».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 відмовлено в клопотанні позивача про залучення до участі у справі третьої особи та в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено до 02.06.2015.

Представник позивача в судове засідання 02.06.2015 з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

В свою чергу, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 02.06.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, який приймав участь в розгляді справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.10.2011 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (банк) та Приватним підприємством «ПРОМЕД-УКРАЇНА» (клієнт) укладено Договір на розрахунково-касове обслуговування №47712, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті №26000144771201 (або) поточний (поточні) рахунок (и) в іноземній валюті: та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку згідно тарифів банку в порядку і на умовах, визначених договором (п. 1.1. Договору).

За умовами п. 2.1. Договору банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Відповідно до п. 2.2. Договору списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Накладення арешту на рахунок або припинення операцій за ними, що обмежує право клієнта на розпорядження коштами, можливе тільки у випадках, встановлених чинним законодавством України (п. 2.3 Договору).

Пунктом 3.1.1. Договору сторони погодили, що банк має право використовувати грошові кошти на рахунку, гарантуючи при цьому право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Клієнт, за змістом п. 3.2.1. Договору, має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на рахунку, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством України.

В свою чергу, банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами. Надання інших послуг, що безпосередньо не відносяться до розрахунково-касового обслуговування (кредитування, операції з цінними паперами, факторинг, лізинг та інші операції), здійснюється на підставі окремих договорів, укладених між банком та клієнтом (п. 3.3.2. Договору).

Згідно з п.п. 3.3.3, 3.3.4. Договору, банк зобов'язаний здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку у визначений час з 09:00 до 15:00, крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів, а також забезпечувати своєчасне зарахування грошових коштів на рахунки.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом невизначеного строку. Договір може бути розірваний за заявою будь-якої із сторін, а також в інших випадках та з підстав, передбачених договором та чинним законодавством України. При розірванні договору клієнт зобов'язаний закрити рахунок, подавши в банк документи, що передбачені чинним законодавством України для закриття рахунку. Закриття рахунку здійснюється виключно за умови повного розрахунку клієнта перед банком по сплаті послуг за розрахунково-касове обслуговування рахунку (п.п. 8.1.-8.3. Договору).

Крім того, 06.10.2011 сторони підписали Додаткову угоду до договору банківського рахунку №47712 від 06.10.2011, відповідно до п. 1.1. якого, банк відкриває клієнту поточний рахунок №2600.9.14.47712.02 у іноземній валюті (долар США), та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку згідно тарифів банку в порядку і на умовах, визначених Договором на розрахунково-касове обслуговування №47712 від 06 жовтня 2011 року.

Як зазначає позивач, на підставі Договору на розрахунково-касове обслуговування №47712 від 06.10.2011 та Додаткової угоди до нього, він подав до Філії «Запорізьке РУ «АТ Банк «Фінанси та Кредит» заявки на купівлю іноземної валюти: №3 від 17.12.2014 на суму 37313,43 доларів США; №1 від 06.01.2015 на суму 381000,00 доларів США; №1 від 15.01.2015 на суму 63585,57 доларів США; №2 від 30.01.2015 на суму 1,00 долар США; №3 від 03.02.2015 на суму 1585,57 доларів США; а також заявку на продаж іноземної валюти №1 від 02.02.2015 на суму 1585,57 доларів США.

Крім того, ПП «ПРОМЕД-УКРАЇНА» подано до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» платіжні доручення:

- №1 від 15.01.2015 на перерахування 43004,93 доларів США на рахунок 01.3544567.01 Company "Surgiwell (Pvt) Ltd" в Standard Chartered Bank Ltd;

- №1 від 30.01.2015 на перерахування 1000,00 доларів США на рахунок 01.3544567.01 Company "Surgiwell (Pvt) Ltd" в Standard Chartered Bank Ltd;

- №2 від 03.02.2015 на перерахування 61000,00 доларів США на рахунок 01.3544567.01 Company "Surgiwell (Pvt) Ltd" в Standard Chartered Bank Ltd;

- №3 від 06.02.2015 на перерахування 1586,57 доларів США на рахунок 01.3544567.01 Company "Surgiwell (Pvt) Ltd" в Standard Chartered Bank Ltd.

Відповідно до відміток в правому верхньому куті, вказані платіжні доручення прийняті до виконання банком; крім того, грошові кошти списані з розрахункового рахунку позивача, а також нараховані і списані суми за розрахунково-касове обслуговування, що підтверджується довідкою ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про рух коштів на рахунку №2600.9.14.47712.02 та випискою з рахунку ПП «ПРОМЕД-УКРАЇНА».

Однак, кошти за платіжними дорученнями №1 від 15.01.2015, №1 від 30.01.2015, №2 від 03.02.2015 та №3 від 06.02.2015 контрагенту перераховані не були, що підтверджується листом банка-бенефіціара Standard Chartered Bank Ltd.

У зв'язку з цим, ПП «ПРОМЕД-УКРАЇНА» зверталося до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» із заявою №405 від 11.02.2015, в якій вимагало повідомити про підстави невиконання банком своїх зобов'язань; претензією від 04.03.2015 з проханням перерахувати грошові кошти відповідно до заявок на покупку іноземної валюти і заявки на продаж іноземної валюти; претензією-вимогою №413 від 24.03.2015 про перерахування на користь ПП «ПРОМЕД-УКРАЇНА» 106591,50 доларів США на його р/р 26008301632363 в Філії Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України».

Втім, банк вищезазначені заявки та платіжні доручення не виконав, грошові кошти в розмірі 106591,50 доларів США на рахунок ПП «ПРОМЕД-УКРАЇНА» в Філії Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» не перерахував, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогами про:

- розірвання Договору на розрахунково-касове обслуговування №47712 від 06.10.2011, за наступними змінами та доповненнями, укладеного між ПП «ПРОМЕД-УКРАЇНА» та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»;

- стягнення з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ПП «ПРОМЕД-УКРАЇНА» 106591,50 доларів США та відшкодування завданих збитків 2849,23 грн.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором банківського рахунку, а відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в період з 15.01.2015 по 06.02.2015 з використанням системи електронних платежів «Клієнт-Банк» ініціював проведення банком низки платежів в іноземній валюті на користь контрагента Company "Surgiwell (Pvt) Ltd" на загальну суму 106591,50 доларів США.

Пунктом 3.5. Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (надалі Положення №216) визначено, що уповноважений банк здійснює переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів з рахунків платника в межах залишків коштів в іноземній валюті або банківських металів на цих рахунках на початок операційного дня або в межах наданого кредиту овердрафт відповідно до умов договору між банком і платником з урахуванням суми коштів, потрібної для сплати уповноваженим банком можливих комісійних винагород (витрат) банкам-кореспондентам у разі переказу іноземної валюти.

Наявність на рахунках позивача у банку коштів достатніх для виконання платіжних доручень в іноземній валюті підтверджується заявками позивача на купівлю валюти та довідкою ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» №54 від 24.03.2015, які містяться в матеріалах справи.

За приписами частини 3 статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно зі ст. 8.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів (п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні").

При цьому уповноважений банк зобов'язаний виконати платіжне доручення в іноземній валюті в межах строку, погодженого з платником, та з урахуванням дати валютування, що визначається уповноваженим банком згідно з його внутрішніми правилами, які ґрунтуються на укладених міжбанківських угодах (договорах) про встановлення кореспондентських відносин з банками-кореспондентами, а також з урахуванням строку, необхідного для виконання вимог статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (п. 3.9. Положення №216).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, відповідач не виконав платіжні доручення позивача у встановлений законодавством строк.

Крім того, положеннями п. 22.7 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.

Матеріали справи не містять жодного доказу про повернення банком розрахункових документів позивача, поданих з використанням системи «Клієнт-Банк» протягом січня-лютого 2015 року, із зазначенням причин повернення, як того вимагає чинне законодавство.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, перерахування коштів за наданими позивачем впродовж січня-лютого 2015 платіжними дорученнями не здійснив та мотивованої відмови, із зазначенням підстав не виконання перерахування, не надав.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона (постанова Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі №6-75цс13).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в результаті укладення між позивачем та відповідачем договору на розрахунково-касове обслуговування у відповідача виник обов'язок вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові та інші операції, однак відповідачем не виконані платіжні доручення позивача, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вказане невиконання банком умов договору не дозволяє позивачу отримати очікуване при укладенні договору, та встановлює істотність порушення відповідачем умов договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1075 Цивільного кодексу України передбачено, що договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час.

При цьому згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року №15-пр/2002 недотримання позивачем вимог закону щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду України від 19 вересня 2011 року №3-74гс11.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо розірвання Договору на розрахунково-касове обслуговування №47712 від 06.10.2011, за наступними змінами та доповненнями, укладеного між ПП «ПРОМЕД-УКРАЇНА» та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Згідно з пп. 20.6 п. 20 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003, з наступними змінами та доповненнями, банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо).

Проте, як свідчать матеріали справи, а саме довідка Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», банком протягом січня-лютого 2015 року було здійснено списання грошових коштів з рахунку відповідача №2600.9.14.47712.02, а станом на 24.03.2015 залишок коштів по вказаному рахунку складає 0,00 дол. США.

В той час, як з листа №125 від 30.03.2015 банка-бенефіціара Standard Chartered Bank Ltd. вбачається, що гроші за спірними платіжними дорученнями не надійшли.

Крім того, претензією-вимогою №413 від 24.03.2015 позивач відкликав платіжні доручення №1 від 15.01.2015; №1 від 30.01.2015; №2 від 03.02.2015, №3 від 06.02.2015 та просив перерахувати 106591,50 доларів США на його власний рахунок 26008301632363 в Філії Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України».

Однак, на час розгляду судом даного спору, відповідачем грошові кошти на рахунок позивача в 26008301632363 в Філії Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» перераховані не були.

Відповідачем також не надано доказів наявності розпоряджень уповноважених органів або Національного банку України щодо перерахування грошових котів, що знаходились на рахунку позивача №2600.9.14.47712.02, на інший рахунок.

Таким чином, виходячи з принципу непорушності права власності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» 106591,50 доларів США, що еквівалентно 2499718,09 грн.

Крім того, позивачем заявлена вимога про відшкодування завданих збитків 2849,23 грн. за безпідставне стягнення комісії за переказ іноземної валюти, який банком здійснено не було.

Як зазначалося вище, статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (ч. 4 ст. 611 ЦК України).

Збитками в силу вимог статті 22 Цивільного кодексу України є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з частиною першою ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Статтею 614 ЦК України визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ст. 623 ЦК України).

Наявність вищевказаних елементів складу цивільного правопорушення у повній мірі підтверджується тим, що відповідачем списано комісію в загальному розмірі 2849,23 грн.: за переказ №ID2696798 в сумі 631,04 грн., за переказ №1 в сумі 1292,97 грн., а також за переказ №2 в сумі 925,22 грн., про що свідчить виписка по рахунку Приватного підприємства «ПРОМЕД-УКРАЇНА». Позаяк, судом встановлено, що банком платіжні доручення, за якими стягнуто комісію, залишені без виконання.

Отже, враховуючи порушення відповідачем умов договору та вимог чинного законодавства України щодо виконання своїх зобов'язань перед позивачем в частині виконання платіжних доручень, а також оскільки факт понесення позивачем збитків в розмірі 2849,23 грн. безпосередньо обумовлений порушенням з боку відповідача обов'язку з належного та своєчасного виконання платіжних доручень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 2849,23 грн. збитків.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та доказів на спростування обставин, зазначених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, позивач при зверненні до суду із заявленими позовними вимогами, повинен був сплатити судовий збір в розмірі 51269,35 грн., втім сплатив 56910,82 грн., про що свідчить наявні в матеріалах справи платіжні доручення №84286348 від 01.04.2015 та №84286567 від 01.04.2015.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 5641,47 грн.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір на розрахунково-касове обслуговування №47712 від 06.10.2011, з наступними змінами та доповненнями, укладений між Приватним підприємством «ПРОМЕД-УКРАЇНА» та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит».

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60; ідентифікаційний код 09807856) на користь Приватного підприємства «ПРОМЕД-УКРАЇНА» (04080, м. Київ, вул. Терьохіна, 8-а, ідентифікаційний код 37826375) 106591 (сто шість тисяч п'ятсот дев'яносто один) долар США 50 центів, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 01.04.2015 складає 2499718 (два мільйони чотириста дев'яносто дев'ять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 09 коп.; 2849 (дві тисячі вісімсот сорок дев'ять) грн. 23 коп. збитків та 51269 (п'ятдесят одну тисячу двісті шістдесят дев'ять) грн. 35 коп. судового збору.

4. Повернути Приватному підприємству «ПРОМЕД-УКРАЇНА» (04080, м. Київ, вул. Терьохіна, 8-а, ідентифікаційний код 37826375) з Державного бюджету України 5641 (п'ять тисяч шістсот сорок одну) грн. 47 коп. зайво сплаченого судового збору, перерахованого платіжним дорученням №84286348 від 01.04.2015, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено 08.06.2015

Суддя О.А. Грєхова