Рішення

від 04.06.2015 по справі 911/1930/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2015 р. Справа № 911/1930/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро», Київська обл., с. Дударків

до Товариства з обмеженою відповідальності «Новекстранс», Київська обл., смт. Димер

про стягнення 16 585,60 грн.,

за участю представників:

позивача:Тринєєв Д.Д., довіреність №16/2015 від 01.04.2015 року; відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2015 року Дочірнє підприємство «ФМ Ложістік Дніпро» звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальності «Новекстранс» про стягнення 16 585,60 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань про надання транспортних послуг.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання транспортних послуг № 0669ДЗ від 05.08.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 21.05.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2014 року розгляд справи було відкладено на 04.06.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 04.06.2015 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.08.2013 року між Дочірнім підприємством «ФМ Ложістік Дніпро» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальності «Новекстранс» (Виконавець) було укладено договір про надання транспортних послуг по Україні № 0669ДЗ (далі - Договір) від 05.08.2015 року, за умовами якого виконавець зобов'язується доставити ввірений йому згідно замовлення вантаж до пункту призначення (або організувати доставку вантажу) у встановлений Договором та додатками до нього строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а замовник зобов'язується сплатити за це перевезення встановлену плату (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, виконавець виконує (організує виконання) перевезення згідно заявок замовника. Заявки передаються шляхом факсимільного зв'язку, завіряються підписами уповноважених особі та печатками обох сторін.

Згідно до п. 4.3 договору, в обов'язки виконавця зокрема входить забезпечення збереження вантажу в моменту його прийняття до перевезення і до моменту видачі його у пункті призначення уповноваженій особі вантажоодержувача.

Виконавець несе перед замовником повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу по кількості та цілісності після приймання його у пункті завантаження та до видачі його у пункті призначення уповноваженій особі вантажоодержувача згідно з чинним законодавством України (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 5.2. договору, сторона що порушила свої зобов'язання за цим договором, додатками до нього або Заявками, окрім сплати штрафних санкцій, передбачених у пп. 5.4-5.8 договору, відшкодовує потерпілій стороні всі заподіяні їй та належним чином підтверджені нею збитки, до яких зокрема відносяться штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт (послуг), вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, тощо.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 березня 2015 року. Сторона, яка бажає розірвати цей договір, може зробити це без наведення причин, письмово повідомивши іншу сторону не менш, ніж за 30 календарних днів до дати його розірвання (п. 10.2. договору).

Відповідно до узгодженої заявки від 08.08.2013 № 22305, копія якої залучена до матеріалів справи, позивач доручив відповідачу здійснити перевезення товару від вантажовідправника ПАТ «ОБОЛОНЬ» за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 3 до пункту розвантаження у м. Миколаїв за адресою: вул. Космонавтів, 89, що підтверджується товарно-транспортною накладною №1991482/8 від 08.0.8.2013 року (копія додана до матеріалів справи).

При прийманні вантажу вантажоодержувачем було виявлено пошкодження вантажу (товару), про що був складений АКТ №1 від 10.08.2013 року. Акт був складений за участю водія Борисенко А. та підписаний ним без будь-яких зауважень.

13.09.2013 власник вантажу ПАТ «ОБОЛОНЬ» звернувся до ДП «ФМ Ложістік Дніпро» з претензією № 2596/0/2-13 від 13.09.2013 з вимогою відшкодування завданих збитків в сумі 35 354,69 грн., яка була оплачена позивачем у повному обсязі 16.10.2013 року, що підтверджується банківською випискою.

03.04.2014 року за фактом завданих позивачу збитків АТ «СК «АХА Страхування» сплатило позивачу 4 769,09 грн., що підтверджується банківською випискою.

09.09.2013 року позивач направив відповідачеві претензію №483/13 від 09.09.2013 року з вимогою відшкодування завданих збитків в сумі 30 585,60 грн.

Відповідно до вказаної претензії відповідач на користь позивача за період з 18.09.2013 року по 03.04.2015 року сплачено 14 000,00 грн. (банківські виписки наявні в матеріалах справи).

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 16 585,60 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. З обовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1 та 5 ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 920 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до п. 5.3. Договору, виконавець несе перед замовником повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу по кількості та цілісності після приймання його у пункті завантаження та до видачі його у пункті призначення уповноваженій особі вантажоодержувача згідно з чинним законодавством України.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Новекстранс» (07330, Київська обл., Вишгородський р-н, смт. Димер, вул. Гоголя, 26-В, код 14361210) на користь Дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро» (08330, Київська обл., Бориспільський р-н, с Дударків, вул. Леніна, 2/2, код 20071893) 16 585 (шістнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 60 коп., 1 8 27 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 09.06.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак