Рішення

від 26.05.2015 по справі 921/307/15-г/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" травня 2015 р.Справа № 921/307/15-г/16 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянувши справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (ПАТ "ВіЕйБіБанк"), вул. Дегтярівська, 27 Т, м.Київ, адреса для листування: 03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41-А

до відповідача: Приватного агропромислового підприємства "Провесінь", с.Вістря, Монастириський район, Тернопільська область

За участю представників сторін:

позивача: Яроцька Л.О. - представник, довіреність №300 від 28.04.2015 р.

відповідача: Гарагуц І.Ф. - представник, довіреність № 23 від 02.04.2015 р.

Суть справи.

Хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань, що знаходяться в матеріалах справи.

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (ПАТ "ВіЕйБіБанк") (Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "ВіЕйБі Банк"), вул. Дегтярівська, 27 Т, м.Київ, адреса для листування: 03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41-А звернулось до суду з позовом до Приватного агропромислового підприємства "Провесінь" с.Вістря, Монастириський район, Тернопільська область про cтягнення заборгованості за Кредитним договором №298-2012 від 12.09.2012 р. в сумі 171 362 грн. 88 коп., в тому числі:

-167964 грн. 27 коп. - строкова заборгованість за кредитом,

-3299 грн. 47 коп. - заборгованість за процентами,

-46 грн. 36 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту,

-6 грн. 08 коп. - заборгованість по 3% річних,

-46 грн. 70 коп. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Документообіг господарського суду" та спеціалізованої програми фіксування відеоконференцій "TrueConf".

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 121 172 RB 45934.

Для робочого оригіналу фіксування відеоконференції надано диск DVD-R, серійний номер РАРА06RK27214709. Проведення відеоконференції, учасником якої було Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк", забезпечувалось Господарським судом м. Києва.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав усні пояснення по суті спору та зазначив, що заборгованість по кредиту та процентах погашена відповідачем повністю, просив суд задовольнити вимоги частково.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав усні пояснення по суті спору та повідомив суд про те, що відповідачем сплачена сума заборгованості за кредитом і заборгованість за процентами в повному обсязі до початку порушення провадження по справі.

15.05.2015 року від відповідача до матеріалів справи поступив Відзив на позов від 14.08.2015 р., в якому повідомляється, зокрема, про сплату 23 березня 2015 року кредитних коштів в сумі 167964 грн 27 коп та процентів за користування кредитними коштами в сумі 3299 грн 47 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Приватне агропромислове підприємство "Провесінь" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа; за юридичною адресою Тернопільська область Монастириський район село Вістря; за ідентифікаційним кодом 30003765, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.04.2015 року, який виданий державним реєстратором Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області.

12 вересня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (скорочене ПАТ «ВіЕйБі Банк»), що надалі іменується «Кредитор», та Приватним агропромисловим підприємством «Провесінь», що надалі іменується «Позичальник» було укладено кредитний договір №298-2012, згідно п.1.1. якого відповідно до умов цього договору «Кредитор» зобов'язується надати "Позичальнику» кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 460212 грн 30 коп, а «Позичальник» зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути "Кредитору» суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим договором, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.

Згідно п.1.2. кредитного договору процентна ставка за користування кредитом 19% річних.

Згідно п.1.3. кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту «Позичальником» -11 вересня 2013 року включно.

Згідно п.2.1. кредитного договору плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки зазначеної в п.1.2.

Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно виходячи із умови, що до розрахунку приймається календарна кількість днів у році та календарна кількість днів у місяці, методом факт/факт (п.2.2. кредитного договору).

Згідно п.2.3. кредитного договору проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом. День видачі та день погашення кредиту враховуються як один день (при розрахунку процентів враховується день видачі кредиту; день погашення кредиту не враховується).

Проценти за користування кредитом «Позичальник» сплачує щомісяця на рахунок №2909188001136, не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані, та остаточно при погашенні кредиту (п.2.4. кредитного договору).

Згідно п.2.5. кредитного договору процентна ставка за кредитом може бути змінена кредитором у випадках та в порядку, що передбачені статтею 3 цього договору.

Заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається «Позичальником» в повному обсязі до дати вказаної у п.1.3., на рахунок №2909188001136.

Згідно п.15.4. кредитного договору №298-2012 від 12 вересня 2012 року, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього договору зобов'язань.

В подальшому до кредитного договору між сторонами було укладено договора про внесення змін, що стосуються порядку сплати процентів, а саме:

-№1 від 28 лютого 2013 року;

-№2 від 15 квітня 2013 року;

-№3 від 15 травня 2013 року;

-№4 від 18 червня 2013 року;

-№5 від 16 липня 2013 року;

-№6 від 15 серпня 2013 року;

-№7 від 10 вересня 2013 року;

-№8 від 15 жовтня 2013 року;

-від 15 листопада 2013 року;

-від 16 грудня 2013 року;

-від 15 січня 2014 року;

-від 17 лютого 2014 року;

-від 17 березня 2014 року;

-від 01 квітня 2014 року;

-від 30 квітня 2014 року;

-від 16 червня 2014 року;

-від 15 липня 2014 року;

-від 12 серпня 2014 року;

-від 15 серпня 2014 року;

-від 15 вересня 2014 року;

-від 15 жовтня 2014 року;

-від 31 жовтня 2014 року.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України №436-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами , кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов кредитного договору Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (ПАТ "ВіЕйБіБанк") -(позивач у справі) було надано 12 вересня 2012 року Приватному агропромисловому підприємству "Провесінь" -(відповідач у справі) кредитні кошти в сумі 167964 грн. 27 коп., що підтверджується меморіальним ордером №674965 від 12 вересня 2012 року

23 березня 2015 року Приватне агропромислове підприємство "Провесінь" -(відповідач у справі) повернув Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (ПАТ "ВіЕйБіБанк") -(позивач у справі) кредитні кошти в сумі 167964 грн. 27 коп., що підтверджується платіжним дорученням №3621 від 23 березня 2015 року на суму 167964 грн 27 коп (копія платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

Також як зазначає позивач в своїй позовній заяві, станом на 02.03.2015 року «Позичальник» проценти не сплатив, умови кредитного договору не виконав, і тому прострочена заборгованість за процентами становить 3299 грн 47 коп.

Як вбачається із Розрахунку процентів за користування кредитом, який наданий позивачем до матеріалів справи, позивачем було нараховано 72971 грн 70 коп процентів за користування кредитом; 69580 грн 19 коп погашено процентів; заборгованість по процентах складає 3299 грн 47 коп. Нарахування процентів підтверджується Випискою по особовому рахунку №20683880000451 «Позичальника» з 12.09.2012 по 02.03.2015 року.Віднесення процентів на прострочку підтверджується Випискою по особовому рахунку №20696880010290 «Позичальника» з 12.09.2012 по 02.03.2015 року. Сплата нарахованих процентів підтверджується Випискою по особовому рахунку №2909188001136 «Позичальника» з 12.09.2012 по 02.03.2015 року

23 березня 2015 року відповідач сплатив позивачу 3299 грн 47 коп процентів за користування кредитними коштами, що підтверджується платіжним дорученням №3622 від 23 березня 2015 року на суму 3299 грн 47 коп (копія платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, суд вважає, що в частині позовних вимог щодо стягнення 167964 грн. 27 коп. - строкова заборгованість за кредитом, 3299 грн. 47 коп. - заборгованість за процентами провадження у справі слід припинити у відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 46 грн. 70 коп. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів, які нараховані за період з 16.01.2015 року - 02.03.2015 року (розрахунок інфляційних збитків знаходиться в матеріалах справи).

Судом здійснено перерахунок суми інфляційних втрат. За результатами здійсненого перерахунку суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 30 грн. 97 коп. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству (розрахунок інфляційних втрат, здійснений судом, додано до матеріалів справи). В частині позовних вимог щодо стягнення 15 грн 73 коп інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів в позові відмовити.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 6 грн. 08 коп. - заборгованість по 3% річних, яка нарахована за період з 18.02.2013 року - 02.03.2015 року (розрахунок 3% знаходиться в матеріалах справи).

Судом здійснено перерахунок суми 3% річних. За результатами здійсненого перерахунку, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 6 грн. 08 коп. заборгованості по 3% річних, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству (розрахунок 3% річних, здійснений судом, додано до матеріалів справи).

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня ), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін", а згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.14.4. кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором «Позичальник» сплачує «Кредитору» пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення.Розрахунок пені здійснюється, починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання «Позичальником» простроченного зобов'язання.Сплата пені не звільняє «Позичальника» від виконання простроченого грошового зобов'язання.

Позивач стверджує, що за «Позичальником» станом на 02.03.2015 року рахується заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в загальній сумі 46 грн. 36 коп. Пеня нарахована позивачем за період з 16.01.2015 року по 02.03.2015 року на суми заборгованості по процентам.

Судом здійснено перерахунок заявленої пені. За результатами здійсненого перерахунку, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту становить 46 грн. 36 коп. (розрахунок проведений судом, знаходиться в матеріалах справи).

В своєму Відзиві на позов відповідач просить зменшити розмір нарахованої позивачем пені до 1 гривні, в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3 відсотків річних та інфляційних збитків відмовити повністю, з огляду на те, що:

-термін прострочення виконання грошового зобов'язання не є надмірно великим;

-відповідачем повністю погашено суму основного боргу та процентів;

-відповідач є сільськогосподарським підприємством, яке характеризується сезонністю робіт, а тому має місце фінансова нестабільність.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як визначається в ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п.3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", з наступними змінами, зазначено, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим , виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо; крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.

Крім того, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 Цивільного кодексу України).

Отже, зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки (пені), суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому, розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач, як "Позичальник" за кредитним договором №298-2012 від 12 вересня 2012 року прийняв на себе зобов'язання повернути позивачу як "Кредитору» суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом тощо. Згідно п.1.3. кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту «Позичальником» -11 вересня 2013 року включно.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив умови кредитного договору №298-2012 від 12 вересня 2012 року в частині своєчасного повернення наданого кредиту- оплату здійснив лише 23 березня 2015 року.

Суд вважає за необхідне зазначити також, що нараховані позивачем штрафні санкції -пеня не є надмірно великими в порівнянні з сумою основної заборгованості (167964 грн. 27 коп. - сума основного боргу по кредит та 3299 грн. 47 коп. - заборгованість за процентами, а сума пені складає 46 грн. 36 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, тобто 0,03 % від усієї суми заборгованості).

Жодних документів (Звіт за 1 квартал 2015 року, баланс за 2014 рік і т.д.), які б свідчили про важке фінансове становище відповідача (відсутність коштів на рахунках і т.д.) відповідачем не подано.

Також відповідач зазначає, що ПАП "Провесінь" є сільськогосподарським підприємством, яке характеризується сезонністю робіт. Разом з тим, відповідачем не надана копія Статуту , в якому визначено які саме види діяльності , якими займається підприємство.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження винятковості випадку для зменшення розміру пені.

А, отже, суд не вбачає, що в даній ситуації (погіршення фінансового стану, про що зазначено відповідачем в клопотанні), має місце винятковий випадок, як того вимагає чинне законодавство, для зменшення розміру пені.

А тому, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 46 грн. 36 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту задовольнити повністю.

Враховуючи те, що відповідач сплатив суму заборгованості по кредиту та процентах за користування кредитом 23 березня 2015 року , тобто, до порушення провадження у справі (ухвала про порушення провадження у справі від 25 березня 2015 року; позовні матеріали поступили до господарського суду Тернопільської області 24 березня 2015 року -дата на штампі суду). А відтак, судовий збір не підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету, а уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку звільнена від сплати судового збору (п.22 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір").

Керуючись ст.ст. 43,49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного агропромислового підприємства "Провесінь", с.Вістря, Монастириський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 30003765, на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (ПАТ "ВіЕйБіБанк"), вул. Дегтярівська, 27 Т, м.Київ, 04119, адреса для листування: 03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41-А

ідентифікаційний код 19017842:

-46 грн. 36 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту,

-6 грн. 08 коп. - заборгованість по 3% річних,

-30 грн. 97 коп. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів.

3.В частині позовних вимог щодо стягнення:

-167964 грн. 27 коп. - строкова заборгованість за кредитом,

-3299 грн. 47 коп. - заборгованість за процентами,

провадження у справі припинити.

4.В частині позовних вимог щодо стягнення 15 грн 73 коп інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів в позові відмовити.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 10 червня 2015 року

Суддя С.О. Хома