cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" червня 2015 р.Справа № 922/1922/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Лобову Р.М.
розглянувши справу
за позовом Чугуївського міжрайонного прокурора, м. Чугуїв в інтересах держави в особі Чугуївської міської ради, м. Чугуїв, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Чугуївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, м. Чугуїв до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Укравтобізнес", м. Чугуїв про стягнення грошових коштів у розмірі 2937,38 грн. за участю представників сторін:
Прокурор - Хряк О.О., посв. від 06.12.2012р.;
Представник позивача - Шевченко Л.М., дов. від 29.08.2014р.;
Представник відповідача - не з"явився;
Третя особа - не з"явився.
ВСТАНОВИВ:
Чугуївський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Чугуївської міської ради (позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Укравтобізнес", м. Чугуїв (відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 2937,38 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 05.05.2009р., укладеного між позивачем та відповідачем.
Ухвалою господарського суду від 30.03.2015р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.04.2015р. об 11:00 год. Залучено до участі у справі Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Чугуївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області.
Ухвалою господарського суду від 06.05.2015р. продовжено термін розгляду даного спору за межами двомісячного строку до 11.06.2015р. Розгляд справи відкладено на 03.06.2015р. о 12:00 год.
У судовому засіданні 03.06.2015р. прокурор та представник позивача позов підтримали, наполягали на його задоволенні.
Представник відповідача у судове засідання 03.06.2015р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчать відмітки про направлення ухвал суду, які направлялись на адресу відповідача. Як свідчать матеріали справи, ухвали суду від 30.03.2015р. та 06.05.2015р. повернулись на адресу суду з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначає, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач -ТОВ Фірма «Укравтобізнес», належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Представник третьої особи у судове засідання 03.06.2015р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Присутні в судовому засіданні 03.06.2015р. прокурор та представник позивача вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснили, що ними надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Беручи до уваги, що, відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Як свідчать матеріали справи, згідно з договором оренди земельної ділянки від 05.05.2009р., Чугуївською міською радою Харківської області (орендодавець, позивач) було надано TOB «Укравтобізнес» (орендар, відповідач) в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться по вул. Харківській у м. Чугуєві, для обслуговування промислових об'єктів, кадастровий номер -312000000:26:004:0001. Договір укладено на 10 років.
Згідно з п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,3985 га.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 665691,17 грн. (п. 5 договору оренди).
Пунктом 9 договору оренди, сторони узгодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 33284,55 грн. на рік, у розмірі п'яти відсотків до нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до п. 11 договору орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно рівними частками протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.
Згідно з п. 14 договору розмір орендної плати переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законами України. При сталих соціально-економічних і політичних умовах господарювання необхідність і умови коригування розмірів: орендної плати сторонами розглядаються один раз у два роки.
Згідно з п. 33 договору оренди земельної ділянки, орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.
Відповідно до п. 44 договору за невиконання або неналежне виконання договору, сторони несуть відповідальність, відповідно до закону та цього договору.
Як вказує прокурор у позовній заяві, орендар (відповідач) порушував умови договору щодо своєчасного внесення орендної плати за оренду землі, внаслідок чого, відповідно до довідки Чугуївської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області, відповідач має заборгованість з орендної плати за землю за грудень 2012р. у розмірі 2937,38 грн., що і стало підставою для звернення прокурора, в інтересах держави, до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.
На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтями 610, ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України та ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст. ст. 13, 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. До істотних умов договору, зокрема, віднесені орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Статтею 21 зазначеного Закону передбачено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Згідно з ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом ЗО календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за ново відведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, ід з місяця протягом ЗО календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, Чугуївською ОДПІ були вжитті заходи, направлені на погашення заборгованості по сплаті за користування земельною ділянкою, а саме: було направлено на адресу відповідача податкову вимогу.
Статтями 24, 35 Закону України "Про оренду землі" передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати; спори пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
За правилами частини 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Проте, як зазначає прокурор та третя особа у судовому засіданні, TOB "Укравтобізнес» має заборгованість з орендної плати за землю за грудень 2012р. у розмірі 2937,38 грн., яку до цього часу боржником добровільно не сплачено
Станом на момент розгляду справи, відповідач 2937,38 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди землі від 05.05.2009р.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджували сплату заборгованості з орендної плати за землю, документів, що спростовували викладене у позові, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора щодо стягнення заборгованості з орендної плати за землю у сумі 2937,38 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати в розмірі 1827,00 грн. покладаються на відповідача та підлягають стягненню в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 29, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтобізнес" (63501, Харківська область, м. Чугуїв, мікрорайон Авіатор, 133, кв. 42, код ЄДРПОУ 31293256) на користь держави в особі Чугуївської міської ради Харківської області (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. К. Лібкнехта, 35-А, код ЄДРПОУ 21227883, р/р 33210812700020, Чугуївське УДКСУ Харківської області, МФО 851011) суму заборгованості з орендної плати в розмірі 2937,38 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтобізнес" (63501, Харківська область, м. Чугуїв, мікрорайон Авіатор, 133, кв. 42, код ЄДРПОУ 31293256) на користь держбюджету України одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, код платника 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) - 1827,00 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 08.06.2015 р.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/1922/15
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2015 |
Оприлюднено | 15.06.2015 |
Номер документу | 44748697 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Аюпова Р.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні