cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" червня 2015 р.Справа № 924/733/15
Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Музика М.В. при секретарі судового засідання Муляр Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради
до приватного підприємства "Полі Буд Плюс", м. Хмельницький
про стягнення 121 856,00 грн.,
Представники сторін:
позивача: Демчук Л.Г. - згідно довіреності №02-15-1541 від 24.11.2014 року
відповідача: не з'явився
прокуратури: Якушко Н.А. - прокурор відділу прокуратури Хмельницької області згідно посвідчення №033154 від 24.04.2015 року
В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення
ВСТАНОВИВ:
позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 112 533,00 грн. несплачених коштів за договором №2 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького від 16.01.2015 року, 8879,00 грн. пені та 444,00 грн. 3% річних.
Повноважний представник позивача та прокурор в судовому засіданні на задоволенні позову наполягають в повному обсязі, вважають його підтвердженим наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, 08.06.2015 року надіслав на адресу суду заяву про відкладення судового розгляду на іншу дату у зв'язку із хворобою директора підприємства.
Судом вказане клопотання відхиляється, оскільки наведені підстави відкладення розгляду справи вважає не поважними та не підтвердженими будь-якими доказами. Крім того, відповідно до ст.28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді можуть вести як керівники та інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, так і представники, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства. Тобто, відповідач не позбавлений права та можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні представника згідно з ст. 28 ГПК України (відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Враховуючи вищенаведене, обмеженість строків розгляду спору, визначених ст. 69 ГПК України, належне повідомлення відповідача про судовий розгляд справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи судом встановлено наступне.
16.01.2015 року Хмельницька міська рада (Сторона 1) та приватне підприємство "Полі Буд Плюс" (Сторона 2) уклали договір №2 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, предметом якого, згідно п.1.1. Договору, є визначення для сторони 2, яка є замовником будівництва 4-х поверхового 12-ти квартирного житлового будинку з мансардою та з вбудованими торговельними приміщеннями в цокольному поверсі по вулиці Козацькій, 38 у місті Хмельницькому (згідно містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №31 від 07.03.2013 року (взамін №89 від 04.10.2012 року), величини пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", рішення 22 сесії Хмельницької міської ради від 17.12.2008 року №23 "Про затвердження порядку участі замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, та визнання такими, що втратили чинність, рішень міської ради та пунктів рішення виконавчого комітету" із внесеними змінами та доповненнями.
Кошти, отримані як пайова участь замовників об'єктів містобудування, можуть використовуватись виключно на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького (п.1.2. Договору).
Відповідно до п.2.2. Договору, розмір пайової участі, належної замовником до оплати, складає 112533,00 грн., відповідно до проведеного управлінням капітального будівництва розрахунку величини пайової участі замовника, що здійснюється згідно наданої стороною 2 кошторисної вартості об'єкта будівництва. Розрахунок величини пайової участі №01-20-122 від 17.12.2014 року є невід'ємною частиною даного договору.
Пайова участь вноситься в грошовій безготівковій формі та сплачується шляхом перерахування коштів на вказаний рахунок до 10.03.2015 року (п.п. 2.3., 2.4. Договору).
У п. 3.4 сторони погодили, що у разі прострочення термінів, передбачених договором, сторона 2 сплачує стороні 1 штрафні санкції, що становлять: пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня; 3% річних від суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення згідно ст.625 ЦК України.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами їх зобов'язань (п.4.1. Договору).
Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками, доказів розірвання договору або визнання його недійсним суду не подано.
У додатку №1 до Договору №2 від 16.01.2015 року сторони погодили розрахунок №01-20-122 від 17.12.2014 року розміру пайової часті у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, згідно якого сума пайової участі приватного підприємства „Полі Буд Плюс" по об'єкту будівництва 4-х поверхового 12-ти квартирного житлового будинку з мансардою та з вбудованими торговельними приміщеннями в цокольному поверсі по вулиці Козацькій, 38 у місті Хмельницькому складає 112 533,00 грн.
Розрахунок підписаний начальником управління капітального будівництва та директором ПП „Полі Буд Плюс" та скріплений їхніми печатками.
Хмельницька міська рада звернулася до відповідача із претензією №02-15-384 від 23.03.2015 року, у якій просить останнього здійснити перерахування коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту в сумі 112 533,00 грн.
Як вбачається із поданого позивачем розрахунку заборгованості, основний борг відповідача становить 112533,00 грн., пеня за період з 10.03.2015 року по 27.04.2015 року - 8879,00 грн., 3% річний за вказаний період - 443,97 грн.
Згідно листа №02-15-555 від 30.04.2015 року, Хмельницька міська рада просить прокурора міста Хмельницького, у зв'язку із невиконанням ПП „Полі Буд Плюс" своїх зобов'язань по перерахунку 112 533,00 грн. на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, звернутися до господарського суду Хмельницької області з позовом до приватного підприємства „Полі Буд Плюс" про стягнення заборгованості по сплаті коштів пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького згідно договору №2 від 16.01.2015 року шляхом перерахунку коштів в сумі 121856,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, несплату відповідачем вказаних коштів в добровільному порядку, прокурор в інтересах позивача звернувся з даним позовом до суду.
Дослідивши зібрані у справі докази та надавши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1, 7 статті 179 ГК України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. В силу положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами 16.01.2015 року укладено договір №2 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького.
Згідно з ч. 1-3, 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон), порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 9 ст. 40 Закону встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін.
Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
У договорі №2 від 16.01.2015 року сторони погодили сплату відповідачем 112 533,00 грн. коштів пайової участі шляхом перерахування на вказаний в договорі рахунок до 10.03.2015 року (п.п.1.1., 2.3., 2.4. Договору).
На час розгляду спору у господарському суді сторонами не надано доказів здійснення пайового внеску у розмірі 112 533,00 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 112 533,00 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення пайового внеску, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 8 879,00 грн. за період з 10.03.2015 року по 27.04.2015 року.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У пункті 3.4 договору сторони передбачили, що за несвоєчасну або неповну сплату коштів пайової участі забудовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу.
Суд, перевіривши правильність нарахування пені, вважає за належне задовольнити дану вимогу в повному обсязі та стягнути з відповідача 8 879,00 грн. пені.
Також, за порушення відповідачем виконання зобов'язання за договором щодо своєчасного внесення пайових платежів прокурором нараховані три відсотки річних в сумі 444,00 грн. за період тривалістю 48 днів з 10.03.2015 року по 27.04.2015 року.
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.
За своїми ознаками, три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
Суд, здійснивши перерахунок розміру 3% річних, прийшов до висновку, що до стягнення підлягає 443,97 грн. 3% річних, у стягненні 0,03 грн. 3% річних слід відмовити.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню стосовно стягнення з відповідача 112 533,00 грн. основної заборгованості, 8 879,00 грн. пені та 443,97 грн. 3% річних. У стягненні 0,03 грн. 3% річних слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст.1, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 82-84, ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства „Полі Буд Плюс" (м. Хмельницький, Проспект Миру, 44, код 37329551) на користь Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, код 33332218) 112 533,00 грн. (сто дванадцять тисяч п'ятсот тридцять три грн. 00 коп.) заборгованості, 8 879,00 грн. (вісім тисяч вісімсот сімдесят дев'ять грн. 00 коп.) пені, 443,97 грн. (чотириста сорок три грн. 97 коп.) 3% річних.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Стягнути з приватного підприємства „Полі Буд Плюс" (м. Хмельницький, Проспект Миру, 44, код 37329551) в доход Державного бюджету України (код класифікації доходів 22030001, отримувач коштів - УДКСУ у м. Хмельницькому, рахунок отримувача №31218206783002, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013) судовий збір в розмірі 2 437,11 грн. (дві тисячі чотириста тридцять сім грн. 11 коп.).
Видати наказ.
Повне рішення складено 10.06.2015 року
Суддя М.В. Музика
Віддрук. у 2 прим.: 1- до справи; 2- відповідачу (29000, м. Хмельницький, Проспект Миру, 44) - рек. листом
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2015 |
Оприлюднено | 15.06.2015 |
Номер документу | 44748807 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Музика М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні