ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
29 квітня 2015 рокусправа № П/811/3776/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року по справі № П/811/3776/14 за позовом Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Алексгранпостач» про стягнення податкового боргу,-
ВСТАНОВИВ:
Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Алексгранпостач», в якому просила стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб у сумі 170,00 грн.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року у справі адміністративний позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Алексгранпостач», код ЄДРПОУ 35766995 (28000, м. Олександрія Кіровоградської області, вул. Айвазовського, 42-А) із рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю “ВКФ Алексгранпостач” кошти в сумі 170,00 грн. (сто сімдесят грн. 00 коп.) у рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб на користь Державного бюджету України в особі Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.
Позивачем подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить змінити постанову суду першої інстанції, як таку, що правильно вирішена по суті але із помилковим застосуванням норм матеріального права.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, в судове засідання не прибули.
Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін апеляційної скарги не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши письмові докази у справі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів важає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, внаслідок наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено письмовими доказами, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ Алексгранпостач» 12.03.2008 р. зареєстроване як юридична особа та взяте на облік як платник податків (а.с.3).
На підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з єдиного податку №4/1510/35766995 від 04.07.2013 р. (а.с.7) Олександрійською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №0003611510 від 05.07.2013 р., яким до ТОВ «ВКФ Алексгранпостач» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 170,00 грн. (а.с.8).
Зі змісту облікової картки платника єдиного податку встановлено, що податковий борг ТОВ «ВКФ Алексгранпостач» становить 170,00 грн. (а.с.5)
03.09.2013 р. Олександрійською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області виставлено податкову вимогу №42-00 на суму 170,00 грн. (а.с.9).
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу в розмірі 170,00 грн. або інших доказів в обґрунтування його відсутності, а тому сума податкового боргу у розмірі 170,00грн. грн. підлягає стягненню з відповідача.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з підпунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу, є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що право на звернення до суду про надання дозволу на погашення всієї суми заборгованості, може бути реалізовано податковим органом за наявності рішення суду про стягнення заборгованості за вказаною сумою податкового боргу з рахунків боржника, яке набрало законної сили, знаходилося на виконанні у податковому органі та доказів того, що рішення суду у такій спосіб не було виконано з причин недостатності коштів на рахунках боржника.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Оскільки судом встановлено, що визначені законом строки сплати спірних сум грошових зобов'язань спливли, а відповідачем доказів їх оплати або доказів відсутності в нього такого обов'язку до суду не подано, судом існування таких доказів не виявлено, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення коштів за податковим боргом підлягає задоволенню, оскільки підтверджена матеріалами справи.
Суд не конкретизує, з яких саме рахунків кошти підлягають стягненню з метою недопущення звуження прав податкової інспекції.
Як вбачаться з матеріалів справи, позивач у позові просив стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 170,00 грн., тобто позивач не конкретизує, що стягнення необхідно провести саме з рахунків відповідача.
Окрім того, позивачем надана довідка від 23.10.2014 року згідно якої ТОВ «ВКФ Алексгранпостач» не має відкритих поточних розрахункових рахунків.
Колегія суддів з цього приводу зазначає, що контролюючі органи мають лише відомості стосовно тих рахунків, які взяті ними на облік, та не можуть гарантувати повноту та достовірність відомостей про банківські рахунки платників податків, тому що такі дані сформовані на підставі повідомлень про відкриття рахунків в установах банків самих платників податків та/або повідомлень установ банків, що надходили до податкових органів згідно чинного законодавства.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності стягнення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Алексгранпостач», код ЄДРПОУ 35766995 із рахунків в банках, обслуговуючих ТОАэВ «ВКФ Алексгранпаостач» кошти в розмірі 170,00 грн. у рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку на користь Державного бюджету України, оскільки, в даному випадку, позивач повинен дотримуватися процедури по стягненню податкового боргу, визначеною приписами ПК України.
З врахуванням наведеного, постанова суду першої інстанції винесена за результатами повного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Гловного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року по справі № П/811/3776/14 – залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року по справі № П/811/3776/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2015 |
Оприлюднено | 15.06.2015 |
Номер документу | 44753561 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Чабаненко С.В.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Чабаненко С.В.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Чабаненко С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні