Ухвала

від 28.05.2015 по справі 804/12186/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2015 рокусправа № 804/12186/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі № 804/12186/13-а за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Марганецький рудоремонтний завод" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.10.2013 року за №0002722202, від 22.10.2013 року за № 0002842202.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" задоволено повністю.

Відповідач не погодився із рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та процесуального права, відповідач просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представники позивача у судовому засіданні зазначили, що суд прийняв законне та обґрунтоване рішення і підстави для його скасування відсутні. Прохали апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Відповідач у судове засідання не направив свого представника, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

Заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 18.09.2013 року по 01.10.2013 року відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні операцій з підприємствами: ТОВ "Южхімресурс" (код ЄДРПОУ - 31685169), ТОВ НВП "Транс-Сервіс-комплект" (код ЄДРПОУ - 30619603), ТОВ "Фабер трейд" (код ЄДРПОУ - 36728400), ПП "Агроекспорт" (код ЄДРПОУ - 30425550), ТОВ "Укртранссервіс ЛТД" (код ЄДРПОУ - 24437428), ПП ВФ "Дніпрорибторг" (код ЄДРПОУ - 31419134), ПП "Рунацентр" (код ЄДРПОУ - 35168635), ТОВ "Компанія Терра - Агро" (код ЄДРПОУ - 37374969), ТОВ ВКЦ "Крок" (код ЄДРПОУ - 30487376), ПАТ "Комбінат Придніпровський" (код ЄДРПОУ - 01528186), ТОВ "Даталайн" (код ЄДРПОУ - 33398404) за період діяльності з 01.08.2011 року по 31.12.2012 року у фактичних періодах здійснення.

Результати перевірки оформлені актом від 08.10.2013 року № 598/2202/05448389.

З акту перевірки вбачається, що фахівцями податкового органу при перевірці використані дані комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу, а саме: пошуково-довідкова система ЦБД Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту" та акти перевірок, отримані від інших інспекцій по контрагентам.

Під час перевірки встановлено наступні порушення: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на суму 180 886 грн., у томі числі за серпень 2011 року на суму 520 грн., за жовтень 2011 року на суму 450 грн., за листопад 2011 року на суму 450 грн., за лютий 2012 року на суму 166 014 грн., за березень 2012 року на суму 3 275 грн., за квітень 2012 на суму 1716 грн., за травень 2012 року на суму 2 639 грн., за червень 2012 року на суму 1358 грн., за липень 2012 року на суму 3161 грн., за серпень 2012 року на суму 865 грн. та грудень 2012 року на суму 438 грн..

У зв'язку з ненаданням позивачем документів у відповідь на запит від 26.09.2013 року № 4992/10/04-07-22-02-30, відповідачем 01.10.2013 року складено акт відмови в наданні документів (а.с. 104 т.1), та прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.10.2013 року № 0002722202 про накладення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі - 510, 00 грн. (т.1 а.с. 103).

Висновки, викладені в акті перевірки щодо виявлених порушень, стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 22.10.2013 року № 0002842202, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість за основним платежем - 180 886, 00 грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 90 443, 00 грн. (т.1 а.с. 102).

Вважаючи зазначені рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень п. 85.2, п. 85.4, п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

З матеріалів справи вбачається, що позивач, вказавши про необґрунтованість направленого запиту та оформлення його не у відповідності до вимог податкового законодавства, відмовив у наданні документів, що вимагалися податковим органом для проведення перевірки.

Згідно абз. 5 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, у разі коли запит складено з порушенням викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення від 14.10.2013 року № 0002722202 про накладення штрафних (фінансових) санкцій став акт відмови в наданні документів.

Проте, вказаний акт оформлено не у відповідності до вимог п.85.6 ст.85 ПК України.

Відповідно до даної норми, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій особі контролюючого органу, така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імен, по-батькові представника платника податку та переліку документів, які йому запропоновано подати. Такий акт підписується посадовою особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків від підписання зазначеного акта, в ньому вчиняється відповідний запис.

Таких вимог посадовою особою контролюючого органу дотримано не було. В акті відсутні зазначення посади, прізвища, імен, по-батькові представника платника податку та переліку документів, які йому запропоновано подати; не міститься в акті і запис щодо відмови підписати такий акт. Такі порушення в оформленні нівелюють акт, як належний доказ, що став підставою для застосування до позивача штрафних санкцій. Тому, суд першої інстанції, обґрунтовано задовольнив в цій частині позовні вимоги та скасував оскаржене рішення відповідача.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 22.10.2013 року № 0002842202, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (у відповідній чинній редакцій), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Свої висновки щодо відсутності ознак реальності у проведених господарських операціях за укладеними угодами, їх нікчемність відповідач ґрунтує на даних актів перевірок контрагентів позивача по ланцюгу постачання та відомостей з баз даних податкової служби.

Проте, пунктами 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (є чинним) визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Тобто, висновки контролюючого органу за результатами проведеної перевірки повинні базуватися на підставі безпосередньо досліджених первинних документах. Формування висновків на підставі припущень не допускається.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Позивач надав суду первинні документи на підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряємий період по взаємовідносинам із зазначеними в акті перевірки контрагентами. Тим самим позивач спростував доводи контролюючого органу щодо відсутності ознак реальності у проведених господарських операціях за угодами, що укладалися, їх нікчемності.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або, якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідач, приймаючи оскаржене податкове повідомлення - рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція не підтверджена належними доказами чи рішенням суду про визнання угод позивача з зазначеними вище контрагентами недійсними.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо не доведеності відповідачем правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, та як наслідок цього, необхідності його скасування.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі № 804/12186/13-а - залишити без змін .

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 05.06.2015р ..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак