Рішення

від 12.05.2015 по справі 369/2860/15-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2860/15-ц

провадження 2/369/1660/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12.05.2015 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Сохань Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом Першої всеукраїнської кредитної спілки до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У березні 2015 року Перша всеукраїнська кредитна спілка звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивував тим, що 27 грудня 2013 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 1000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення до 26 грудня 2014 року. 27 лютого 2014 року в рамках кредитного договору між ними був укладений додатковий договір, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 1000 грн. строком від 27 лютого 2014 року по 27 березня 2014 року. Вони зобов'язання перед відповідачем виконали у повному обсязі. У порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки. У зв'язку з чим ОСОБА_1 станом на 08 серпня 2014 року має заборгованість 23 397,79 грн., яка складається з суми неповернутого кредиту в розмірі 1000 грн., нарахованих відсотків в розмірі 765,93 грн. та пені за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 21631,86 грн.

Просили суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 23 397,79 грн.; витрати по сплаті поштових послуг в сумі 16,60 грн., судові витрати стягнути з відповідача.

У судове засідання представник позивач не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, просив суд задоволити позовні вимоги у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

У судове засідання відповідач не з'явивсь. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

За письмовою згодою представника позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Стаття 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При розгляді справи судом встановлено, що 27 грудня 2013 року між Першою всеукраїнською кредитною спілкою та ОСОБА_1 укладено кредитний договір відновлювальної кредитної лінії №169.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.4 за цим договором кредитодавець надав позичальнику кредит у формі кредитної лінії з лімітом в сумі 1000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, цільового характеру використання та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 208,6 % річних. Строк дії договору: з 27 грудня 2013 року до 26 грудня 2014 року.

27 лютого 2014 року між Першою всеукраїнською кредитною спілкою та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №169/Т на виконання договору №169 від 27 грудня 2013 року.

Відповідно до п.п. 1.1-1.6 за цим договором кредитодавець надав позичальнику кредит в сумі 1000 грн., сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 208,6 % річних, строком до 27 березня 2014 року.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 625 ЦК України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 4.6 кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом, сплати нарахованих відсотків позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 1.4. додатково договору №169Т окрім пені, яка передбачена п. 4.6 кредитного договору, позичальник за несвоєчасне повернення кредиту сплачує пеню в розмірі 15% від суми, за кожен день затримки платежу.

Позивач виконав свої обов'язки згідно приписів кредитного договору, про що свідчать заяви на отримання кредиту №169 від 27 грудня 2013 року, видатковий касовий ордер від 27 лютого 2014 року..

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує належним чином.

Згідно розрахунку заборгованості, станом на 08 серпня 2014 року загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 по кредитному договору і додатковому договору становить 23 397,79 грн., яка складається з з суми неповернутого кредиту в розмірі 1000 грн., нарахованих відсотків в розмірі 765,93 грн. та пені за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 21631,86 грн.

Суд, приходить до висновку що, відповідач ОСОБА_1 не виконував передбачених кредитним договором обов'язків по поверненню кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, має прострочену заборгованість, що у свою чергу порушує права позивача, які підлягають до захисту, шляхом стягнення з відповідача заборгованість за договором в розмірі 1000 грн. та нарахованих відсотків в розмірі 765,93 грн..

При визначенні розмірі неустойки суд також враховує положення ст. 551 ЦК України, за якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до роз'яснень п. 27 постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року істотними обставинами в розумінні ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на вагу (відсутність негативних наслідків для позивача через просторочене виконання зобов'язань).

За ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Дослідивши подані суду докази, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки до розміру боргу та стягнути з ОСОБА_1 1000 грн.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість в розмірі 2 765,93 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 08 липня 2014 року та 26 червня 2014 рок ОСОБА_1 направлялись вимоги-претензії про повернення коштів. На підтвердження доказів про направлення кореспонденції суду подано копії квитанцій про відправлення кореспонденції.

Стаття 60 ЦПК України визначає що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки належних та допустимих доказів суду не подано, підстав для стягнення 16,60 грн. на поштові відправлення суд не вбачає.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати в силу ст. 88 ЦПК України суд покладає на відповідача, стягуючи судовий збір в на користь позивача в розмірі 243,60 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 16, 526, 527, 530, 590, 652 ЦК України, ст.ст. 57-64, 208-223 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов Першої всеукраїнської кредитної спілки до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Першої всеукраїнської кредитної спілки (м. Київ, вул. Нижній Вал, 33в, ідентифікаційний код 38778631) суму неповернутого кредиту в розмірі 1000 грн. (одна тисяча грн.), суму нарахованих відсотків в розмірі 765,93 грн. (сімсот шістдесят п'ять грн. 93 коп.), пеню в розмірі 1000 грн. (одна тисяча грн.). А всього стягнути 2 765,93 грн. (дві тисячі сімсот шістдесят п'ять грн. 93 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Першої всеукраїнської кредитної спілки (м. Київ, вул. Нижній Вал, 33в, ідентифікаційний код 38778631) судові витрати в розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три грн. 60 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію заочного рішення негайно направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуто Києво - Святошинським судом Київської області за письмовою заявою відповідачів протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.С. Пінкевич