cpg1251
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2015 року Справа № 803/1177/15-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Александрової М.А.,
розглянувши у місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Малого приватного підприємства "Лілея" про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
27 травня 2015 року Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулася з адміністративним позовом до Малого приватного підприємства "Лілея" про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, податкового боргу в сумі 92 576 грн. 49 коп., з них: 91 216 грн.72 коп. - з податку на додану вартість (ПДВ) і 1 359 грн.77 коп. - з податку на прибуток підприємств.
Позовні вимоги обгрунтовано наступними обставинами.
Відповідач, як платник податків і зборів, в порушення вимог статей 16, 38 Податкового кодексу України (ПК України) не виконує свого обов'язку щодо своєчасності та повноти сплати податків та зборів в порядку і строки, визначені цим Кодексом, в зв'язку з чим у нього виник податковий борг в загальній сумі 92 576 грн. 49 коп.
Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості, однак вони не призвели до погашення податкового боргу відповідачем.
У зв'язку із наведеним позивач просив стягнути з відповідача податковий борг в сумі 92 576 грн. 49 коп. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Письмових заперечень проти адміністративного позову відповідач суду не надав.
В судове засідання 11 червня 2015 року представники сторін не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, що стверджується розпискою позивача про отримання повістки (а.с. 70), клопотанням позивача від 10 червня 2015 року про розгляд справи за відсутності його представника (а.с. 71).
Поштове відправлення з копіями ухвал від 29 травня 2015 року про відкриття провадження в адміністративній справі, про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду; інформацією про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі; повісткою про виклик до суду в адміністративній справі, надіслані за місцезнаходженням відповідача-юридичної особи згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (45605, Волинська обл., Луцький район, село Боратин), повернулось до суду з довідкою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" та відбитком календарного штемпеля від 07 червня 2015 року (а.с. 73-78), тобто не вручене адресату з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) слід вважати, що повістка вручена відповідачу належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною шостою статті 128 цього Кодексу, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Частиною першою статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дійшов до висновку, що дану справу може бути вирішено за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків визначається календарною датою.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як вбачається із розрахунку сум податкового боргу (а.с. 5-6) з податку на додану вартість, станом на 20 травня 2015 року за відповідачем рахується заборгованість за вказаним платежем в розмірі 91 216 грн. 72 коп., яка виникла: 1) через несплату відповідачем узгоджених сум податкового зобов'язання, визначених самостійно в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 13073 від 27 листопада 2012 року, - в сумі 14 000 грн. і нараховано платником самостійно штраф у розмірі 420 грн. (а.с.10-13); через несплату відповідачем узгоджених сум податкового зобов'язання, визначених самостійно в податкових деклараціях з податку на додану вартість № 9008848488 від 20 лютого 2014 року за січень 2014 року - в сумі 631 грн. (а.с. 14-17), № 9060327075 від 20 жовтня 2014 року за вересень 2014 року - в сумі 46 533 грн. (а.с. 18-21), № 9078927634 від 21 січня 2015 року за грудень 2014 року - в сумі 17 500 грн. (а.с.22-25), № 9072236652 від 17 квітня 2015 року за березень 2015 року - в сумі 15 803 грн.; 2) через несплату відповідачем грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішеннях № 0003291502 від 15 квітня 2013 року - штраф в сумі 1 783 грн.41 коп. (а.с. 36), № 0003301502 від 15 квітня 2013 року - штраф в сумі 118 грн.79 коп. (а.с. 37), № 0000521501 від 17 січня 2014 року - штраф в сумі 440 грн. (а.с. 38), № 0000531501 від 17 січня 2014 року - штраф в сумі 495 грн.80 коп. (а.с. 39), № 0013171501 від 25 липня 2014 року - штраф в сумі 739 грн.80 коп. (а.с. 40), № 0002601501 від 22 січня 2015 року - штраф в сумі 568 грн.60 коп. (а.с. 41), № 0001441501 від 16 січня 2015 року - штраф в сумі 170 грн. (а.с. 42). Крім того позивачем нараховано пеню в розмірі 1 047 грн. 24 коп. (а.с. 5 ).
Податковий борг відповідача по податку на прибуток підприємств станом на 20 травня 2015 року становить 1 359 грн.77 коп., який виник: через несплату відповідачем узгоджених сум податкового зобов'язання, визначених самостійно в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств № 9091051382 від 03 березня 2014 року за 2013 рік - в сумі 1 210 грн. (а.с. 230-32), № 9081364144 від 02 березня 2015 року за 2014 рік - в сумі 594 грн. (а.с. 33-35). Крім того, переплата податку становила 444 грн. 23 коп.
Позивачем надано суду докази невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати сум податкових зобов'язань, визначених самостійно у поданих ним податкових деклараціях, відповідач доказів скасування в адміністративному чи судовому порядку вказаних податкових повідомлень-рішень суду не надав.
Отже, визначені суми грошового зобов'язання в загальному розмірі 92 576 грн. 49 коп. (91 216 грн. 72 коп. по податку на додану вартість, 1 359 грн. 77 коп. по податку на прибуток підприємств), стягнення яких з МПП "Лілея" є предметом даного судового розгляду, вважаються узгодженими.
На підтвердження сум податкової заборгованості станом на 20 травня 2015 року позивач надав довідку за підписом заступника начальника Луцької ОДПІ (а.с. 7), зворотний бік облікової картки платника податків по податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств (а.с. 44-46).
Із наданих доказів також вбачається, що з листопада 2012 року і станом на дату звернення із даним позовом до суду податковий борг не переривався.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України). Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу: відповідачу надіслано податкову вимогу № 298 від 04 грудня 2012 року (а.с. 43). Вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу, загальна сума якого становить 92 576 грн. 49 коп.
В подальшому, відповідно до пунктів 95.1 - 95.4 статті 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Згідно із підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною першою статті 71 цього Кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На підставі наведеного суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом прийняття постанови про стягнення з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих платника податків, в доход держави коштів у сумі 92 576 грн. 49 коп. для погашення податкового боргу.
Керуючись частиною першою статті 41, частиною шостою статті 128, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків Малого приватного підприємства "Лілея" (45605, Волинська область, Луцький район, село Боратин, ідентифікаційний код 13350150) у банках, обслуговуючих платника податків, до державного бюджету податковий борг в сумі 92 576 грн. 49 коп. (дев'яносто дві тисячі п'ятсот сімдесят шість гривень сорок дев'ять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.А. Александрова
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2015 |
Оприлюднено | 16.06.2015 |
Номер документу | 44787816 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Александрова Марія Ананіївна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Александрова Марія Ананіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні