Постанова

від 05.06.2015 по справі 803/889/15-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2015 року Справа № 803/889/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Пухер Л.Р.,

за участю представників позивача Левицької О.О.,

представника відповідача Приходько Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова Компанія "Аветра" до Рожищенського відділення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000492313 від 23.04.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтова Компанія "Аветра" (далі - позивач, ТОВ "НК "Аветра", товариство) звернулося з позовом до Рожищенського відділення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, Рожищенське відділення Ківерцівської ОДПІ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Рожищенського відділення Ківерцівської ОДПІ від 23 квітня 2015 року №000492313, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на 1863,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на хибність висновків, викладених у акті про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у декларації з акцизного податку ТОВ "НК "Аветра" за січень 2015 року від 24 березня 2015 року №556/15/39274438 щодо порушення товариством вимог статей 213, 214, підпункту 215.3.4 статті 215, статті 216 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого занижено акцизний податок, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 3914,26 грн. Позивач зазначає, що товариство проводить відпуск нафтопродуктів як кінцевому споживачу для особистого некомерційного використання, так і водіям транспортних засобів, що належать суб'єктам підприємництва, і не для продажу, а для використання в різних напрямках господарської діяльності цих суб'єктів господарювання, що є комерційним використанням. Суб'єкти підприємництва на автозаправних станціях (АЗС) розраховуються за паливо талонами та паливними картками (в тому числі смарт-картами). Ці способи оплати не можна назвати розрахунками через реєстратор розрахункових операцій (РРО), оскільки за талонами і паливними картками через колонки АЗС проходить вже оплачене паливо, яке було придбане за безготівковим розрахунком одним суб'єктом підприємництва в іншого, а згідно з пункту 216.9 статті 216 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Таким чином зазначені операції не є роздрібною торгівлею, а тому у позивача на суму реалізації палива по талонам та смарт-карткам через мережу АЗС суб'єктам господарювання не виникають податкові зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку, оскільки дана реалізація не підпадає під дію статті 215 ПК України. Товариством не допускались порушення вимог податкового законодавства, які зафіксовані в акті від 24 березня 2015 року №556/15/39274438, з огляду на що просить оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнати протиправним та скасувати.

В судовому засіданні представники позивача підтримала доводи, наведені у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог. В поданих суду письмових запереченнях зазначила про правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідно до вимог чинного законодавства, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з врахуванням наступного.

Судом встановлено, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності ТОВ "НК "Аветра" з акцизного податку за січень 2015 року Рожищенським відділенням Ківерцівської ОДПІ складено акт перевірки від 24 березня 2015 року №556/15/39274438 (а.с.7-8).

У вищевказаному акті зафіксовані порушення позивачем вимог статей 213, 214, підпункту 215.3.4 статті 215, статті 216 ПК України, внаслідок чого занижено акцизний податок, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 3914,26 грн.

На підставі акта перевірки від 24 березня 2015 року №556/15/39274438 Рожищенським відділенням Ківерцівської ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2015 року №000492313 (а.с.9), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на 1863,00 грн. ( в тому числі: за основним платежем на 1490,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 373,00 грн.).

Як вбачається з акту камеральної перевірки, підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення стали висновки про те, що товариством в додатку 6 податкової декларації з акцизного податку за січень 2015 року відображено факт реалізації товарів для комерційного використання через АЗС, однак сума реалізованих товарів не була включена до об'єкта оподаткування акцизним податком, в результаті чого товариством занижено податкове зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу палива, яке було безпосередньо реалізоване позивачем з колонок АЗС кінцевим споживачам.

Зокрема, суд встановив, що по автозаправних станціях ТОВ "НК "Аветра", які знаходяться в с. Копачівка Рожищенського р-ну, вул. Першотравнева, 133, в м. Рожище вул. 1-го Травня, 1Д, с. Козин, вул. Ковельська, 72, в додатку 6 податкової декларації з акцизного податку за січень 2015 року позивач відобразив факт реалізації товарів для комерційного використання в загальній сумі 29794,02 грн., на яку не було нараховано акцизний податок в сумі 1490,00 грн. (а.с. 29).

Висновки Рожищенського відділення Ківерцівської ОДПІ, викладені в акті камеральної перевірки, суд вважає правомірними з огляду на таке.

Акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції) (підпункт 14.1.4 пункту 14.1 статті 14).

Підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України визначено, що платниками акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно з підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України одним із об'єктів оподаткування зазначеного податку є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг.

У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу (підпункт 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПК України).

Пунктом 215.1 статті 215 ПК України встановлено, що до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Відповідно до підпункту 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 ПК України для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Отже, відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів оподатковуються акцизним податком у розмірі 5 відсотків від вартості підакцизних товарів.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар (пункт 216.9 статті 216 ПК України).

Відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Позивач вказує, що суб'єкти підприємництва на автозаправних станціях (АЗС) розраховуються за паливо талонами та паливними картками (в тому числі смарт-картами), виданими на підставі договорів купівлі-продажу нафтопродуктів, за якими придбавається оптова партія товару. Відтак позивач стверджує про те, що при отриманні товару на АЗС за талонами та паливними картками роздрібна торгівля підакцизним товаром не відбувається.

Однак, такі твердження ТОВ "НК "Аветра" спростовуються наступним.

Згідно з розділом 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 року №281/171/578/155:

Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг.

Смарт-картка (паливна картка) є платіжною карткою із вмонтованим мікроконтролером як носієм та обробником інформації, потрібної для ініціювання переказу коштів та /або виконання службових операцій (п. 2.1 розділу 2 Правил Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою банку України від 10.12.2004 року №620).

Пунктом 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442 (далі - Правила №1442) встановлено, що роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС), що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Пункт 10 Правил №1442 визначає, що розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Пунктами 34 та 35 цих Правил встановлено, що заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-, масло- та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри). Заправка автотранспортних засобів провадиться за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора.

Отже, законодавець визначив, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, а не оптовий, оскільки відпуск пального відбувається через газороздавальні колонки кінцевому споживачу.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві, а тому такі операції оподатковуються акцизним податком відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України у розмірі 5-ти відсотків від вартості підакцизних товарів. Відтак дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" через мережу АЗС, в тому числі і в безготівковій формі за допомогою талонів та паливних карток, смарт-карток, є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів).

Таким чином, податкові зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова) під час здійснення розрахункових операцій.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, встановивши заниження ТОВ "НК "Аветра" акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 1863,00 грн. правомірно виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення №000492313 від 23 квітня 2015.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем в судовому засіданні доведено факт порушення товариством вимог статей 213, 214, підпункту 215.3.4 статті 215, статті 216, тому суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2015 року №000492313 Рожищенським відділенням Ківерцівської ОДПІ прийнято правомірно, з огляду на що в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "НК "Аветра", тому з позивача слід стягнути решту суми судового збору.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 01 січня 2015 року встановлено місячний розмір мінімальної заробітної плати - 1218,00 гривень.

Згідно платіжних доручень №808 від 08.05.2015 року (а.с.2), №820 від 12.05.2015 року (а.с.15) при подачі адміністративного позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 182,70 грн. Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню із позивача, становить 1644,30 грн. (1827,00 грн. - 182,70 грн. = 1644,30 грн.).

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова Компанія "Аветра" до Рожищенського відділення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000492313 від 23 квітня 2015 року відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова Компанія "Аветра" (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Зв'язківців, 1, код ЄДРПОУ 39274438) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі до 10 червня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С. Денисюк