Постанова

від 02.06.2015 по справі 816/1461/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/1461/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Рогози Х.С.,

представника позивача - Васьковського Є.В.,

представників відповідача - Батюти З.Ю., Решетнік М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будівельна компанія "Промтехцентр" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2015 року Приватне підприємство "Будівельна компанія "Промтехцентр" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 23.04.2015 №0000302310 та №0000312310.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно винесено спірні податкові повідомлення-рішення, оскільки на перевірку було надано всі первинні бухгалтерські документи підтверджуючи фінансово-господарські взаємовідносини між ПП "Будівельна компанія "Промтехцентр" та ТОВ "Будресурс-К". Стверджував, що підприємством не було допущено порушення вимог п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. У наданих до суду письмових запереченнях просили в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем приписів п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 232 283,00 грн. та п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 258 167,00 грн.

Відповідач стверджував, що вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.12.2014 директора ТОВ "Будресурс-К" визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Вказував на те, що позивачем, а ні на перевірку, а ні під час подання адміністративного позову до суду не було надано відомостей про ведення журналів виконаних робіт, складення актів на приховані роботи та конструкції, паспортів, сертифікатів, журналів авторського нагляду. Також, на перевірку не було надано актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та доказів придбання, ведення обліку та передачі підряднику будматеріалів, їх подальшого зберігання на об'єкті будівництва.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Приватне підприємство "Будівельна компанія "Промтехцентр" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 35206214 /т. 1, а.с. 11- 14/.

Співробітниками ДПІ у м. Полтава 07.04.2015 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Будівельна компанія "Промтехцентр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Будресурс-К" за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.

За результатами перевірки складено акт від 08.04.2015 №1488/16-01-22-03-13/35206214 (надалі - Акт перевірки), в якому вказано на порушення платником податків вимог:

- п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 232 283,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в загальній сумі 258 167,00 грн. /т. 1, а.с. 26-43/.

На підставі зазначеного вище Акта перевірки ДПІ у м. Полтава 23.04.2015 сформовано податкові повідомлення-рішення:

- №0000302310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на прибуток приватних підприємств, 11021000" загалом в розмірі 290 353,75 грн. (в т.ч., основний платіж - 232 283,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 58 070,75 грн.) /т. 1, а.с. 44/;

- №0000312310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом в розмірі 322 708,75 грн. (в т.ч., основний платіж - 258 168,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 64541,75 грн.) /т. 1, а.с. 45/.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями ПП "Будівельна компанія "Промтехцентр" звернулось до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дані рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що донарахування спірного грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток та ПДВ контролюючим органом здійснено з огляду на наступні доводи.

ДПІ у м. Полтава в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Будівельна компанія "Промтехцентр" встановлено, що позивач в період з січня 2013 року по грудень 2014 року мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Будресурс-К". Вказані відносини не підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та нереальністю здійснення господарських операцій з їх придбання.

Перевіркою також встановлено, що вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.12.2014 по справі № 524/10551/14-к ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 28, ст. 205 Кримінального кодексу України. Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою у групі з невстановленими особами, не маючи наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом, продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та надання послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності та з метою прикриття незаконної діяльності, упродовж листопада 2011 року - жовтня 2013 року, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, зареєстрував суб'єкти підприємницької діяльності ТОВ "Салкон - 2012", ТОВ "Будресурс-К", ТОВ "Санжарк". Статут ТОВ "Будресурс-К" та інші необхідні для реєстрації документи були подані невстановленими слідством особами до виконавчого комітету Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, на підставі яких 29.03.2013 проведено державну реєстрацію зазначеного товариства.

Після реєстрації ТОВ "Салкон - 2012", ТОВ "Інтербуд-Центр", ТОВ "Будресурс-К", ТОВ "Санжарк" ОСОБА_4 самостійно господарську діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не складав, печатками підприємств не користувався, а реєстраційні і установчі документи зазначених підприємств передав невстановленим невстановленим досудовим слідством особам, що надало змогу невстановленим особам вести незаконну господарську діяльність, а саме: складати від імені ОСОБА_4 як директора ТОВ "Салкон - 2012", ТОВ "Інтербуд-Центр", ТОВ "Будресурс-К", ТОВ "Санжарк"необхідні документи фінансово-господарської діяльності, звітні документи зазначених підприємств, які зовні складені вірно, але фактично не відповідали дійсності та надало змогу перераховувати грошові кошти без фактичного проведення фінансово-господарських операцій, тобто в подальшому не встановлені слідством особи використовували печатки, статутні документи та реквізити ТОВ "Салкон - 2012", ТОВ "Інтербуд-Центр", ТОВ "Будресурс-К", ТОВ "Санжарк" для здійснення удаваних (безтоварних) операцій та незаконного одержання доходів.

Окрім того, перевіркою встановлено, що документи отримані ПП "КБ "Промтехцентр" від ТОВ "Будресурс-К", що мають підтверджувати фактичне отримання товарів, оформлені з порушенням чинного законодавства, а саме: п. 1 ст. 89 Господарського кодексу України, п. 1, 2, п. 3.2 ст. 3, п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 та п. 5 та п. 18 Наказу ДПА України № 165 від 30.05.1997 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037.

Наявність у ПП "БК "Промтехцентр" податкових накладних не може бути визнана достатньою підставою для формування податкового кредиту, так як факт реальності господарських операцій в судовому порядку та в ході проведення перевірки не знайшов свого підтвердження. За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

За таких обставин відповідач прийшов до висновку, що господарські операції ПП "БК "Промтехцентр" з ТОВ "Будресурс-К" не мали реального характеру, а отже, не могли бути об'єктом оподаткування податок на додану вартість.

Оцінюючи наведені доводи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Правовідносини щодо формування платником податків податкового кредиту з 01 січня 2011 року врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI. А порядок формування платником податків витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, з 01 квітня 2011 року врегульовано статтями 138-139 Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

А підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, за змістом абзацу "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною /пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України/.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів чи сплати грошових коштів.

У ході розгляду справи представник позивача стверджувала, що господарські правовідносини ПП "БК "Промтехцентр" з ТОВ "Будресурс-К" стосувались будівельно-монтажних робіт на підставі відповідного договору підряду.

До матеріалів справи залучено копію договору підряду № 23 від 10.12.2013 укладеного між ПП "БК "Промтехцентр" (замовник) та ТОВ "Будресурс-К" (підрядник) за умов якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати та здати замовнику в установлений цим договором строк закінчені роботи на об'єкті замовника відповідно до договору та проектної документації, а замовник зобов'язується прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх. Об'єкт будівельно-монтажних робіт приміщення магазину "ЗАРА", розташований за адресою м. Сімферополь, Євпаторійське шосе, 8, ТРЦ "Меганом". Площа об'єкта становить 2566 м. кв. Договірна ціна робіт становить 1 549 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 258 166,67 грн. /т. 1 а.с. 47 - 53/.

Згідно додаткової угоди № 1 від 10.12.2013 оплата здійснюється на основі одержаного від підрядника рахунку. Сторонами встановлено наступний порядок розрахунків 100% вартості робіт належить сплаті на протязі 30 календарних днів з моменту підписання цієї додаткової угоди на підставі наданого рахунку. Термін виконання робіт: початок - 10 грудня 2013 року, кінцевий термін становить 05 березня 2014 року /т. 1 а.с. 54/.

Позивачем суду не надано доказів одержання від ТОВ "Будресурс-К" рахунку на оплату послуг.

В судовому засіданні було досліджено акт приймання виконаних будівельних робіт № 2802/1 за лютий 2014 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за лютий 2014 року /т. 1 а.с. 62 - 71/ та встановлено, що вартість будівельних робіт підрядника по будові з урахуванням ПДВ становить 1 548 552,01 грн., що на 447,99 грн. менше ніж сума сплачена позивачем згідно платіжних доручень /т. 1 а.с. 56-58/.

Також, акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року № 2802/1 /т. 1 а.с. 62 - 69/ не містить переліку робіт виконаних підрядником, а містить лише інформацію про вартість матеріалів, експлуатацію машин та устаткування та інформацію про витрати на заробітну плату. Крім того, вказаний акт підписано замовником та субпідрядником (ТОВ "Будресурс-К") у той час, як згідно договору підряду ТОВ "Будресурс-К" є підрядником.

За таких обставин вказаний акт приймання виконаних будівельних робіт не може бути належним доказом в розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також позивачем, а ні з власної ініціативи, а ні на вимогу суду не надав відповідної проектної документації, яка передбачена умовами договору підряду.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - Загальні умови).

Вказані умови, відповідно до норм Цивільного кодексу України, визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів (п. 1 Загальних умов).

В силу положень п. 2 Загальних умов вони є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

За змістом п. 3 Загальних умов документами про виконання договору підряду є документи про хід виконання договору підряду, відповідність робіт і матеріальних ресурсів нормативним вимогам та здійснення контролю за виконанням договірних зобов'язань (журнали виконання робіт, акти та довідки про виконані роботи, акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування устаткування, журнали авторського нагляду, матеріали перевірок тощо).

Позивачем ні на перевірку, ані під час подання адміністративного позову до суду не надано відомостей про ведення журналів виконання робіт, складення актів на приховані роботи та конструкції, паспортів, сертифікатів, журналів авторського нагляду.

Позивачем суду не надано актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Пунктом 57 Загальних правил визначено, що у разі коли зобов'язання щодо забезпечення робіт матеріальними ресурсами покладено на замовника, підрядник зобов'язаний прийняти та вжити заходів до їх збереження. Матеріальні ресурси передаються відповідно до графіка їх передачі та у порядку, визначеному договором підряду. Замовник може змінювати ці умови тільки за згодою підрядника.

За умовами договорів підряду підрядники виконують роботи із матеріалів як замовника, так і підрядника. Якщо підрядник виконує роботи з матеріалів замовника, він має прийняти їх на підставі акта приймання-передачі.

Позивач не надано до суду доказів придбання, ведення обліку та передачі підряднику будматеріалів, їх подальшого зберігання на об'єкті будівництва.

Залучені до матеріалів справи видаткові накладні /т. 2 а.с. 17, 18, 39 - 43, 45 - 50, 52, 53, 54, 56 - 62, 64 - 76, 78 - 84, 85 - 91, 93 - 136) не можуть бути належними доказами в розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вони свідчать лише про придбання товарів Приватним підприємством "Будівельна компанія "Промтехцентр" та не містить жодної інформації про їх передачу підряднику - ТОВ "Будресурс-К".

Також не може вважатися належним доказом акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 2 а.с. 43, 44, 51, 55, 63, 77, 84, 92), оскільки з їх змісту не можливо встановити які товари доставлялись та за якою адресою.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що згідно платіжних доручень наявних в матеріалах справи (т. 2 а.с. 15, 16, 19 - 38) позивачем у ТОВ "Епіцентр К" було придбано матеріали на загальну суму 865 450,48 грн. у той час як згідно акту приймання виконаних будівельних робіт № 2802/1 за лютий 2014 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за лютий 2014 року вартість матеріальних ресурсів поставки замовника (ПП "БК "Промтехцентр") з урахуванням ПДВ становить 313 407,47 грн., що на 552 043,01 грн. менше суми потраченої позивачем на придбання будівельних матеріалів.

Згідно з пунктом 69 Загальних умов будівельний майданчик (фронт робіт) надається підряднику замовником в порядку, визначеному договором підряду, і оформлюється відповідним актом. Організація виконання робіт повинна відповідати проектно-технологічній документації (проект організації будівництва та проект виконання робіт), склад і зміст якої визначається нормативними документами та договором підряду.

Позивачем суду не надано актів надання підряднику будівельного майданчику.

За наведених обставин, залучені до матеріалів справи копії податкових накладних не можуть свідчити про виконання договірними сторонами зобов'язань за наданими позивачем договорами, у зв'язку з чим не приймаються судом в якості належних доказів у справі та не дають позивачу права на віднесення вказаних у них сум ПДВ до податкового кредиту.

Окрім того, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як визначено частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В силу статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами даної статті господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Враховуючи те, що згідно з вимогами статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи видаткові накладні /т. 2 а.с. 17, 18, 39 - 43, 45 - 50, 52, 53, 54, 56 - 62, 64 - 76, 78 - 84, 85 - 91, 93 - 136), акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 2 а.с. 43, 44, 51, 55, 63, 77, 84, 92) та акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року № 2802/1 /т. 1 а.с. 62 - 69/ визнані судом належними доказами, а позивачем до суду не надано проектної документації, актів надання підряднику будівельного майданчику, доказів придбання, ведення обліку та передачі підряднику будматеріалів, їх подальшого зберігання на об'єкті будівництва та відомостей про ведення журналів виконання робіт, складення актів на приховані роботи та конструкції, паспортів, сертифікатів, журналів авторського нагляду, суд приходить до висновку про не відсутність у позивача доказів на підтвердження отримання будівельно-монтажних робіт саме від ТОВ "Будресурс-К".

На підставі наведеного, суд констатує правомірність доводів ДПІ у м. Полтава про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, внаслідок чого платником податків занижено податок на прибуток в розмірі 232 283,00 грн. та ПДВ в розмірі 258 167,00 грн.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, відповідач правомірно збільшив суми грошових зобов'язань позивача зі сплати податку на прибуток та ПДВ.

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування /пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України/.

Розмір донарахованого відповідачу зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій відповідає наведеним вимогам.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, суд акцентує увагу на положеннях частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

А відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено факт порушення Приватним підприємством "Будівельна компанія "Промтехцентр" зазначених вище вимог Податкового кодексу України, наслідком чого визначено заниження позивачем податку на прибуток в розмірі 232 283,00 грн. та ПДВ в розмірі 258 167,00 грн.

Разом з цим, позивач, стверджуючи про правомірність формування витрат та податкового кредиту за результатами відображення у податковому обліку господарських правовідносин з ТОВ "Будресурс-К", не надав суду належних доказів, що свідчили б про реальність здійснення господарської операції з вказаним контрагентом. Як наслідок, платником податків не доведено правомірність віднесення до складу витрат та податкового кредиту зазначених сум.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржені податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтава діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А позовні вимоги Приватного підприємства "Будівельна компанія "Промтехцентр" не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та повністю спростовані в ході розгляду справи судом.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Будівельна компанія "Промтехцентр" повністю.

Зважаючи на приписи статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, понесені позивачем, необхідно залишити в Державному бюджеті України.

Водночас, виходячи з приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору, а решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги, зважаючи на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову, з позивача до Державного бюджету України необхідно стягнути судовий збір в розмірі 4384,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Будівельна компанія "Промтехцентр" (код ЄДРПОУ 35206214) судовий збір в розмірі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок на розрахунковий рахунок 31213206784002, код класифікації доходів бюджету 22030001, одержувач коштів - УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача - ГУДКСУ у Полтавської області, код МФО банку 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 08 червня 2015 року.

Суддя С.С. Бойко