Постанова

від 05.06.2015 по справі 817/1115/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1115/15

05 червня 2015 року 11год. 13хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Лукащик Ю.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Якимчук Д.М.

відповідача: представник не з'явився третьої особи відповідача: представник Левчун С.А., третьої особи відповідача 2: представник Українець М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО XXI" до Сарненське районне управління юстиції Рівненської області Державний реєстратор Реєстраційної служби Сарненсього районного управління юстиції Мельник Наталія Михайлівна Державний реєстратор Реєстраційної служби Сарненського районного управління юстиції Набухотна Тетяна Миколаївна Державний реєстратор Реєстраційної служби Сарненського районного управління юстиції Новак Руслан Васильович третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна Компанія - "Зоря", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Держземагенства у Рівненському районі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ХХІ» (надалі - ТОВ «АГРО ХХІ) звернулося з позовом до Реєстраційної служби Сарненського районного управління юстиції, в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Сарненського районного управління юстиції Рівненської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 20177361, індексний номер 20177639, індексний номер 20178661.

Ухвалою від 17.04.2015 року судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна Компанія - «Зоря» (надалі ТОВ «Аграрна Компанія -«Зоря»).

Ухвалою від 28.04.2015 року на підставі ст.52 КАС України замінено первинного відповідача - Реєстраційну службу Сарненського районного управління юстиції на Сарненське районне управління юстиції Рівненської області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Сарненського районного управління юстиції Мельник Наталію Миколаївну, Державного реєстратора Реєстраційної служби Сарненського районного управління юстиції Набухотну Тетяну Михайлівну, Державного реєстратора Реєстраційної служби Сарненського районного управління юстиції Новака Руслана Васильовича.

Ухвалою від 22.05.2015 року судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Держземагенства у Рівненському районні Рівненської області.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та вказав, що ТОВ «АГРО ХХІ» укладено договори оренди землі, відповідно до яких орендодавці - фізичні особи передали позивачу в строкове платне користування земельні ділянки. Зазначив, що вказані договори оренди зареєстровані в Управлінні Держкомзему в Рівненському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено відповідні записи. Отримавши витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачу у квітні 2015 року стало відомо про те, що право оренди щодо вказаних земельних ділянок зареєстроване за ТОВ «Аграрна Компанія -«Зоря».

Таким чином, представник позивача вважає, що державний реєстратор, не перевіривши відомості державного земельного кадастру про орендовані земельні ділянки, вчинив реєстраційні дії щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок за ТОВ «Аграрна Компанія -«Зоря» за наявності вже зареєстрованих прав на зазначені земельні ділянки за позивачем, у той час як право користування позивача земельними ділянками на підставі договорів оренди землі зареєстровано значно раніше, ніж право користування вказаними земельними ділянками за ТОВ «Аграрна Компанія -«Зоря»

З урахуванням зазначених підстав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача 1 - Сарненського районного управління юстиції та відповідач - Державний реєстратор Реєстраційної служби Сарненського районного управління юстиції Набухотна Тетяна Михайлівна в судовому засіданні 22.05.2015 року проти позову заперечила та пояснила суду, що відповідачами - державними реєстраторами були правомірно прийняті рішення про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки за ТОВ «Аграрна Компанія -«ЗОРЯ», оскільки товариство надало повний пакет документів, який містив всі необхідні реквізити, в тому числі і кадастрові номери земельних ділянок. Під час здійснення реєстраційних дій Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містив інформації про наявність вже зареєстрованих прав на зазначені земельні ділянки.

З наведених обставин просила відмовити в задоволені позовних вимог.

У судове засідання від 05.06.2015 року відповідачі не прибули, про дату і час його проведення були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Тому суд розглянув справу без їх участі, з урахуванням наявних доказів та пояснень, що були надані 22.05.2015 року.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна Компанія -«Зоря» надала письмові заперечення на адміністративний позов. Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечив та, зокрема, зазначив, що право оренди земельних ділянок не було зареєстроване ТОВ «АГРО ХХІ» в установленому законом порядку, оскільки відомості про це були відсутні в Державному земельному кадастрі. Вказав, що державні реєстратори діяли у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством при проведенні реєстрації права оренди земельних ділянок. Просив у задоволені позову відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Держземагенства у Рівненському районі Рівненської області, по суті позовних вимог пояснив, що реєстрація договорів оренди землі вказаних земельних ділянок була проведена ТОВ «АГРО ХХІ» відповідно до законодавства, яке діяло на період їх реєстрації. Вказані обставини підтверджуються записами в Книзі реєстрації договорів оренди землі, яка зберігається в Управлінні Держземагенства у Рівненському районі Рівненської області, та гербовими печатками з підписами посадових осіб в самих договорах. Відсутність інформації про ТОВ «АГРО ХХІ» як орендаря спірних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, не скасовує державну реєстрацію, яка була проведена відповідно до вимог чинного на той момент законодавства. У питанні вирішення спору по суті поклався на рішення суду.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та фізичними особами ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 було укладено договори оренди земельних ділянок, відповідно до яких вказані орендодавці передали позивачу в строкове платне користування земельні ділянки кадастрові номери: НОМЕР_2, НОМЕР_4, НОМЕР_6, для вирощування сільськогосподарських культур (т.1 а.с.22-28, 36-42, 43-51).

Зазначені договори оренди зареєстровані в Управлінні Держкомзему в Рівненському районі, про що книзі реєстрації договорів цього Управління вчинено записи: від 25.06.2011 року НОМЕР_1 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, від 23.06.2011 року НОМЕР_3 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4, від 29.12.2012 року НОМЕР_5 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_6 (т.2 а.с.56).

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право оренди щодо цих самих земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_2, НОМЕР_4, НОМЕР_6, які належать фізичним особам ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 було пізніше зареєстровано також за ТОВ «Аграрна Компанія -«Зоря» відповідно до:

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 20177361 від 21.03.2015 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2). Підставою виникнення речового права є договір оренди землі від 21.03.2015 року, укладений ТОВ «Аграрна Компанія -«Зоря» з ОСОБА_11 (т.1 а.с. 5, т.2 а.с.2);

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 20177639 від 21.03.2015 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4). Підставою виникнення речового права є договір оренди землі від 21.03.2015 року, укладений ТОВ «Аграрна Компанія -«Зоря» з ОСОБА_12(т.1 а.с.7, 225);

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 20178661 від 21.03.2015 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6). Підставою виникнення речового права є договір оренди землі від 17.03.2015 року, укладений ТОВ «Аграрна Компанія -«Зоря» з ОСОБА_13 (т.1 а.с.8, 206).

Аналізуючи спірні правовідносини, суд зазначає таке. Відповідно до ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. Відносини із реєстрації договорів оренди землі на час виникнення спірних відносин, а саме: проведення реєстрації спірних договорів оренди землі позивачем, регулювалися, зокрема, Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, «Порядком ведення Поземельної книги і Порядком ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 року №1021, Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 року №174, Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073, Постановою Кабінету міністрів України від 20 липня 2011 року №791 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 року №1021 і від 18 серпня 2010 року №749 та визнання такою, що втратила чинність, Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073». Відповідно до п.2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Згідно з п.12 вказаного Порядку факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Відповідно до п.13 Порядку після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком.

Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації (п.14 вказаного Порядку).

П.1 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 року №1021, встановлено, що книга записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі - є документом, який є власністю держави і складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Відповідно до п.16-1 Постанови Кабінету міністрів України від 20 липня 2011 року №791 «Про внесення змін до Постанов Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 року №1021 і від 18 серпня 2010 року №749 та визнання такою, що втратила чинність, Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073», державна реєстрація здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Книги записів.

П.4.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 року №174 встановлювалось, що державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

З наведених вище норм вбачається, що державна реєстрація договорів оренди землі, відповідно до законодавства, яке діяло на момент укладання позивачем договорів оренди, здійснювалась шляхом відповідного запису у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі. Факт державної реєстрації засвідчувався гербовою печаткою та підписом відповідної посадової особи, що, зокрема, і знаходить своє підтвердження в договорах, які надані позивачем на обґрунтування своїх позовних вимог.

В свою чергу, договори оренди землі ТОВ «АГРО ХХІ», згідно з реєстраційних номерів були внесені до Книги записів державної реєстрації договорів оренди землі, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом Управління Держземагенства у Рівненському районі Рівненської області від 29.05.2015 року №27-1715-0.7-777/2-15 (т.2 а.с.56)., а також наданими в судовому засіданні поясненнями представника Управління Держземагенства у Рівненському районі.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про державний земельний кадастр» 07.07.2011 № 3613-VI, відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.9 ст.21 вказаного Закону відомості про розподіл земель між власниками та користувачами вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, оскільки Державний земельний кадастр містить відомості про речові права на земельні ділянки лише відповідно до даних, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то надані ТОВ «Аграрна Компанія -«Зоря» витяги з Державного земельного кадастру не є доказами, які стверджують про відсутність у ТОВ «АГРО ХХІ» зареєстрованого речового права на спірні земельні ділянки, оскільки вони фактично дублюють відомості, які містяться у витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та засвідчують факт наявності порушеного права позивача як первинного орендаря спірних земельних ділянок.

Стосовно правомірності прийняття спірних рішень щодо проведення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок фізичних осіб з ТОВ «Аграрна Компанія -«Зоря», суд зазначає наступне.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна. Нерухоме майно, за цим законом визначається як - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

У ч.4 ст.3 вказаного Закону, зазначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Вимогами ч.2 ст.9 зазначеного Закону передбачено, що Державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Згідно з ч.1 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Ст.28-1 вказаного Закону передбачено взаємодію органу державної реєстрації прав та органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру. Так, у ч.2 цієї статті визначено, що орган, який здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації прав інформацію про: державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію); кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки; кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.

Порядок надання інформації встановлений Постановою Кабінету Міністрів України №118 від 22.02.2012 р. «Про інформаційну взаємодію органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав», якою затверджено «Порядок надання інформації про зареєстровані земельні ділянки органу державної реєстрації прав та про зареєстровані речові права на земельні ділянки органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру» та «Порядок надання органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, органу державної реєстрації прав доступу до перегляду кадастрових карт (планів)».

Окрім того, аналогічну правову позицію стосовно необхідності запитувати інформацію про зареєстровані права оренди на земельні ділянки відповідно до законодавства, яке діяло до 01.01.2013 року висловила і Державна реєстраційна служба України листом від 06 серпня 2013 року № 2951/05-15-13 «Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами», де, зокрема, вказала, що з метою недопущення одночасного iснування державної реєстрацiї декiлькох прав оренди на одну земельну дiлянку, у випадку проведення державної реєстрацiї права оренди на земельну дiлянку, сформовану у результатi видiлення в натурi (на мiсцевості) земельних дiлянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слiд запитувати iнформацiю про наявнiсть або вiдсутнiсть зареєстрованих договорiв у органiв, що здiйснювали таку реєстрацiю до 01.01.2013.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачі - державні реєстратори, не перевіривши наявність вже зареєстрованих прав на спірні земельні ділянки, зокрема, факт існування договірних відносин між ТОВ «АГРО ХХІ» та власниками вищезазначених земельних ділянок, в порушення приписів статей 9 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та іншого законодавства неправомірно прийняли спірні рішення про державну реєстрацію права оренди за новим орендарем - ТОВ «Аграрна Компанія -«Зоря», а тому їх рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На переконання суду, відповідачі не довели правомірності спірних рішень, а тому суд задовольняє позовні вимоги та приймає постанову про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів Реєстраційної служби Сарненського районного управління юстиції Рівненської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.03.15 рок №№20177361, 20177639 та 20178661.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору на суму 73 грн. 08 коп.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення державних реєстраторів Реєстраційної служби Сарненського районного управління юстиції від 21.03.2015 року №№20177361, 20177639 та 20178661.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО XXI" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.