Постанова

від 25.05.2015 по справі 818/1493/15

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

          25 травня 2015 р.                                                             Справа №818/1493/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Полісся" до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що Глухівською об»єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Сумській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства ТОВ «Агрофірма «Полісся» за січень 2015 року, про що 19 березня 2015 року складений акт № 144/18-12-15-32213957. 20 березня 2015 року на підставі акту перевірки відповідачем прийняте рішення №2 про виключення позивача з реєстру суб»єктів спеціального режиму оподаткування з 01 листопада 2014 року.

Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним та просить скасувати, зазначаючи, що податковим органом порушено порядок проведення перевірки, зокрема в частині дослідження питань, які не можуть бути предметом камеральної перевірки. Крім того, висновок відповідача про відсутність земельних ділянок у користуванні позивача не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується наявністю таких ділянок отриманих в користування на підставі цивільно-правових угод.

Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що основним критерієм для віднесення підприємства до категорії сільськогосподарських є виробництво у відповідних обсягах сільськогосподарських товарів ( послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях. Оскільки, у відповідача відсутні власні та орендовані земельні ділянки, було прийняте рішення про виключення позивача з реєстру суб»єктів спеціального режиму оподаткування з дня його реєстрації 01 листопада 2014 року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, такими, що підлягають задовленню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 01.11.2014 року позивач, ТОВ «Агрофірма «Полісся», зареєстрований як суб»єкт спеціального режиму оподаткування.

Глухівською об»єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Сумській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства ТОВ «Агрофірма «Полісся» за січень 2015 року, про що 19 березня 2015 року складений акт № 144/18-12-15-32213957 ( а.с. 11-14). 20 березня 2015 року на підставі акту перевірки відповідачем прийняте рішення №2 про виключення позивача з реєстру суб»єктів спеціального режиму оподаткування з 01 листопада 2014 року через відсутність власних або орендованих земельних ділянок для виробництва у відповідних обсягах сільськогосподарських товарів ( послуг) та через надання недостовірних даних щодо виробленої ним продукції при подачі заяви про реєстрацію як платника спеціального режиму оподаткування. ( а.с. 15).

Суд не може погодитись з таким рішення податкового органу, вважає його протиправним, таким, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.

Відповідно до вимог п.п. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Як зазначено в акті перевірки в ході її проведення використано лише податкову декларацію з податку на додану вартість спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за січень 2015 року. В той же час зі змісту акта перевірки вбачається, що контролюючим органом вчинялися заходи ( направлення запитів), що суперечать змісту та завданням перевірки та виходять за часові рамки її проведення.

В даному випаду проводилась саме камеральна перевірка, яка, враховуючи положення п.п. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України, виключає можливість дослідження первинних документів підприємства, на підставі яких повинні формуватися висновки про відповідність або невідповідність підприємства ознакам сільськогосподарського в розумінні п. 209.6 ст. 209 ПК України. Натомність отримана податковим органом інформація може бути використана податковим органом, але як підстава для призначення іншого виду перевірки. Таким чином висновки, зроблені відповідачем в рамках камеральної перевірки не ґрунтуються на повному, всебічному та об»єктивному дослідженні всіх обставин справи.

Крім порушення процедури проведення перевірки, податковим органом зроблені і неправомірні висновки щодо порушення ст. 209 ПК України, з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України.

Згідно з п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України ( в редакції, чинній на час реєстрації позивача суб»єктом спеціального режиму оподаткування) сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII було внесено зміни до даної норми, відповідно до яких визначення сільськогосподарського товаровиробника застосовується для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу та встановлено вимогу про необхідність оформлення та реєстрації відповідно до законодавства права власності/користування земельними діянками.

Тобто за замістом норм Податкового кодексу землі, що використовуються сільськогосподарським товаровиробником для виробництва продукції рослинництва, повинні знаходитися у власності чи користуванні такого виробника. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб в розумінні цивільного законодавства України включає не лише орендні відносини, а інші договори між власником та землекористувачем. Відтак, суд вважає, що будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Відповідно до вимог п. 209.1. ст. 209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п. 209.2. ст. 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Для перерахування суми податку із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

При цьому, відповідно до п. 209.6. сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ця норма діє з урахуванням того, що:

а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду;

б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Отже, для того, щоб перебувати на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість суб'єкт господарювання має відповідати критеріям сільськогосподарського підприємства, а саме здійснювати постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

При проведенні камеральної перевірки посадові особи податкового органу виходили з того, що до своєї реєстраційної заяви ТОВ «Агрофірма «Полісся» додало документи про суборенду земельних ділянок у ТОВ "Фаст Розвиток" площею 2268,40 га на території Новотроїцького району Херсонської області, що використовуються ним для виробництва сільськогосподарської продукції. Проте, на запити ДПІ у м. Сумах до відділу Держкомзему у Новотроїцькому районі Херсонської області отримані відповіді про те, що факт реєстрації договору суборенди між ТОВ «Агрофірма «Полісся» та ТОВ "Фаст Розвиток" у відділі відсутній ( а.с. 33). Однак, з 01.01.2013 року реєстрація прав власності та прав користування відноситься до компетенції Реєстраційної служби Міністерства юстиції України, відповідно не могла проводитися органом Держземагенства в 2014 році, про що у своїй відповіді також зазначав начальник відділу Держкомзему у Новотроїцькому районі Херсонської області. Зазначена обставина при прийнятті рішення податковим органом залишена поза увагою.

Разом з тим, судом встановлено, що 12 березня 2014 року між позивачем та ТОВ «АПГ Кремнянський крохмальний завод» укладений договір №СП-12/03 про спільну діяльність без об»єднання вкладів, предметом якого є спільні дії по вирощуванню с/г продукції на виробничих площах. Відповідно до умов договору ТОВ «АПГ Кремнянський крохмальний завод» надало для виробництва сільськогосподарської продукції землі сільськогосподарського призначення, площею 2359 га , розташовані в с.Кремне Лугинського району Житомирської області ( а.с. 8-10).

Таким чином, в ході розгляду справи підтверджено наявність у позивача земель сільськогосподарського призначення, а також проведення ним діяльності, пов»язаної з постачанням вироблених ним сільськогосподарських товарів, що відповідає критеріям сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову і суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд вважає, що відповідач не надав суду жодних доказів порушення податкового законодавства платником податків, а також не довів суду правомірності прийнятого ним рішення, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а рішення податкового органу про виключення позивача з реєстру суб»єктів спеціального режиму оподаткування підлягає скасуванню як протиправне.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Полісся" до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Глухівської об»єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області від 20 березня 2015 року №296 про виключення товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Полісся» з реєстру суб»єктів спеціального режиму оподаткування з 01.11.2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                               (підпис)                     Л.М. Опімах

Повний текст постанови складений 02 червня 2015 року.

З оригіналом згідно           

Суддя Л.М.Опімах