Постанова

від 10.06.2015 по справі 826/4167/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

10 червня 2015 року 08:00 справа №826/4167/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві доПриватного підприємства "Фінанси, Бізнес, Інвестиції" простягнення податкового боргу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - позивач, ДПІ у Шевченківському районі) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Фінанси, Бізнес, Інвестиції" (далі по тексту - відповідач, ПП "Фінанси, Бізнес, Інвестиції"), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 18 959,46 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2015 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №826/4167/15.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2015 року призначено справу №826/4167/15 до судового розгляду.

В судовому засіданні 16 квітня 2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечив; сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ПП "Фінанси, Бізнес, Інвестиції" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Шевченківському районі.

За даними позивача ПП "Фінанси, Бізнес, Інвестиції" має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 18 959,46 грн.

Оскільки в добровільному порядку сума податкового боргу відповідачем не сплачена, ДПІ у Шевченківському районі просить стягнути зазначений податковий борг з рахунків відповідача у судому порядку.

Відповідач подав до суду письмове заперечення проти позову, в якому вказував про відсутність у нього податкового боргу у спірному розмірі та зазначав про порушення шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Позивач зазначає, що спірна сума заборгованості з податку на додану вартість виникла внаслідок несплати ПП "Фінанси, Бізнес, Інвестиції" суми податкового зобов'язання, самостійно визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість від 01 червня 2013 року за червень 2013 року у сумі 7 746,96 грн., та несплати суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8 970,00 грн. та нарахованих штрафних санкцій у розмірі 2 242,50 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Шевченківському районі від 09 серпня 2013 року №000013150122.

Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи підтверджують, що відповідачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2013 року, в рядку 24 якого задекларовано залишок від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 8 856,00 грн.; при цьому суд звертає увагу, що податкове зобов'язання у вказаному уточнюючому розрахунку ПП "Фінанси, Бізнес, Інвестиції", зокрема у розмірі 7 746,96 грн. не визначалось.

Інших доказів, у тому числі відповідних податкових декларацій про самостійне визначення відповідачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7 746,96 грн. матеріали справи не містять.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу у вигляді самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7 746,96 грн. документально не підтверджуються.

В частині стягнення податкового боргу, який утворився внаслідок несплати відповідачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8 970,00 грн. та нарахованих штрафних санкцій у розмірі 2 242,50 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Шевченківському районі від 09 серпня 2013 року №000013150122, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Суд встановив, що відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 09 серпня 2013 року №000013150122 ПП "Фінанси, Бізнес, Інвестиції" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на доданку вартість за травень 2013 року у розмірі 8 970,00 грн., та зобов'язано сплатити суму штрафних санкцій у розмірі 2 242,50 грн.

Таким чином, вказаним податковим повідомленням-рішенням визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних санкцій лише у розмірі 2 242,50 грн.

Матеріали справи підтверджують, що відповідач оскаржив податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 09 серпня 2013 року №000013150122, однак постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2013 року в адміністративній справі №826/19045/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2014 року, в задоволенні позовних вимог ПП "Фінанси, Бізнес, Інвестиції" у цій частині відмовлено та підтверджено правомірність податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 09 серпня 2013 року №000013150122, та відповідно, необхідність сплати штрафних санкцій.

Таким чином, сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних санкцій у розмірі 2 242,50 грн., визначена на підставі податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 09 серпня 2013 року №000013150122, є узгодженою.

Доказів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість протягом 10 календарних днів, наступних за днем її узгодження, відповідачем до суду не надано, а тому вказана сума вважається податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Так, ДПІ у Шевченківському районі надіслала відповідачу листом з повідомленням про вручення податкову вимогу від 29 квітня 2014 року №5688-25 на суму податкового боргу у розмірі 45 527,46 грн., однак поштове відправлення, в якому відправлялась податкова вимога,повернулось на адресу позивача у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлює, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Суд звертає увагу, що на момент вирішення спору докази сплати відповідачем спірної суми податкового боргу матеріали справи не містять.

За приписом пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у Шевченківському районі на суму стягнення у розмірі 2 242,50 грн. є доведеними та підтверджуються необхідними доказами, а тому у цій частині підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України визначено перелік випадків, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у частині першій цієї статті.

Згідно з пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, строк примусового стягнення податкового боргу становить 1095 днів з дня виникнення податкового боргу, про що також зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2011 року №203/11/13-11.

Таким чином, шестимісячний строк звернення до суду, передбачений частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, на спірні правовідносини не поширюється.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задовольнити частково.

2. Стягнути з рахунків Приватного підприємства "Фінанси, Бізнес, Інвестиції" (ідентифікаційний код 34965952; 04107, м. Київ, вул. Нагірна, 8/32) суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2 242,50 грн. (дві тисячі двісті сорок дві гривні п'ятдесят копійок).

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко