Постанова

від 09.06.2015 по справі 914/2837/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року Справа № 914/2837/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І. за участю представників: від позивача:не з'явився; від відповідача:Клоченок В.І., дов. №174 від 06.03.2015р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Діаспора" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2015р. у справі господарського суду№914/2837/14 Львівської області за позовомТрускавецької міської ради до Приватного підприємства "Діаспора" провизнання укладеним договору оренди земельної ділянки, зобов'язання зареєструвати право оренди, стягнення збитків за користування земельною ділянкою в сумі 84 809,54грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.10.2014р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2015р. у справі №914/2837/14 позовні вимоги задоволено частково. Визнано укладеним договір оренди земельної ділянки площею 1,0907 га по вул. Стебницька,73 Д-Ж в м. Трускавці між Приватним підприємством "Діаспора" з Трускавецькою міською радою в редакції, викладеній у резолютивній частині рішення. Зобов'язано Приватне підприємство "Діаспора" зареєструвати право оренди в реєстраційній службі Трускавецького міського управління юстиції до 01.12.2014р. Стягнуто з Приватного підприємства "Діаспора" на користь Трускавецької міської ради збитки за користування земельною ділянкою площею 1,0907 га по вул. Стебницька,73 Д-Ж в м. Трускавці в розмірі 15 000грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, Приватне підприємство "Діаспора", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.05.2015р. задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 09.06.2015р. представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги. Позивач уповноваженого представника не направив. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Приватного підприємства "Діаспора".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Приватне підприємство "Діаспора" є власником господарської будівлі загальною площею 440 кв.м. на вул. Стебницькій, 73Д в м. Трускавці Львівської області та будівлі прохідної загальною площею 11,5 кв.м. на вул. Стебницькій, 73Ж в м. Трускавці Львівської області (що підтверджується свідоцтвами про право власності на нерухоме майно серії САЕ №383035 та №383036 від 10.02.2012р.). Право власності на будівлі зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 14.02.2012р. (витяги про державну реєстрацію прав відповідно №33167902 та №33167671 від 14.02.2014р.).

Рішенням Трускавецької міської ради №396 від 02.10.2012р. "Про затвердження проектів землеустрою, технічних документацій та надання земельних ділянок" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою Малому колективному підприємству "Діаспора" по вул. Стебницька, 73 Д-Ж та надано у користування на умовах оренди терміном на 3 роки Малому колективному підприємству "Діаспора" земельну ділянку площею 1,0907 га по вул. Стебницька, 73 Д-Ж, для обслуговування господарських будівель за рахунок земель, що перебували в користуванні ДП ВО "Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова".

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач змінив організаційно-правову форму з Малого приватного підприємства "Діаспора" на Приватне підприємство "Діаспора" та місцезнаходження юридичної особи на м. Борислав, вул. Дрогобицька, 96 (що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

Трускавецька міська рада зверталась до відповідача з листами №18/28-1108/1 від 16.04.2013р. та №18/28-1661/3 від 11.06.2013р. про необхідність укладення договору оренди земельної ділянки, яку відповідач використовує для обслуговування господарських будівель без укладення договору оренди землі та його державної реєстрації.

Листом №18/28-3341 від 22.11.2013р. Трускавецька міська рада зверталась до відповідача щодо підписання та реєстрації договору оренди земельної ділянки. Лист із трьома примірниками договору оренди землі вручено повторно 04.12.2013р. директору відповідача Банковському І.М. під розписку, проте відповідач вимог міської ради не виконав.

Судами встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою за адресою: м. Трускавець, вул. Стебницька, 73 Д, Ж Львівської області, виготовлена ТОВ "Галземпроект" на замовлення відповідача 10.07.2012р. і погоджена ним. Зміст договору оренди землі у тексті позовної заяви містить кадастровий номер у пункті 1 і умови збереження стану об'єкта оренди, що викладені в пункті 17. Більш ширші умови використання земельної ділянки викладені у розділі "Інші права та обов'язки сторін". Директором Банковським І.М. подавалась заява від 19.07.2012р. для затвердження Трускавецькою міською радою технічної документації із землеустрою, що посвідчує право користування земельною ділянкою по вул. Стебницькій, 73 площею 1,0907 га, що підтверджує намір землекористування всією площею земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст. 142, 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, в тому числі і надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

З аналізу наведених норм матеріального права, які регулюють земельні правовідносини, вбачається, що надання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в оренду шляхом укладення відповідного договору здійснюється на підставі рішення ради, прийнятого за результатами розгляду заяви (клопотання) особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду, поданої відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

Отже, необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності є наявність рішення відповідного органу про передачу земельної ділянки в оренду

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, рішення Трускавецької міської ради №396 від 02.10.2012р. "Про затвердження проектів землеустрою, технічних документацій та надання земельних ділянок" на момент вирішення спору у даній справі є чинним.

Відповідно до ст.ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно вимог ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Отже, на виконання ст. 181 ГК України відповідач повинен був в двадцятиденний строк підписати запропонований проект договору оренди або надати позивачу два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідачем протокол розбіжностей до договору оренди земельної ділянки позивачу не надсилався, а відтак судами обґрунтовано не прийняті посилання відповідача, що сторонами не узгоджено усі істотні умови договору оренди земельної ділянки, оскільки процедура узгодження умов договору має відбуватись шляхом направлення протоколу розбіжностей до нього, чого виконано не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно із ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно ст. 648 ЦК України, зміст договору укладеного на підставі правового акта органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторони договору, має відповідати цьому акту.

Судами встановлено, що проект договору оренди земельної ділянки, який позивач надсилав відповідачу, відповідає вимогам ст. 15 Закону України "Про оренду землі" та Типовій формі договору оренди землі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004р. №220.

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

За таких обставин, враховуючи існування чинного рішення органу місцевого самоврядування про надання відповідачу земельної ділянки в оренду, наявність прямої вказівки закону щодо обов'язковості укладання договору оренди землі із земель державної або комунальної власності, висновок місцевого господарського суду, з яким погодилась апеляційна інстанція, щодо задоволення позовних вимог в частині визнання укладеним договору оренди земельної ділянки в редакції позивача та зобов'язання відповідача зареєструвати право оренди, судова колегія касаційної інстанції визнає обґрунтованим та правомірним.

Щодо іншої частини позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що у діях відповідача наявна протиправна поведінка, оскільки останнім вживались заходи щодо оформлення відповідного землекористування та сплачується податок за земельну ділянку площею 451,5кв.м, на якій розташовані належні йому на праві власності будівлі.

Водночас, з огляду на подане відповідачем 21.10.2014р. додаткове обґрунтування у справі (т. 2 а.с. 51), відповідно до якого відповідач визнав майнові вимоги у сумі 15 000грн., господарські суди попередніх інстанцій користуючись приписами ч. 5 ст. 78 ГПК України, дійшли до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача вищезазначеної суми.

В силу приписів ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази .

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2015р. у справі №914/2837/14 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2015р. у справі №914/2837/14 - залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства "Діаспора" - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Б. Дроботова Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Л.І. Рогач