Рішення

від 09.06.2015 по справі 909/354/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2015 р. Справа № 909/354/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П., при секретарі судового засідання Манів-Головецькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора Тлумацького району Івано-Франківської області

в інтересах держави в особі

Тлумацької районної ради

Івано-Франківської області

Комунального підприємства

"Дирекція теплопостачання"

вул. Макуха, 14, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000

вул. Макуха, 12, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000

вул. Шевченка, 3а, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000

до відповідача :Приватного підприємства "Візит-2"

вул. Кармелюка, 1, м.Тлумач, Івано-Франківська область,78000

про стягнення 41 091 грн. 76 коп., з яких: 29 715 грн. 60 коп. - сума боргу за

договором, 9 276 грн. 27 коп. - інфляційні втрати,

2 100 грн. 49 коп. - 3% річних

За участю представників:

від прокуратури:Аверкова Н.О. - прокурор відділу,

(службове посвідчення № 032232 від 19.02.15);

від позивачів (Тлумацької районної ради Івано-Франківської області та Комунального підприємства "Дирекція теплопостачання"): представники не з'явилися;

від відповідача: Ватутін І.П. - представник, (довіреність № б/н від 03.03.15)

ВСТАНОВИВ:

у відповідності до ч.1 ст. 2 ГПК України, Прокурор Тлумацького району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Тлумацької районної ради Івано-Франківської області, Комунального підприємства "Дирекція теплопостачання", на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництва, звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Візит-2" про стягнення 41 091 грн. 76 коп., з яких: 29 715 грн. 60 коп. - сума боргу за договором, 9 276 грн. 27 коп. - інфляційні втрати, 2 100 грн. 49 коп. - 3% річних.

Згідно приписів ст. 2 ГПК України, в/о Прокурора Тлумацького району Івано-Франківської області в позовній заяві № 71-368 вих-15 від 23.03.15 (вх. № 3600/15 від 30.03.15) визначив на підставі якого законодавства подається позов, в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 01.04.15 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 16.04.15.

В судовому засіданні 16.04.15 судом оголошено перерву до 12.05.15, про що письмовим повідомленням попереджено представників сторін під розписку.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.15 розгляд справи відкладено на 28.05.15.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.15 продовжено строк розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 09.06.2015.

Представники позивачів - Тлумацької районної ради Івано-Франківської області та Комунального підприємства "Дирекція теплопостачання" в судове засідання не з'явилися, причин неприбуття суду не повідомили, хоча належним чином повідомлені про місце, дату й час розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Присутнім в судовому засіданні прокурором підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

В обгрунтування позовних вимог в/о прокурора Тлумацького району Івано-Франківської області посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 36 про надання послуг з централізованого опалення від 20 жовтня 2011 року, у зв"язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість за надані послуги з централізованого опалення в сумі 29 715 грн. 60 коп. З огляду на прострочку виконання відповідачем грошового зобов"язання, а саме порушення строків оплати наданих послуг з центрального опалення, прокурор просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 9 276 грн. 27 коп. та 3% річних в сумі 2 100 грн. 49 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнає в повному обсязі, про що зазначив письмово у відзиві на позов (вх. № 8929/15 від 09.06.15).

Згідно вимог ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представників прокуратури, відповідача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 жовтня 2011 року між позивачем - Комунальним підприємством "Дирекція теплопостачання" (надалі - виконавець) та відповідачем (надалі - споживач) укладено договір про надання послуг з централізованого опалення № 36 (а.с. 12-18).

Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України. Згідно приписів ст. 204 ЦК України, договір № 36 про надання послуг з централізованого опалення від 20 жовтня 2011 року є правомірним правочином, так як іншого (розірвання, припинення, скасування цього договору) сторонами суду не представлено. Сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, отже дотримання положень такого Договору є обов'язковим.

Пунктом 1.1 Договору визначено, що виконавець зобов"язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з центрального опалення, а споживач зобов"язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленим тарифом у строки і на умовах, що передбачені цим договором.

Оплата спожитих послуг встановлена в окремому розділі Договору.

Пунктом 9. Договору сторони погодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, що наступає за розрахунковим.

У відповідності до умов Договору виконавець свої зобов"язання виконував належним чином. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи, актами здачі-приймання (надання послуг) (а.с. 24-35); визнається представником відповідача письмово у відзиві на позов та в судовому засіданні.

В порушення договірних зобов'язань, відповідач оплату за теплову енергію провів частково, в решті 29715 грн. 60 коп. виникла заборгованість.

7 серпня 2013 року між КП "Дирекція теплопостачання" та ПП "Візит-2" був підписаний акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 36); зазначений вище акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

Акт звірки розрахунків є певною формою фіксації юридично-значимих дій сторін, і ним, зокрема, оформляється інвентаризація дебіторської і кредиторської заборгованості. Наявним в матеріалах справи актом встановлено непогашену заборгованість Відповідача перед Позивачем в сумі 29715 грн. 60 коп.

Підписання Відповідачем вказаного акту свідчить про визнання ним своєї заборгованості перед Позивачем на зазначену в ньому суму, зокрема, згідно акту звірки взаєморозрахунків від 7 серпня 2013 року, відповідач визнав борг у сумі 29715 грн. 60 коп.

З метою досудового врегулювання спору, 29.05.14 позивачем - КП "Дирекція теплопостачання" було вручено відповідачу претензію № 53 від 29 травня 2014 року з вимогою погасити існуючу заборгованість в розмірі 29715 грн. 60 коп. до 1 липня 2014 року; факт отримання претензії відповідачем підтверджується відміткою про її одержання (а.с. 38). Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов"язань.

Згідно приписів частини першої ст. 175 ГПК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно вимог ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Станом на день розгляду справи заборгованість за отримані послуги в сумі 29715 грн. 60 коп. відповідачем не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги підписання акту звірки взаєморозрахунків, визнання позову відповідачем, суд вважає вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за отримані послуги в сумі 29715 грн. 60 коп. обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що сума основного боргу відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов"язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов"язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України). Суд, в порядку ст. 55 ГПК України, перевірив нарахування позивачем 3 % річних в сумі 2 100 грн. 49 коп. та інфляційних втрат в сумі 9 276 грн. 27 коп.; наявний в матеріалах справи розрахунок є арифметично вірним. Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов"язання за договором № 36 про надання послуг з централізованого опалення від 20 жовтня 2011 року підтверджується матеріалами справи, визнається відповідачем, вимога позивача щодо стягнення 3% річних в сумі 2 100 грн. 49 коп., інфляційних втрат в сумі 9 276 грн. 27 коп. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача. Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, відповідно до вимог статті 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.ст. 121, 124 Конституції України, ст.ст. 174, 175, 193 ГК України, ст.ст. 509, 610, 625, 629, 901 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 4-3, 22, 33, 35, 49, 55, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Прокурора Тлумацького району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Тлумацької районної ради Івано-Франківської області, Комунального підприємства "Дирекція теплопостачання" до Приватного підприємства "Візит-2" про стягнення 41 091 грн. 76 коп., з яких: 29 715 грн. 60 коп. - сума боргу за договором, 9 276 грн. 27 коп. - інфляційні втрати, 2 100 грн. 49 коп. - 3% річних задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Візит-2" (вул. Кармелюка, 1, м.Тлумач, Івано-Франківська область, 78000; код 34023371) на користь Комунального підприємства "Дирекція теплопостачання"(вул. Шевченка, 3а, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000 ; код 23806591) на р/р № 260083021, МФО 336503, АТ "Ощадбанк" заборгованість за надані послуги з центрального опалення в сумі 29 715(двадцять дев"ять тисяч сімсот п"ятнадцять) грн. 60 коп., 9 276 (дев"ять тисяч двісті сімдесят шість)грн. 27 коп. інфляційних втрат та 2 100(дві тисячі сто) грн. 49 коп. 3% річних.

Стягнути з Приватного підприємства "Візит-2" (вул. Кармелюка, 1, м.Тлумач, Івано-Франківська область, 78000; код 34023371) в доход державного бюджету судовий збір в розмірі 1827(одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37952250, банк отримувача - ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) - 836014, рахунок отримувача - 31219206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.06.15

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"