Рішення

від 03.06.2015 по справі 908/1883/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 20/80/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2015 Справа № 908/1883/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІМЗ Енергомонтаж" (69057, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 92-А)

про стягнення суми 74996,46 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Суберляк Д.В.(дов. № 4007-О від 31.10.2012 р.);

Від відповідача - Лапіков В.О. (керівник, довідка АА № 810517)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 74996,46 грн. заборгованості за договором б/н від 14.02.2013 р., із яких: 47982,70 грн. - заборгованість за кредитом, 16246,17 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 7257,39 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 3510,20 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1883/15-г, справі присвоєно номер провадження 20/80/15, справу призначено до розгляду на 22.04.2015 р. На підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.05.2015 р. Ухвалою суду від 12.05.2015 р. на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 08.06.2015 р. включно, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 03.06.2015 р.

У судовому засіданні 03.06.2015 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням письмових пояснень, які надійшли до суду 22.04.2015 р. Просить позов задовольнити на підставі ст.ст. 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні представник відповідача усно позов визнав. У письмовому відзиві, який надійшов до суду 21.04.2015 р., зазначив, що відповідач дійсно має заборгованість перед позивачем на суму 74996,46 грн. по договору № б/н від 14.02.2013 р. Заборгованість виникла в зв'язку з тим, що з відповідачем не розрахувався замовник будівельних робіт, справа про стягнення заборгованості з якого на даний час розглядається в суді. У разі отримання коштів від боржника відповідач невідкладно розрахується з позивачем. Інших коштів для погашення заборгованості перед позивачем відповідач не має, оскільки без обігових коштів роботи проводити не може.

Розглянувши матеріали справи, оригінали яких оглядалися в судовому засіданні, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

14.02.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗІМЗ Енергомонтаж» (Клієнт) звернувся до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» із заявою про відкриття поточного рахунку та приєднання до умов та правил надання банківських послуг. В заяві зазначено, що клієнт приєднується до Умов та Правил надання банківських послуг і тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті банку www.pb.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до даної заяви відповідачу був відкритий поточний рахунок № 26008055705333.

Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови) при укладенні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк та Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

У пунктах 3.2.1.1.1, 3.2.1.1.3, 3.2.1.1.5, 3.2.1.1.6, 3.2.1.1.8 Умов встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт представляє собою суму грошових коштів у межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі «Угода»).

Пунктом 3.2.1.2.1.2 Умов визначено, що при наявності вільних грошових ресурсів та відсутності розрахункових документів на примусове списання (стягнення) коштів із поточного рахунку клієнта, банк здійснює платежі клієнта понад залишок коштів на його поточному рахунку на підставі його розрахункових документів у межах ліміту, встановленого згідно з п. 3.2.1.1.6 цього розділу Умов і термінів, обумовлених п.п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.1.11, а також при виконанні клієнтом зобов'язань за п. 3.2.1.2.2.14.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Із змісту укладеного сторонами договору № б/н від 14.02.2013 р. слідує, що він є фактично змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору, тобто між сторонами по суті виникли правовідносини кредитування шляхом надання Банком у користування Клієнта кредитних коштів, що містяться на відкритому банківському поточному рахунку.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 629 вказаного Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 1048 параграфа 1 глави 71 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з довідкою позивача вих. № 08.7.0.0.0/150403104037 від 03.04.2015 р. та випискою по рахунку № 26008055705333 позивачем встановлено відповідачу кредитні ліміти: 18.02.2013 р. - 1000,00 грн., 15.03.2013 р. - 7500,00 грн., 15.05.2013 р. - 25000,00 грн., 12.08.2013 р. - 27000,00 грн., 21.08.2013 р. - 37000,00 грн., 27.08.2013 р. - 48000,00 грн.

Відповідач про встановлення кредитних лімітів повідомлявся через мережу Інтернет «Приват24». Згідно з розрахунком позивача за період з 20.03.2014 р. по 30.09.2014 р. відповідач скористався банківськими коштами в сумі 47982,70 грн.

Згідно з п. 3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди. Відповідно до п. 3.2.1.2.2.5 клієнт зобов'язався повернути кредит у строки, встановлені п.п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4, 3.2.1.2.2.17. Відповідно до п. 3.2.1.2.2.7 клієнт зобов'язався сплатити банку винагороду відповідно до п.п. 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, 3.2.1.4.11.

Пунктом 3.2.1.4.4 встановлено обов'язок клієнта сплачувати Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами.

Відповідно до розрахунку позивача та виписки по рахунку відповідача, за період із 11.06.2014 р. по 23.02.2015 р. відповідачу була нарахована на залишок заборгованості по тілу кредиту комісія (винагорода за використання ліміту) в сумі 3510,20 грн., яка відповідачем не була сплачена.

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов - Банк при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановший інший термін повернення кредиту.

Судом встановлено, що на адресу Відповідача Банком направлено претензію № Е0209ZРС0О0L9 від 29.01.2015 р. про сплату простроченої заборгованості за тілом кредиту, за відсотками та комісії за користування кредитом, а також сплату пені. Відповідь на претензію відповідач не надав.

Згідно з наданим позивачем розрахунком за відповідачем склалася заборгованість по процентам у розмірі 16246,17 грн. За період із 04.02.2014 р. по 10.06.2014 р. відповідачу були нараховані проценти на залишок заборгованості по тілу кредиту в сумі 3109,74 грн. по процентній ставці 24% річних, за період із 11.06.2014 р. по 30.09.2014 р. відповідачу нараховувались на залишок заборгованості по тілу кредиту проценти по ставці 36% річних, що склали суму 5174,84 грн., за період з 01.10.2014 р. по 23.02.2015 р. відповідачу по ставці 56% річних на залишок заборгованості по тілу кредиту нараховано проценти в сумі 10870,74 грн. Відповідач частково сплатив суму боргу по процентам у розмірі 2909,15 грн. Таким чином, заборгованість по процентам становить суму 16246,17 грн.

Порядок розрахунків встановлений у п. 3.2.1.4 Умов, згідно з яким за користування кредитом у період із дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка) (п. 3.2.1.4.1). Порядок розрахунку відсотків є наступним:

За період користування кредитом із моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.2.1.4.1.1). У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів із кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню (п. 3.2.1.4.1.2). У разі непогашення кредита впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.2.1.4.1.3).

Згідно з п. 3.2.1.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до матеріалів справи про прийняття рішення Банком про збільшення відсоткової ставки за користування кредитним лімітом з 01.07.2014 р., відповідач був повідомлений через електронну систему «Приват24» (в матеріалах справи мається відповідна виписка з електронної системи «Приват24»).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості по процентам в розмірі 16246,17 грн. є правильним, вимоги заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені в розмірі 7257,39 грн. за період із 05.03.2014 р. по 23.02.2015 р. Відповідно до письмових пояснень позивача, які надійшли до суду 22.04.2015 р., загальна сума 7258,29 грн. пені складається з пені, нарахованої на заборгованість по тілу кредиту в сумі 5472,62 грн.; пені, нарахованої на заборгованість по комісії в сумі 355,37 грн., з пені, нарахованої на заборгованість по процентам в сумі 1430,30 грн. відповідач частково сплатив суму пені в розмірі 0,90 грн., залишок заборгованості з пені становить 7257,39 грн.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, Клієнт виплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 3.2.1.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років із дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом. Тобто, укладеним між сторонами договором установлений інший період нарахування неустойки, чим передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань із повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами та комісії. Розрахунок пені здійснений позивачем вірно. З відповідача на користь позивача стягується пеня в сумі 7257,39 грн.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Відповідач отримання кредитних коштів не заперечив, доводи позивача не спростував, доказів погашення заборгованості суду не надав. Відповідно до письмового відзиву та усних пояснень представника, позов визнав у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк», заявлені до ТОВ «ЗІМЗ Енергомонтаж», суд вважає обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають повному задоволенню з підстав, що викладені вище.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІМЗ Енергомонтаж» (69057, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 92-А, код ЄДРПОУ 38520970) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором № б/н від 14.02.2013 р. у розмірі 74996 (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 46 коп. (із яких: 47982 (сорок сім тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 70 коп. заборгованості за кредитом, 16246 (шістнадцять тисяч двісті сорок шість) грн. 17 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 7257 (сім тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 39 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 3510 (три тисячі п'ятсот десять) грн. 20 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом); судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Повне рішення складено 10 червня 2015 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів із дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.