Рішення

від 03.06.2015 по справі 910/8846/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2015Справа №910/8846/15

За позовомПриватного акціонерного товариства «Інформаційні комп'ютерні системи» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Бізнес Консалтинг» простягнення заборгованості в сумі 36 391,35 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Ніколаєнко І.І. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Інформаційні комп'ютерні системи» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Бізнес Консалтинг» про стягнення заборгованості в сумі 36 391,35 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не в повному обсязі виконані зобов'язання щодо своєчасної сплати орендних платежів згідно договору оренди №УН-34/2014 від 10.11.2014 року.

Ухвалою суду від 14.04.2015 року порушено провадження у справі № 910/8846/15 та призначено її до розгляду на 15.05.2015 року.

Представник позивача у судовому засіданні 15.05.2015 року надав оригінали документів, доданих до позовної заяви в копіях, для огляду суду, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 15.05.2015 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Крім того, представником позивача у позовній заяві викладено заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Прайд Бізнес Консалтинг», розгляд якої відкладено у наступне судове засідання.

Ухвалою суду від 15.05.2015 року розгляд справи відкладено на 03.06.2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні 03.06.2015 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 03.06.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 03.06.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2014 року між Приватним акціонерним товариством «Інформаційні комп'ютерні системи» (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайд Бізнес Консалтинг» (далі - відповідач, орендар) укладено договір оренди №УН-34/2014, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду приміщення - нежитлову будівлю за адресою: 03005, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33 (літера Б), загальною площею 65,57 кв.м.

Відповідно до п. 6.1 договору передача приміщення здійснюється у відповідності з описом за актом приймання-передачі приміщення, підписання якого свідчить про фактичну передачу його в оренду, протягом 3 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором.

Пунктом 4.1 договору сторони встановили строк оренди приміщення з 14.11.2014 року до 13.11.2015 року.

Розмір орендної плати за користування приміщенням за один повний обліковий період складає 9 513,63 грн., з 01.02.2015 року - 10 822,04 грн., з 01.03.2015 року - 12 130,45 грн. (п.5.1).

Згідно п. 5.2 договору орендар сплачує орендну плату за поточний обліковий період у розмірі, зазначеному в п. 5.1 договору, на підставі цього договору до 5 числа (включно) поточного облікового періоду.

Договір діє з моменту його підписання та припиняється одночасно із закінченням строку оренди, строку оренди, але в будь-якому разі не раніше, ніж сторони виконають усі свої зобов'язання за договором (п.14.2).

Відповідно до п. 13.2 договору цей договір може бути розірваним достроково за ініціативою однієї із сторін за умови, що сторона-ініціатор розірвання письмово повідомила іншу сторону про це за 90 календарних днів до дати розірвання цього договору. Якщо в повідомленні дата розірвання договору не вказана або запропонована дата розірвання не відповідає вищевказаним вимогам, цей договір є розірваним через 90 календарних днів з дня отримання іншою стороною повідомлення про його дострокове розірвання.

Пунктом 9.4 договору сторони погодили, що у випадку звільнення орендарем приміщення до спливу, зазначеного в п. 13.2 договору строку, без складання акта прийому-передачі приміщення, орендар не звільняється від оплати орендної плати та комунальних витрат до дати повернення приміщення орендодавцю за актом.

За актом приймання-передачі від 14.11.2014 року орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду приміщення за адресою: 03005, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33 (літера Б), загальною площею 65,57 кв.м.

Як зазначав позивач, з лютого 2015 року відповідач припинив виконувати свої обов'язки за договором оренди щодо оплати орендних платежів.

19.02.2015 року позивач отримав від відповідача лист про розірвання договору оренди №УН-34/2014 від 10.11.2014 року та звільнення ним приміщення з 19.02.2015 року.

Листом від 20.02.2015 року позивач повідомив відповідача про готовність прийняти орендоване останнім приміщення за актом приймання-передачі, зарахування авансового платежу в рахунок заборгованості за договором та запропонував відповідачу відшкодувати збитки, понесені позивачем в зв'язку з достроковим розірванням договору оренди.

Проте, як зазначав позивач, зазначений лист залишений відповідачем без належного реагування, а приміщення за актом приймання-передачі відповідачем позивачу не передано.

Пунктом 5.13 договору сторони погодили, що орендар сплачує орендодавцю авансовий платіж в розмірі 100% від орендної плати, що складає 15 081,15 грн., який може використовуватись орендодавцем в якості орендної плати за останній місяць дії цього договору. У разі, якщо орендарем були спричинені збитки шляхом пошкодження майна орендодавця, або допущено прострочення платежів за цим договором, авансовий платіж може використовуватись орендодавцем як компенсація за спричинення збитків або для погашення штрафних санкцій, зазначених в п.п. 10.5-10.10 цього договору.

В листі від 19.02.2015 року відповідач просив зарахувати внесений ним, на виконання умов договору, авансовий платіж в рахунок орендної плати до 19.02.2015 року з урахуванням оплати за електроенергію та інші комунальні та експлуатаційні платежі.

Як зазначав позивач, внесений відповідачем авансовий платіж, на прохання останнього, був зарахований позивачем в рахунок орендної плати до з 01.02.2015 року по 20.02.2015 року, а також в рахунок наявної заборгованості з інших, передбачених договором платежів.

В зв'язку з чим та з посиланням на п.п. 9.4, 13.2 договору оренди №УН-34/2014 від 10.11.2014 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Бізнес Консалтинг» про стягнення заборгованості з орендної плати за період з березня 2015 року по травень 2015 року (з дати отримання повідомлення відповідача про розірвання договору оренди до дати розірвання договору оренди згідно п. 13.2 договору) в розмірі 36 391,35 грн.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що на підставі договору оренди №УН-34/2014 від 01.11.2014 року позивач 14.11.2014 року передав в оренду відповідачу приміщення - нежитлову будівлю за адресою: 03005, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33 (літера Б), загальною площею 65,57 кв.м., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту приймання-передачі приміщення.

19.02.2015 року позивач отримав від відповідача лист про розірвання договору оренди №УН-34/2014 від 10.11.2014 року та звільнення приміщення з 19.02.2015 року.

Враховуючи пункт 13.2 договору, договір є розірваним через 90 календарних днів з дня отримання позивачем повідомлення відповідача про розірвання договору (19.02.2015 року), а саме, з 20.02.2015 року.

Проте, відповідач, в порушення умов договору, яким сторони погодили, що у випадку звільнення відповідачем приміщення до спливу, зазначеного в пункті 13.2 договору, строку без складання акта приймання-передачі приміщення, останній не звільняється від оплати орендної плати до дати повернення приміщення орендодавцю за актом, не сплачував орендну плату за період з лютого 2015 року по травень 2015 року.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів повернення позивачу орендованого приміщення за актом приймання-передачі та здійснення орендних платежів за період з лютого 2015 року по травень 2015 року, відповідач під час розгляду справи не надав.

Разом з тим, як стверджував позивач, на, викладене в листі від 19.02.2015 року, прохання відповідача, він зарахував, внесений відповідачем авансовий платіж в рахунок орендної плати з 01.02.2015 року по 20.02.2015 року, а також в рахунок наявної заборгованості з інших, передбачених договором платежів.

Таким чином, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість з орендної плати за договором оренди №УН-34/2014 від 10.11.2014 року в розмірі 36 391,35 грн. за період з березня 2015 року по травень 2015 року.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач у встановленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми заборгованості з орендної плати за договором оренди №УН-34/2014 від 10.11.2014 року нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 36 391,35 грн.

Також, позивач в позовній заяві просив суд вжити заходів до забезпечення позову та накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Прайд Бізнес Консалтинг».

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Господарський суд міста Києва дослідивши наявні у справі матеріали, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, а також те, що заявником не надано суду належних та допустимих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, приходить до висновку, що достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі - відсутні. А тому, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню судом не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 66, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Бізнес Консалтинг» (місцезнаходження : 04073, м. Київ, пр-т Московський, буд. 23, код ЄДРПОУ 31402602) на користь Приватного акціонерного товариства «Інформаційні комп'ютерні технології» (місцезнаходження : 03005, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33, код ЄДРПОУ 21670779) 36 391 (тридцять шість тисяч триста дев'яносто одну) грн. 35 коп. - заборгованості та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

08.06.2015 року