Рішення

від 27.05.2015 по справі 910/10556/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2015Справа №910/10556/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТЕКС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-энергомаш»

про стягнення 884 000,00 руб. Р.Ф., що еквівалентно 371 562,97 грн.

.

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

Від позивача - Войчук В.А. дов. №б/н від 01.04.2015р.

Від відповідача - Синицин Я.І. дов. №б/н від 20.05.2015р.

Обставини справи:

Товариства з обмеженою відповідальності «ЕЛТЕКС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-энергомаш» про стягнення заборгованості за Контрактом №7 від 07.11.2014 у розмірі 884 000,00 руб. Р.Ф., що еквівалентно 371 562,97 грн., крім того просили судові витрати у розмірі 7 431,26 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.11.2014 між сторонами було укладено Контракт №7, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу електротехнічну продукцію, а останній - прийняти та оплатити товар, проте в результаті неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 884 000,00 руб. Р.Ф.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 порушено провадження у справі №910/10556/15-г та призначено розгляд справи на 27.05.2015.

Представник позивача у судове засідання 27.05.2015 з'явився, надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 27.05.2015 з'явився, надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, пояснення по суті спору, відповідно до яких не заперечував проти наявності заборгованості.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/10556/15-г.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.05.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛТЕКС», яке діяло як комісіонер відповідно до Договору комісії №7/11 від 05.11.2014, (далі - Продавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Строй-энергомаш» (далі - Покупець, Відповідач) укладено Контракт №7 (далі - Контракт).

Відповідно до п.п. 1.1.-1.2. Контракту Продавець зобов'язується поставити Покупцеві електротехнічну продукцію, згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною цього Контракту. Покупець зобов'язується здійснити оплату Продавцеві грошових коштів на його валютний рахунок.

Сторони прийшли до домовленості, що єдиним оціночним фактором, який визначає вартість поставленої продукції і накладних витрат з відправки товарів, є рубль РФ. Валюта контракту - рубль РФ. Загальна сума контракту становить 100 000 000,00 руб. Р.Ф. (п.п. 2.1.-2.3. Договору).

Пунктом 3.1. Контракту визначено, що розрахунки між Продавцем і Покупцем здійснюються у рублях РФ банківським переказом на валютний рахунок Продавця у розмірі 100% передоплати згідно кожної партії товару, якщо специфікація не передбачає інший порядок розрахунків.

Згідно з п. 4.1. Договору поставка здійснюється автомобільним транспортом на умовах СРТ - г. Строитель (Россія) згідно правилам ІНКОТЕРМС 2000.

Датою відправки вважається дата оформлення митної декларації (п. 4.8. Договору).

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які регулюються Главою 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується, що Позивач свої зобов'язання за Контрактом виконав у повному обсязі, поставивши товару на загальну суму 2 291 920,00 руб. Р.Ф.

Вищевказане підтверджується:

- Специфікацією №1 від 07.11.2014 на суму 1 160 000,00 руб. Р.Ф., рахунком-фактурою №7-01 від 07.11.2014, вантажно-митною декларацією №700190000/2014/003136 від 10.11.2014;

- Специфікацією №2 від 11.12.2014 на суму 247 520,00 руб. Р.Ф., рахунком-фактурою №7-02 від 11.12.2014, вантажно-митною декларацією №700190000/2014/004022 від 12.12.2014;

- Специфікацією №3 від 24.12.2014 на суму 884 400,00 руб. Р.Ф., рахунком-фактурою №7-03 від 24.12.2014, вантажно-митною декларацією №700190000/2014/004333 від 26.12.2014.

Як вказує у своїх письмових поясненнях Позивач, зобов'язання з оплати поставленого Товару Відповідачем виконані частково за Специфікаціями №1 та №2 на суму 1 407 520,00 руб. Р.Ф., у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість за Контрактом у розмірі 884 400,00 руб. Р.Ф.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3 Специфікації №3 до Контракту розрахунки за товар, відвантажений згідно даної специфікації здійснюються у рублях РФ банківським переказом протягом 90 календарних днів з моменту відвантаження даної партії товару.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, п. 3.1. Контракту, п. 3. Специфікації №3 оплата по за Контрактом повинна була бути здійснена протягом 90 календарних днів з моменту відвантаження даної партії товару.

Судом встановлено, що митне оформлення Товару по вантажно-митній декларації №700190000/2014/004333 відбулося 26.12.2014, що підтверджується відміткою митного органу.

Таким чином, після спливу указаного пунктом 3. Специфікації №3 до Контракту строку оплати за Товар Покупець вважається таким, що прострочив грошове зобов'язання.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у Відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь Позивача на підставі Контракту за поставлений товар суми заборгованості у розмірі 884 000,00 руб. Р.Ф., що еквівалентно 371 562,97 грн.

Крім того, указана сума заборгованості підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств Актом звіряння взаємних розрахунків за Контрактом №7 від 07.11.2014 відповідно до якого сторони погодили, що заборгованість станом на 26.05.2015 становить 884 400,00 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Факт невиконання Відповідачем зобов'язання за Контрактом належним чином доведений, документально обґрунтований, Відповідачем підтверджений.

Разом з тим, за змістом ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язані визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, вставлених законом.

Відповідно до пункту 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18 та п. 4. ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день подання позову.

При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій проводилися чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами.

У разі подання позову про стягнення суми боргу в національній валюті України - еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається національній валюті України за офіційним курсом, визначеним НБУ на день подання позову.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальності «ЕЛТЕКС», дотримано вимоги чинного законодавства та правильно встановлено фактичний розмір заборгованості у розмірі 371 562,97 грн. з урахуванням офіційного курсу валют, встановленим НБУ на дату подання позовної заяви (23.04.2015).

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за Контрактом №7 від 07.11.2014 у розмірі 884 000,00 руб. Р.Ф., що еквівалентно 371 562,97 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, у якому позовні вимоги задоволеному у повному обсязі, покладаються на Відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Общества с ограниченной ответственностью «Строй-єнергомаш» (українською: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройенергомаш») (309070, Російська Федерація, Бєлгородська область, Яковлевський район, м. Строитель, вул. 2-га Заводская, буд. 19) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТЕКС» (02222, м. Київ, вул. Бальзака, буд. 42/20; код ЄДРПОУ 30728321) заборгованість за Контрактом №7 від 07.11.2014 у розмірі 884 000,00 руб. Р.Ф. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 431,26 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4 . Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Дата складання повного тексту рішення 10.06.2015.

Cуддя А.В.Яковенко