Рішення

від 25.05.2015 по справі 910/4709/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015Справа №910/4709/15-г Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Констракшн"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Забава"

про стягнення 124 312,13 грн.

Представники сторін:

від позивача: Стаднік О.А. - представник за довіреністю № б/н від 06.05.2014 року;

від відповідача: Духніцький А.М. - представник за довіреністю б/н від 16.03.2015 року;

вільний слухач : Дробот І.В. (паспорт серії СМ248702, виданий Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області, 21 червня 2000 року).

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Констракшн" до товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Забава" про стягнення 124 312,13 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.10.2014 року між ним та відповідачем укладено договір підряду №1510-ОР, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання виконати роботи.

Як зазначено позивачем, на виконання умов договору ним виконано визначені роботи на загальну суму 421 920,28 грн. з ПДВ, що підтверджується актами виконаних робіт №1 від 18.12.2014 року та №2 від 25.12.2014 року.

Проте, відповідачем сплачено тільки авансовий платіж.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за договором підряду в розмірі 124 312,13 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.03.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.03.2015 року.

30.03.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву.

В судове засідання 30.03.2015 року представники сторін подали клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Суд задовольнив клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Представники сторін виконали вимоги ухвали суду від 03.03.2015 року.

У судовому засіданні 30.03.2015 року оголошено перерву до 12.05.2015 року.

В судове засідання 12.05.2015 року представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином,що підтверджується протоколом судового засідання від 30.03.2015 року, але 08.05.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав додаткові пояснення, клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 124 312,13 грн.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.05.2015 року розгляд справи відкладено на 25.05.2015 року.

В судове засідання 25.05.2015 року представника позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

15.10.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Забава" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Констракшн" (виконавець) укладено договір №1510-ОР.

Відповідно до п.1.1 договору, виконавець зобов'язується виконати роботи по адаптації проектної документації по улаштуванню магазина "Будинок Іграшок" у приміщенні ТРЦ "Океан Плаза", за адресою: м.Київ, вул. Антоновича (Горького), 176, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити виконавцю винагороду в обсязі та на умовах, визначених положеннями цього договору.

Згідно з п.1.2 договору результати робіт мають відповідати відповідним будівельним нормам та правилам.

Відповідно до ч.1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до п.5.1 договору, сторони цим встановили, що за виконання робіт замовник сплачує винагороду виконавцю в розмірі 11 000,00 грн., в тому числі ПДВ.

Така винагорода сплачується Замовником наступним чином:

7 700,00 грн. (сім тисяч сімсот гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ, що є 70% відсотків від передбаченої положеннями п. 5.1 договору грошової суми, протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання сторонами даного договору.

6 700,00 грн. (шість тисяч сімсот гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ, що є 30% відсотків від передбаченої положеннями п. 5.1 договору грошової суми, протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт, передбаченого положеннями п. 7.3 цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідачем сплачено на рахунок позивача аванс в розмірі 7 700,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою.

16.10.2014 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №1510-ОР від 15.10.2014 року в якій зазначено, що у зв'язку з виникненням необхідності виконання ремонтних робіт ( кошторис у додатку № 1 до додаткової угоди №1 до договору № 1510-РЖ від "15" жовтня 2014 р.) на об'єкті розташованого за адресою: м. Київ, вул. Горького, 176, лот №326, 327 (надалі іменується - "об'єкт"), які не були враховані при укладенні договору сторони дійшли згоди:

викласти перелік додаткових робіт в додатку № 1 до цієї додаткової угоди № 1 до договору № 15Ю-ОР від 15жовтня 2014 р. Збільшити загальну вартість робіт по договору шляхом підписання додаткової угоди. Загальна вартість робіт по додатковій угоді №1 складає 328 440,22 грн., в тому числі ПДВ, 20%.

Оплата додаткових робіт, вказаних у додатку № 1 здійснюється наступним чином:

- 229 908,15, в тому числі ПДВ, що є 70% відсотків від передбаченої положеннями п. 5.1 договору грошової суми, у строк до 11 листопада 2014 року.

- 98 532,07 грн., в тому числі ПДВ, що є 30% відсотків від передбаченої положеннями п. 5.1 договору грошової суми, протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

Відповідно до п.3 додаткової угоди №1 від 16.10.2014 року строк виконання даних робіт - до 17 листопада 2014 року, при умові виконання замовником п. 2 даної додаткової угоди.

Також, сторонами підписано додаток №1 до додаткової угоди №1 до договору №1510-ОР від 15 жовтня 2014 року - кошторис, в якому погодили суму договору (всього по кошторису з ПДВ - 328 440,22 грн.).

На виконання умов договору та виставлених позивачем рахунків на оплату відповідачем здійснено ще оплату на загальну суму 289 908,15 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, а саме:

- №9532 від 27.10.2014 року на суму 13 018,64 грн.;

- №9980 від 03.11.2014 року на суму 50 000,00 грн.;

- №10305 від 07.11.2014 року на суму 100 000,00 грн.;

- №10460 від 13.11.2014 року на суму 50 000,00 грн.;

- №10461 від 13.11.2014 року на суму 16 889,51 грн.;

- №10656 від 18.11.2014 року на суму 60 000,00 грн.

Позивач зазначив, що в процесі виконання робіт, виникла необхідність збільшення обсягу ремонтних робіт, тому ним на електронну адресу відповідача була направлена уточнена додаткова угода №1 відповідно до якої вартість додаткових робіт складає 414 176,38 грн. з ПДВ з якою погодився відповідач, але яка не була підписана сторонами. Та, відповідачем, на підтвердження факту узгодження збільшення вартості ремонтних робіт було сплачено на рахунок позивача 17.11.2014 року авансовий платіж у розмірі 60 000,00 грн., що в загальній сумі з попередніми платежами з додатковою угодою становить 289 908,15 грн. Вказана сума відповідає розміру авансового платежу визначеного п.2 уточненої (але не підписаної) додаткової угоди №1 до договору.

Відповідач заперечував проти погодження уточненої додаткової угоди.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що додаткова угода №1 до договору №1510-ОР від 15.10.2014 року направлена на адресу відповідача 26.12.2014 року разом з актом №1 приймання виконаних проектних робіт та № 2 приймання виконаних ремонтних робіт за грудень 2014 року.

Будь-яких доказів направлення уточненої додаткової угоди №1 на електронну адресу відповідача позивачем не надано.

Крім того, відповідно до п.10.9 договору №1510-ОР від 15.10.2014 року, всі додатки та доповнення до цього договору мають юридичну силу за умови, якщо вони оформлені в письмовому вигляді та підписані повноважними представниками сторін .

Згідно з п.5.2 договору, на виконання робіт сторони домовились скласти кошторис (додаток №1 до Договору). Якщо виникла об'єктивна необхідність значно перевищити складений кошторис на виконання робіт, виконавець зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника.

Відповідно до ч. 1 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частиною 2 статті 844 ЦК України передбачено, що кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом (ч.3 статті 844 ЦК України).

Частиною 2 статті 844 ЦК України передбачено, що якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази попередження позивачем відповідача про перевищення вартості складено кошторису.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Також, суд не погоджується з твердженням позивача щодо того, що на підтвердження факту узгодження збільшення вартості ремонтних робіт відповідачем було сплачено на рахунок позивача 17.11.2014 року авансовий платіж у розмірі 60 000,00 грн., що в загальній сумі з попередніми платежами з додатковою угодою становить 289 908,15 грн. та, що вказана сума відповідає розміру авансового платежу визначеного п.2 уточненої (але не підписаної) додаткової угоди №1 до договору, та зазначає наступне.

Як вбачається з платіжного доручення №10565 від 18.11.2014 року на суму 60 000,00 грн., призначенням платежу є оплата за ремонтні роботи по маг №10 ТОВ «Альфа-Забава» зг. рах №284 від 17.11.2014р. у т.ч. ПДВ, а не попередня оплата чи авансовий платіж.

Крім того, як вбачається з наданої позивачем додаткової угоди №1 (не підписаної сторонами) загальна вартість робіт становить 414 176,38 грн., а попередня оплата має бути здійснена в розмірі 289 923,46 грн. (70%) у строк до 18.11.2014 року.

Відповідно до наданих платіжних доручень станом на 18.11.20014 року відповідачем на виконання умов договору сплачено 297 608,15 грн.

В уточнених позовних вимогах позивач зазначає, що на виконання умов договору ним виконано роботи на загальну суму 421 920,28 грн ., що підтверджується актами виконаних робіт №1 від 18.12.2014 року та акт №2 від 25.12.2014 року.

Проте, як вбачається з наданих позивачем актів виконаних робіт (не підписаних відповідачем) загальна вартість робіт становить 422 920,28 грн., оскільки відповідно до акту №1 приймання виконаних робіт загальна вартість робіт становить 11 000,00 грн. та відповідно до акту №2 приймання виконаних ремонтних робіт за грудень 2014 року становить 411 920,28 грн.

Тобто, надані позивачем акти не відповідають ні загальній сумі робіт по додатковій угоді №1 наданій позивачем та не підписаній відповідачем, ні твердженням позивача.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Оскільки, факт виконання робіт по договору відповідачем не заперечувався, а відповідно до абз. 2 ч.4 статті 844 ЦК України підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором та беручи до уваги те, що сторонами погоджено загально вартість робіт в розмірі 328 440,22 грн., а судом встановлено, що відповідачем сплачено на виконання умов договору 297 608,15 грн. та беручи до уваги те, що договір є обов'язковим до виконання, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по договору підлягають частковому задоволенню в розмірі 30 832,07 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за договором в розмірі 93 480,06 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Забава" (02002, м. Київ, вулиця Андрія Малишка, будинок 3-Д, код ЄДРПОУ 32378340) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Констракшн" (03058, м. Київ, вулиця Борщагівська, будинок 117/18, код ЄДРПОУ 38746919) основний борг в розмірі 30 827 (тридцять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 07 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 616 (шістсот шістнадцять) грн. 56 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 11.06.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий