Рішення

від 08.06.2015 по справі 911/1547/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2015 р. Справа № 911/1547/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інталтрейд ЛТД»

про стягнення 3 065, 78 грн.

Представники:

від прокуратури: не з'явилися

від позивача: Ченцов О.Є.

від відповідача: Василенко О.І.

суть спору:

Заступник військового прокурора Черкаського гарнізону звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області з позовом про стягнення з відповідача 3 065, 78 грн. заборгованості за договором № 250 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій від 10.09.2009, з яких: 2 155, 12 грн. - основного боргу, 172, 48 грн. - 3 % річних та 738, 18 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, заступник військового прокурора посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за отримані послуги.

Разом з позовними вимогами заступник військового прокурора Черкаського гарнізону просив суд з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти на розрахункових рахунках відповідача у межах заявленого позову.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.04.2015 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 21.05.2015.

21.05.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення та документи по справі вих. № 197 від 15.05.2015 (вх. № 11815/15 від 21.05.2015).

Представник відповідача у судовому засіданні 21.05.2015 надав суду певні документи (вх. № 11893/15 від 21.05.2015).

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2015 відмовлено у задоволенні, заявленої заступником військового прокурора Черкаського гарнізону, вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову та відкладено розгляд справи на 08.06.2015 у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника прокуратури та неналежним виконанням учасниками провадження вимог суду.

До господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення та документи по справі № 224 від 04.06.2015 (вх. № 13320/15 від 08.06.2015).

08.06.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 01.06.2015 (вх. № 13334/15 від 08.06.2015), у якому він заперечує проти задоволення позову.

Присутній у судовому засіданні 08.06.2015 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.06.2015 заперечив проти задоволення позову з підстав викладених у його відзиві на позовну заяву.

Представник прокуратури, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка представника прокуратури в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника прокуратури за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 08.06.2015, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

10.09.2009 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 250 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій, предметом якого є організація та здійснення позивачем аварійно-рятувального обслуговування відповідача з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні у відповідача надзвичайної ситуації, а також профілактичної роботи із запобігання (профілактики) виникненню надзвичайних ситуацій техногенної безпеки об'єктів (територій) та підвищення рівня підготовленості об'єкта до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій.

Відповідно до п. 3.12 договору відповідач зобов'язався оплачувати, відповідно до умов договору, постійне та обов'язкове обслуговування позивачем відповідача, у тому числі відшкодовувати витрати, що пов'язані з ліквідацією надзвичайних ситуацій.

Згідно з п. 4.1 договору вартість функціонування структурних підрозділів позивача у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості 1 оперативної одиниці складає 1 % від загальної вартості постійного та обов'язкового обслуговування об'єкта (9 773, 75 грн.), а саме 97, 74 грн. на місяць. Ця вартість встановлена сторонами на основі розрахунку (калькуляції), який додається і виконаний згідно з вимогами Порядку визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами.

Оплата за виконання аварійно-рятувальних робіт виконується за фактичними витратами на їх виконання на підставі підтверджувальних документів (актів, відомостей обліку робочого часу тощо).

За додатковою угодою сторін можливі інші види розрахунків, що не порушують чинне законодавство України.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що плата за обслуговування відповідача позивачем здійснюється щомісячним перерахуванням коштів у визначені строки згідно з наданим рахунком.

Відповідно до п. 6.1 договору договір вступає в силу з 15.09.2009.

Згідно з п. 6.2 договору дія договору може бути припинена у разі виключення об'єкта з переліку об'єктів, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, а також зникнення причин, які зумовлюють небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій природного техногенного характеру.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що при відмові від послуг позивача відповідач повинен не пізніше як за місяць письмово попередити про це іншу сторону.

Відповідно до п. 6.4 договору зміни і доповнення до договору вносяться лише письмово за згодою сторін.

Додатковою угодою від 24.04.2012 про розірвання договору № 250 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій від 10.09.2009 сторони дійшли згоди розірвати договір № 250 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій від 10.09.2009 та визначили наступне:

- дана угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту отримання позивачем від відповідача належним чином погодженого примірника угоди (п. 2 додаткової угоди);

- обов'язки сторін з договору, які виникли до моменту набрання чинності цією угодою, повинні бути виконані сторонами належним чином (п. 3 додаткової угоди);

- відповідач зобов'язаний в двадцятиденний строк з дня укладення даної угоди погасити заборгованість, яка виникла згідно договору і складає станом на 24 квітня 2012 року 2 081, 86 грн. (п. 4 додаткової угоди).

Погоджений примірник вищезазначеної додаткової угоди був отриманий позивачем від відповідача 17.05.2012, про що свідчить штамп вх. № 264 від 17.05.2012, який міститься в нижньому правому куті додаткової угоди.

Листом № 158 від 20.05.2012 позивач повідомив відповідача про те, що оскільки погоджений примірник угоди ним було одержано 17.05.2012, отже договір відповідно до п. 2 додаткової угоди є розірваним з 17.05.2012, та зазначив про те, що станом на 16.05.2012 (включно) заборгованість відповідача за договором становить 2 151, 86 грн., яку необхідно погасити в семиденний строк з моменту отримання рахунку, який додається до даного листа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання умов договору № 250 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій від 10.09.2009 були надані відповідачу послуги з обслуговування об'єкта аварійно-рятувальною службою за період з 15.09.2009 по 31.12.2009 та з листопада 2010 року по 16.05.2012 на загальну суму 2 155, 12 грн., на сплату яких позивачем було виставлено відповідачу рахунок № 250 від 03.02.2014, копія якого долучена до матеріалів справи.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за отриманні послуги не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 2 155, 12 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією № 67 від 10.02.2015 з вимогою сплатити існуючу заборгованість за договором № 250 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій від 10.09.2009 у розмірі 2 155, 12 грн. В підтвердження направлення вказаної претензії позивачем до суду надано фіскальний чек № 6864 від 10.02.2015, копія якого долучена до матеріалів справи.

Проте, відповідач не виконав свого зобов'язання щодо здійснення оплати за отримані послуги, на претензію не відповів, що і стало підставою для звернення заступника військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач заперечуючи проти задоволення позову посилається на те, що після перевірки МНС Державного пожежного нагляду Звенигородського району за актом № 56 від 10.03.2010 діяльність об'єкта АГЗП була призупинена за порушення з відміною дозволу на початок робіт, а тому нарахування коштів за послуги є безпідставним.

З матеріалів справи вбачається, що відділенням Державного пожежного нагляду Звенигородського району було проведено перевірку додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки на об'єктів відповідача, за результатами якої складено акт № 56 від 10.03.2010.

З метою усунення недоліків, які виявлені під час перевірки встановлених законодавством вимог пожежної безпеки інспектором ВПНПД Звенигородського РВ ГУ МНС України в Черкаській області було винесено припис від 10.03.2010 про призупинення експлуатації об'єкта та відміну дозволу на початок робіт.

Слід звернути увагу, що заступник військового прокурора та позивач просять стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги за період з 15.09.2009 по 31.12.2009 та з листопада 2010 року по 16.05.2012.

Разом з тим, пунктом 6.3 договору передбачено, що при відмові від послуг позивача відповідач повинен не пізніше як за місяць письмово попередити про це іншу сторону.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем будь-яких доказів неможливості використання об'єкта, який перебував в аварійно-рятувальному обслуговуванні позивача, за заявлений останнім період, до суду не надано, так як і не надано жодних доказів відмови від послуг позивача відповідно до п. 6.3 договору.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості за наданні послуги за період з 15.09.2009 по 31.12.2009 та з листопада 2010 року по 16.05.2012 за договором № 250 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій від 10.09.2009 не спростував, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним договірних зобов'язань щодо сплати отриманих послуг за спірний період суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що вимоги заступника військового прокурора та позивача про стягнення з відповідача 2 155, 12 грн. основного боргу за період з 15.09.2009 по 31.12.2009 та з листопада 2010 року по 16.05.2012 є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за отримані послуги, заступник військового прокурора та позивач просять суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми, яка визначена додатковою угодою від 24.04.2012, за період з 07.06.2012 по 11.03.2015 складають 172, 48 грн., а інфляційні втрати за період з червня 2012 року по лютий 2015 року складаються 738, 18 грн.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, вимоги заступника військового прокурора Черкаського гарнізону та позивача про стягнення з відповідача 3 065, 78 грн. заборгованості за договором № 250 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій від 10.09.2009, з яких: 2 155, 12 грн. - основного боргу, 172, 48 грн. - 3 % річних та 738, 18 грн. - інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача та підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Заступника військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інталтрейд ЛТД» (09543, Київська область, Таращанський район, село Ківшовата, вулиця Щорса, будинок 50, ідентифікаційний код - 23244495) на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (18029, Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Ярославська, будинок 1, ідентифікаційний код - 25576385) 2 155 (дві тисячі сто п'ятдесят п'ять) грн. 12 коп. - основного боргу, 172 (сто сімдесят дві) грн. 48 коп. - 3 % річних та 738 (сімсот тридцять вісім) грн. 18 коп. - інфляційних втрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інталтрейд ЛТД» (09543, Київська область, Таращанський район, село Ківшовата, вулиця Щорса, будинок 50, ідентифікаційний код - 23244495) в доход Державного бюджету України 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 11.06.2015.

Суддя Т.В. Лутак