Рішення

від 03.06.2015 по справі 910/10585/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2015Справа № 910/10585/15

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовомпершого заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі позивачаКиївської міської ради дотовариства з обмеженою відповідальністю фірма «КИЇВ-АВТО» провнесення змін до договору, за участю представників учасників судового процесу: прокурорЧистякова Н.О. (посвідчення № 031458); від позивачане з'явилися; від відповідачане з'явилися,

В С Т А Н О В И В :

Перший заступник прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ фірма «КИЇВ-АВТО» про внесення змін до договору земельної ділянки від 27.12.2006.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок прийняття рішення Київською міською радою «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» від 28.02.2013 № 89/9146 існують підстави для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27.12.2006 в частині встановлення розміру орендної плати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.04.2015 прийнято позов прокурора до розгляду та порушено провадження у справі № 910/10585/15.

Ували у даній справі надсилалися сторонам на їх адреси місцезнаходжень, які відповідають відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відтак, в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, сторони вважаються повідомлені про дату, час і місце належним чином.

Однак, відповідач в жодне судове засідання свого повноважного представника не направив. Відповідач обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважних причин неявки його представника в судові засідання до суду не подав.

Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло, а тому, відповідно до положень ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 03 червня 2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши прокурора та представника позивача, судом встановлено таке.

27 грудня 2006 року між Київською міською радою (далі - орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю фірма «КИЇВ-АВТО» (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, про що зроблено запис від 27.12.2006 за № 66-6-00376 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 28.09.2006 за № 93/150, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка) визначену цим договором.

Згідно з п. 2.1 договору об'єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - проспект Броварський, 31 у Дніпровському районі м. Києва; розмір - 15691 кв. м; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування, обслуговування, торгівлі, паркінгом; кадастровий номер - 8000000000:66:099:0031.

У пункті 2.2 договору зазначається, що відповідно до витягу з технічної документації № Ю-40741/2006 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 08.12.2006 за № 636 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 21400194,49 грн.

Договір укладено на 10 років (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 4.1. договору визначена цим договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

Відповідно до п. 4.2 договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 2 (двох) відсотків від її нормативної грошової оцінки.

Розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього Договору (п. 4.5 договору).

Пунктом 4.9 договору встановлено, що розмір орендної плати може переглядатись, зокрема, у випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз на рік.

З акту прийому-передачі земельної ділянки від 27.12.2006, підписаного уповноваженими представниками сторін договору, вбачається, що орендодавець передав, а орендар прийняв у своє володіння і користування земельну ділянку, визначену договором.

28 лютого 2013 року Київською міською радою прийнято рішення № 89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень 288 Податкового кодексу України», пунктом 1 якого вирішено внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення, встановивши річну оренду плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (справа № А-19747) та покладено на орендарів, обов'язок забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.

Додатком до зазначеного рішення визначено перелік договорів, в які мають бути внесені зміни, зокрема, спірний договір (пункт 298 Додатку).

Вказане Рішення офіційно оприлюднено 02.04.2013 у газеті Київської міської ради "Хрещатик" та на офіційному веб-сайті Київської міської ради.

04 червня 2013 року Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на адресу відповідача направлено лист № 05704-11556, яким повідомлено орендаря про прийняття Київською міською радою рішення від 28.02.2013 № 89/9146 та необхідність укладення додаткової угоди про внесення змін до договору. Крім того, вказаним листом повідомлено орендаря про необхідність здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, на думку прокурора, підстав для внесення змін до договору в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Земельні відносини, згідно з ст. 3 Земельного кодексу України, регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» умови договору оренди про розмір орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати у випадках, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не внаслідок дій чи бездіяльності орендаря.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, положеннями якого передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

За приписами ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до п. 288.5. статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Таким чином, з дня набрання чинності Податковим кодексом України виникли підстави для перегляду розміру орендної плати за землю, а враховуючи наведені вище положення ст. 651 Цивільного кодексу України - і підстави для внесення відповідних змін до договорів оренди землі.

При цьому, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду України від 06.12.2010 у справі № 2-1/10068-2008, від 27.12.2010 у справі № 27/15-10, від 23.05.2011 у справі № 7/105-10(30/234-09), від 04.07.2011 у справі № 41/81 та від 20.11.2012 у справі № 28/5005/640/2012.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 2.19 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 р. № 6 у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Оскільки відповідно до частини першої ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею Господарського кодексу України. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому згідно з частиною третьою ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За таких обставин, виходячи із наведених прокурором підстав та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора щодо необхідності внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Київ-Авто", в частині орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Таким чином, керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 27.12.2006, укладеного між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) та товариством з обмеженою відповідальністю фірма «КИЇВ-АВТО» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 3; ідентифікаційний код 24939226), про що зроблено запис від 27.12.2006 за № 66-6-00376 у книзі записів державної реєстрації договорів, а саме: п. 4.2 договору викласти в такій редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % (три) відсотки від її нормативної грошової оцінки".

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма «КИЇВ-АВТО» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 3; ідентифікаційний код 24939226, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) в дохід Державного бюджету України 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн 00 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10 червня 2015 року.

Суддя Я.А. Карабань