Рішення

від 09.06.2015 по справі 914/1255/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2015 р. cправа№ 914/1255/15

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Пак", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Постман", м. Львів

про стягнення 49 392,87 грн.

суддя Юркевич М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

На розгляд до господарського суду Львівської області поступила позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Пак" до товариства з обмеженою відповідальністю "Постман" про стягнення 49 329,87 грн. заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду від 20.04.2015 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 26.05.2015р.

22.05.2015 р. від позивача через канцелярію суду надійшов лист з поясненнями по справі, а також з витребуваними на виконання вимог ухвали суду від 20.04.15р. документами. Крім того, представник просив суд розглядати справу за відсутності свого представника.

26.05.2015р. розгляд справи було відкладено на 09.06.2015р. з підстав викладених у відповідній ухвалі суду.

У судове засідання 09.06.2015 р. сторони явку повноважних представників не забезпечили.

12.05.2015 р. від відповідача в канцелярію суду повернувся конверт з ухвалою про порушення провадження у справі з відміткою органу зв'язку причину повернення: «за відмовою адресата від одержання» (за вх. № 19267/15)

До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. №18 із змінами та доповненнями, внесеними 23.03.2012 р. та 17.10.2012 р. " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання , закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. В даному випадку, у зв'язку з відмовою від одержання, що підтверджується наведеними вище доказами.

Із врахуванням зазначеного, матеріалів даної конкретної справи, не вважається господарським судом як відсутність належних доказів виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу (відповідача , зокрема) про вчинення судом певних процесуальних дій.

Із врахуванням наведеного, матеріалів у справі, господарським судом дотримано встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3 ГПК України засад здійснення судочинства та забезпечено відповідачу можливість реалізації передбачених ст.22 ГПК України прав сторони в процесі, а тому суд в межах процесуального Закону ( ст.ст.43,75 ГПК України) вбачає за можливе розглянути спір за відсутності представника відповідача та позивача за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, судом з'ясовано:

Між сторонами по даній справі було укладено правочин (договір) у спрощений спосіб шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Зокрема, товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал Пак» (позивачем) на підставі видаткових накладних було поставлено товариству з обмеженою відповідальністю «Постман» (відповідачу) товар на загальну суму 49 392,87 грн. Так, на підставі видаткової накладної №207 від 18.02.2015р. на суму 20 852,21 грн. та видаткової накладної №253 від 27.02.2015р. на суму 28 540,66 грн.

На підтвердження поставки товару по вищенаведених накладних сторонами було складено акт звірки взаєморозрахунків від 28.02.2015р., в якому погоджено суму заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 49 392,87 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на визнання свого боргу перед позивачем, відповідач даної заборгованості останньому не сплатив.

20.03.2015р. позивач звернувся до відповідача з претензією про необхідність оплати поставленого товару на суму обумовлену сторонами в акті звірки взаєморозрахунків та підписаних видаткових накладних. Однак, претензія залишилася відповідачем без задоволення.

З огляду на вищенаведені обставини, товариство з обмеженою відповідальністю «Універсал Пак» звернулося до господарського суду з вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Постман» 49 392,87 грн. боргу за поставлений товар в судовому порядку.

Дослідивши представлені суду докази та наявні матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.205 ЦК України правочин може бути вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не передбачено законом. Правочин, щодо якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Слід зазначити, що зважаючи на положення ст.205 ЦК України та ч.1 ст.181 ГК України між сторонами у спрощений спосіб було укладено договір поставки.

Згідно положення ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною № 207 від 18.02.2015 р. на суму 20 852, 21 грн. та видатковою накладною № 253 від 27. 02.2015 р. на суму 28 540, 66 грн., які підписані обома сторонами та скріплена печаткою позивача.

Представник відповідача отримав товар на підставі довіреності №24 від 18.02.2015 р. виданої Галясу Володимиру Миколайовичу (паспорт серії СО №538723 від 05.12.2000 р., виданий Мінським РУ ГУ УМВС України в м. Києві).

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст.9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч.1ст.692 ЦК України (постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011р. № 9/252-10; лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012р, № 01-06/928/2012р. із змінами та доповненнями "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права").

Позивач звертався до відповідача з претензією (вих. № 1/03 від 20.03.2015 р.) про сплату заборгованості, який залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п.1 ст. 222 ГК України особи, які порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій зобов'язані поновити їх не чекаючи пред'явлення претензії (вимог, листів, тощо) чи звернення до суду, що відповідачем зроблено не було.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 49 392, 87 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням № 136 від 10.04. 2015р. на суму 1 827.00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повністю.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Пак» задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Постман" (79035, м. Львів. вул. Зелена, 147, код ЄДРПОУ 36125152) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Пак» (01014, м. Київ, вул. Бастіона, 15, код ЄДРПОУ 37194185) 49 392,87 грн. заборгованості та 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.116 та 117 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 09.06.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.06.2015р.

Суддя Юркевич М. В.