Рішення

від 09.06.2015 по справі 917/700/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2015 р. Справа №917/700/15

за позовом Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів", вул. Леніна, б. 69, м. Полтава, Полтавська область,36022 в особі філії "Хлібна база №88" Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" вул. Першотравнева, 9 а, смт. Артемівка, Чутівський район, Полтавська область, 38813

до Приватного підприємства "САП ПЛЮС СК", вул. П. Юрченка, б. 32/7, кв. 30, м. Полтава, 36007

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Тристарс", провулок Шкільний, 4, к. 24, м. Полтава, Полтавська область,36000

про стягнення 312 799,56 грн. боргу

суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Шеремета О.М. дов. №102 від 16.04.2015р.

від відповідача : відсутні

третьої особи: відсутні

В судовому засіданні 09.06.2015 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив дату складання повного рішення у відповідності до приписів ст. 85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ : розглядається позовна заява про стягнення з Приватного підприємства "САП ПЛЮС СК" (код ЄДРПОУ 34802547) на користь Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі Філії "Хлібна база №88" (код ЄДРПОУ 36066129) заборгованість вартості послуг, які були надані позивачем третій особі ТОВ "Тристарс" відповідно договору складського зберігання №94/14-хб від 03.10.2014р., у сумі 312799,56 грн. ( позовні вимоги в редакції заяви про зміну предмету позову від 21.05.2015 року, арк. справи 125-128, прийнятої ухвалою від 21.05.2015 р.).

19.05.2015 року від позивача до суду надійшла заява про зміну предмету позову. Згідно поданої заяви позивач просив суд:

- постановити рішення, яким визнати право власності та стягнути з Приватного підприємства "САП ПЛЮС СК" (код ЄДРПОУ 34802547) на користь Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі Філії "Хлібна база №88" (код ЄДРПОУ 36066129) зерно кукурудзи 3 класу, що зберігається згідно складської квитанції №102 від 27.02.2015р., в кількості 115,556 тн;

- в якості забезпечення позову, накласти арешт на зерно кукурудзи 3 класу в кількості 115,556 тн., яке було переписане з ТОВ "ТРИСТАРС" на ПП "САП ПЛЮС СК" та зберігається відповідно до складської квитанції №102 від 27.02.2015р.;

- відшкодувати відповідно ст. 49 ГПК позивачеві за рахунок відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИСТАРС" (код ЄДРПОУ 37440004) витрати по сплаті судового збору в сумі 6255,99 грн.

Ухвалою від 19.05.2015 року суд відклав вирішення питання про прийняття заяви про зміну предмету позову до надання позивачем доказів про сплату судового збору в частині позовних вимог про визнання права власності на зерно.

21.05.2015 року від позивача до суду надійшла нова заява про зміну предмету позову. Згідно поданої заяви позивач просить суд:

- прийняти відмову від вимог, викладених у заяві №213 від 18.05.2015 року;

- притягнути до участі у справі ТОВ "Тристарс" в якості третьої особи на стороні відповідача;

- постановити рішення, яким стягнути з Приватного підприємства "САП ПЛЮС СК" (код ЄДРПОУ 34802547) на користь Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі Філії "Хлібна база №88" (код ЄДРПОУ 36066129) заборгованість вартості послуг, які були надані позивачем третій особі ТОВ "Тристарс" відповідно договору складського зберігання №94/14-хб від 03.10.2014р., у сумі 312799,56 грн.;

- відшкодувати відповідно ст. 49 ГПК позивачеві за рахунок відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИСТАРС" (код ЄДРПОУ 37440004) витрати по сплаті судового збору в сумі 6255,99 грн.

Крім того, 21.05.2015 року від позивача надійшла заява, в якій він відмовився від заявлених раніше клопотань щодо забезпечення позову, а саме накладення арешту на зерно кукурудзи 3 класу в кількості 115,556 т. Ухвалою від 21.05.2015 року суд заяву позивача про відмову від заяви про вжиття заходів забезпечення позову прийняв.

Склад учасників судового процесу згідно ухвали від 21.05.2015 року.

Відповідач та третя особа повноважного представника в судове засідання не направили. Ухвали суду, які направлялися відповідачу та третій особі за місцем реєстрації згідно витягу з Єдиного державного реєстру, повернулися до суду із відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання.

Відповідно до пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Місцезнаходження юридичної особи визначається даними її державної реєстрації, а розшук відповідача та встановлення його фактичного місцезнаходження (у разі, якщо таке не співпадає з даними державного реєстру) не входить до компетенції суду.

Враховуючи наведене, відповідач та третя особа тричі належним чином та завчасно були повідомлені судом про дату, час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, строк розгляду справи, встановлений ГПК України, закінчився, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в редакції заяви від 21.05.2015 року та наполягав на їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

03.10.2014 року між Філією "Хлібна база № 88" Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" (позивач, зерновий склад) та ТОВ "Тристарс" (третя особа, поклажодавець ) було укладено договір складського зберігання зерна № 94/14-хб (арк. справи 40-42). При укладенні договору № 94/14-хб сторони, зокрема, узгодили наступне:

- поклажодавець, за власний рахунок, поставляє на зерновий склад зерно культур, що вказані у даному договорі;

- зерновий склад зобов'язується надати послуги, а саме: прийняти, розташувати по сховищам у відповідності з якістю, при необхідності доводити до потрібних кондицій, зберігати і відвантажувати зерно на протязі терміну дії цього договору;

- відповідно до п. 2.З.З. договору поклажодавець зобов'язаний своєчасно розраховуватись за надані йому послуги згідно виставлених рахунків;

- згідно з п. 4.5. договору оплата послуг по збереженню зерна здійснюється поклажодавцем щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним на підставі виписаного зерновим складом рахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що факт надання послуг позивачем для третьої особи підтверджується складеними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 222 від 21.10.2014p., № 349 від 31.10.2014 p., № 202 від 10.10.2014р., №196 від 08.10.2014 p., № 505 від 30.11.2014 p., № 611 від 31.12.2014 p., № 49 від 31.01.2015 p., № 98 від 27.02.2015 p., № 130 від 28.02.2015 р.

Отримані послуги ТОВ "Тристарс" оплатило не в повному обсязі, залишок суми боргу становить 312799,56 грн.

Крім того, позивач вказує, що між Філією "Хлібна база № 88" та ПП "САП ПЛЮС СК" (відповідач) 20.02.2015 року було укладено договір складського зберігання зерна № 134/14-хб (арк. справи 71-73), згідно з яким відповідач, за власний рахунок, поставляє на зерновий склад зерно культур, що вказані у даному договорі, а зерновий склад зобов'язується надати послугу пов'язану з його діяльністю, а саме: прийняти, розташувати по сховищам у відповідності з якістю, при необхідності доводити до потрібних кондицій, зберігати і відвантажувати зерно на протязі терміну дії цього договору.

Позивач у позові пояснює, що 24.02.2015 р. до нього прибули представники ТОВ "Тристарс" та ПП "САП ПЛЮС СК" та надали Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09.02.2015 року (арк. справи 67), яким суд зобов'язав ТОВ "Тристарс" переоформити зерно кукурудзи 3 класу, що знаходиться на зерновому складі філії "Хлібна база № 88" в кількості 1800 тон, на ПП "САП ПЛЮС СК" та видати документи, що підтверджують передачу зерна кукурудзи З класу. ТОВ "Тристарс" вирішило добровільно виконати рішення суду та його директор з'явився на Хлібній базі для проведення переоформлення зерна на ІШ"САП ПЛЮС СК".

У зв'язку з цим було складено додаткову угоду від 27.02.2015 року до договору складського зберігання №134/14-хб між філією "Хлібна база №88" та ПП"САП ПЛЮС СК" ( арк. справи 77) про те, що відповідач зобов'язується сплатити вартість послуг, які були надані зерновим складом поклажодавцю ТОВ "Тристарс" відповідно договору складського зберігання № 94/14-хб від 03.10.2014 р. та залишає в якості гарантії зерно кукурудзи 3 класу в кількості 115,556 тн., яке зерновий склад відпустить йому після проведення повної оплати вартості послуг, наданих ТОВ. "Тристарс". У разі не проведення розрахунку в 5-денний термін, дане зерно переходить у власність Зернового складу в рахунок погашення заборгованості (п.1 додаткової угоди). Дане зерно зберігається згідно складської квитанції №102 від 27.02.2015 р. ( арк. справи 78).

Відповідач зобов'язання за додатковою угодою від 27.02.2015 року до договору складського зберігання №134/14-хб не виконав, вартість послуг за ТОВ "Тристарс" не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

При прийнятті рішення зі спору суд виходить з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Правовідносини зберігання зернової продукції регламентуються главою 66 Цивільного Кодексу України, ст.294 Господарського кодексу України, Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні", як спеціальним нормативно-правовим актом, та іншими нормативними актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ст. 29 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" за договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна.

За приписами ст. 28 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" плата за зберігання зерна, строки її внесення встановлюються договором складського зберігання зерна.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Матеріали справи свідчать, що позивачем надано третій особі послуги на загальну суму 438 218,93грн. грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг)

- № 222 від 21.10.2014p. на суму 235 760,50 грн.

- № 349 від 31.10.2014 p. на суму 12 931,78 грн.

- № 202 від 10.10.2014р. на суму 15 929,79 грн.

- №196 від 08.10.2014 p. на суму 16 736 грн.

- № 505 від 30.11.2014 p. на суму 40 088,76 грн.

- № 611 від 31.12.2014 p. на суму 40 088,77 грн.

- № 49 від 31.01.2015 p. на суму на суму 40 088,77 грн.

- № 98 від 27.02.2015 p. на суму 36 594,56 грн. ( арк. справи 46-53).

Наданий позивачем акт № 130 від 28.02.2015 р. на суму 185,35 грн. ( арк. справи 54) суд не приймає як доказ надання послуг, оскільки вказаний акт підписаний позивачем в односторонньому порядку та не містить підписів повноважної особи та печатки ТОВ "Тристарс".

Для оплати послуг позивач виставив ТОВ "Тристарс" відповідні рахунки (арк. справи 55-63).

Отримані послуги третя особа оплатила частково на суму 125 604,72 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 859 від 09.10.2014р., №867 від 13.10.2014 p., №880 від 15.10.2014 р., № 908 від 22.10.2014р., № 949 від 31.10.2014 p. (арк. справи 64-66).

Таким чином, заборгованість третьої особи перед позивачем за договором складського зберігання зерна № 94/14-хб становить 312 614,21 грн. ( 438218,93 грн. - 125604,72 грн. = 312614,21 грн.)

Відповідно до ст. 520-521 ЦК України Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Додаткова угода від 27.02.2015 року до договору складського зберігання №134/14-хб відповідає вимога зазначеним вище вимогам.

Відповідно до ст. 528 ЦК України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У строки, визначені в додатковій угоді від 27.02.2015 року до договору складського зберігання №134/14-хб, відповідач за послуги, отримані третьою особою від позивача не розрахувався, чим порушив взяті на себе зобов'язання та приписи ст.ст. 525,526, 530, 610 ЦК України та ст.193 ГК України.

Враховуючи наведене та матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 312 614,21 грн. обґрунтовані, підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи і підлягають задоволенню.

Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "САП ПЛЮС СК" (вул. П. Юрченка, б. 32/7, кв. 30, м. Полтава, 36007, ідентифікаційний код 34802547) на користь Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" (вул. Леніна, б. 69, м. Полтава, Полтавська область,36022, Ідентифікаційний код 36066129) в особі філії "Хлібна база №88" Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" (вул. Першотравнева, 9 а, смт. Артемівка, Чутівський район, Полтавська область, 38813) 312 614,21 грн. боргу, 6249,73 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити в задоволенні вимог.

Повне рішення складено 11.06.2015р.

Суддя Тимощенко О.М.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією