Рішення

від 09.06.2015 по справі 922/2781/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2015 р.Справа № 922/2781/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Омельченко К.А.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський молочний комбінат" до Приватного підприємства "Молохіт Трейд", м. Харків про стягнення коштів в сумі 220 050,41 грн. за участю сторін:

позивача - Павлюченко Л.О.

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський молочний комбінат" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Молохіт Трейд" про стягнення заборгованості в розмірі 220 050,41грн., а саме 178 760,91 основного боргу, 23413,41грн. пені, 17 876,09 грн. штрафу, також позивачем заявлено до стягнення судовий збір у розмірі 4401,01 грн.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1355-Мл-БМК/Дст від 01.06.2013 року.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач своїм право не скористався, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.06.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено дистриб'юторський договір № 1355-Мл-БМК/Дст ( а.с.15-24).

У відповідності до предмету договору позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача окремими партіями товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар, розміщувати рекламні матеріали, проводити рекламні акції з метою збільшення кінцевих споживачів товару. ( п.2.1 договору). Метою постачання товару від позивача відповідачу є подальша реалізація придбаного відповідачем товару з урахуванням умов визначених даним договором ( п..2.3 договору ). Асортимент, кількість, умови передачі товару при кожній поставці обумовлюється у замовлені - специфікації та вказуються у товарній (ТТН, видатковій) накладній, Товарні накладні, видаткові накладні є невід'ємною частиною даного договору. ( п.2.3 договору).

Строк дії договору до 31 грудня 2013 року ( п.3.1 договору).

Оплачувати товар сторони домовились в строки, передбачені положеннями договору, за цінами діючими на день відвантаження відповідної партії товару або вказаними в товарній (ТТН, видатковій ) накладній. У випадку прострочення відповідача відповідачем свого зобов'язання по оплаті товару та зміни ціни на товар в сторону її збільшення, така оплата здійснюється, виходячи із ціни, що діє на момент оплати ( п.4.1.2. та 4.1.2.1 договору).

Моментом поставки вважається момент передачі товару позивачем та приймання її відповідачем, що підтверджується відміткою в товарних ( ТТН, видаткових), накладних ( штамп, підпис та розшифровка підпису особи, яка підписує накладну з сторони відповідача). Відповідач визначає відповідальну особу за отримання товару, яка повинна підписувати товарні накладні із розшифровкою підпису ( зазначення посади, прізвища та по батькові), вказувати на відповідній товарній накладній дату отримання товару та скріпляти підпис відповідною печаткою або штампом. В разі якщо дата не вказана, моментом поставки є дата складання накладної ( п.6.8 договору).

При доставці товару в порядку централізовано-кільцевих перевезеннях позивач має право здійснювати відпуск товару без довіреності. В такому випадку позивач повинен заздалегідь повідомити відповідача заповнивши Додаток № 1 до даного договору, який у разі його складання являється його невід'ємною частиною, вказавши перелік уповноважених відповідачем осіб, що мають право здійснювати прийом товару, надати зразки їх підписів та зразки печаток (штампів) , якими будуть завірятися супровідні документи ( накладні, акти, ордери, тощо), що підтверджують прийняття поставленого позивачем товару, уповноваженими відповідача. В разі не надання вказаних відомостей , відвантаження товару може не здійснюватися ( п.6.9 договору).

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів, за виключенням лише одного випадку, коли відпуск товарно-матеріальних цінностей може здійснюватися без довіреності, а саме - при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей (абз. 3 п. 13 Інструкції).

Додатком № 1 до договору, сторони визначили уповноважених осіб які мають право здійснювати прийом товару , а саме - Єрмішкін А.В. та Петров С.А. ( а.с.22).

Щодо розрахунків за поставлену продукцію, сторони домовились, що розрахунки за товар, що відпускаються, Здійснюються шляхом перерахування грошових коштів відповідачем на поточний рахунок позивача не пізніше 2-х днів з дати складання кожної відповідної товарної накладної відповідача ( п.8.3 договору).

У випадку прострочення оплати товару на умовах даного договору, відповідач зобов'язався сплатити на корить позивача неустойку у вигляді пні у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення , у випадку затримки оплати вартості товару на строк , що перевищую 30 календарних днів, відповідач додатково оплачує позивачу штраф в розмірі 10 % від вартості неоплаченого в строк товару ( п. 10.2 договору ).

Так, на виконання умов договору дистриб'ютерського договору № 1355-Мл-бМК-/Дс від 01.06.2013 року позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію за наступними видатковими накладними, а саме :

№ ТF 1БМК-6019 від 15.12.2014 року на суму 29496,60 грн. ( а.с.26-27). Продукція доставлена за ТТН № РТ F 1БМК - 6019 від 15.12.2014 року ( а.с.28).

№ ТF 1БМК-6020 від 15.12.2014 року на суму 468,36 грн. ( а.с.32). Продукція доставлена за ТТН № РТ F 1БМК - 6020 від 15.12.2014 року ( а.с.33).

№ ТF 1БМК-6950 від 17.12.2014 року на суму 1405,08 грн. ( а.с.35). Продукція доставлена за ТТН № РТ F 1БМК - 6050від 15.12.2014 року ( а.с.36).

№ ТF 1БМК-6949 від 17.12.2014 року на суму 44122,30 грн. ( а.с.38-39). Продукція доставлена за ТТН № РТ F 1БМК - 6949 від 17.12.2014 року ( а.с.41). 18.12.2014 року між сторонами складений акт приймання продукції (товарі) за кількістю "прострочки" яким засвідчено, факт надходження молочної продукції з простроченням дати вживання ( а.с.40) .

№ ТF 1БМК-8324 від 20.12.2014 року на суму 33640,08 грн. ( а.с.45- 46). Продукція доставлена за ТТН № РТ F 1БМК - 8324 від 20.12.2014 року ( а.с.47).

№ ТF 1БМК-8325 від 20.12.2014 року на суму 468,36 грн. ( а.с.51). Продукція доставлена за ТТН № РТ F 1БМК - 8325 від 20.12.2014 року ( а.с.52).

№ ТF 1БМК-8897від 22.12.2014 року на суму 655,70 ( а.с.54-55). Продукція доставлена за ТТН № РТ F 1БМК - 8897 22.12.2014 року ( а.с.60-61).

№ ТF 1БМК-9895 24.12.2014 року на суму43059,02 грн. ( а.с. 62- 63). Продукція доставлена за ТТН № РТ F 1БМК - 9895 від 24.12.2014 року ( а.с.64).

№ ТF 1БМК-9896 від 24.12.2014 року на суму 1435,32 грн. ( а.с.68). Продукція доставлена за ТТН № РТ F 1БМК - 9896 від 24.12.2014 року ( а.с.69).

№ ТF 1БМК-11221 від 27.12.2014 року на суму 9545,33 грн. ( а.с.71). Продукція доставлена за ТТН № РТ F 1БМК - 11221 від 27.12.2014 року ( а.с.72).

№ ТF 1БМК-11222 від 27.12.2014 року на суму 956,88 грн. ( а.с.75). Продукція доставлена за ТТН № РТ F 1БМК - 11222 від 27.12.2014 року ( а.с.76-77).

01.01.2015 року між сторонами була укладена угода про зарахування зустрічних однорідних вимог ( а.с.25). У відповідності до ст. 601 ЦК України та умов угоди, сторони припинили зобов'язання на суму 33 143,87 грн. З підписанням даної угоди, сторони погодили про відсутність будь-яких претензій одна до одної, щодо виконання грошових зобов'язань на вказану суму. Тобто, сума боргу яка залишається не сплачено становить , за мінусом вартості повернутого товару від відповідача за видатковими накладними № ТF 1БМК-6949 від 17.12.2014 року на суму 89,20 грн., ТF 1БМК-398 від 01.12.2014 року на суму 361,73 грн., ТF 1БМК-922 від 03.11.2014 року - становить 178760,91 грн. яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 07.04.08 N01-8/211, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 203 ГК України, статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.

Таких позовів, відповідачем не заявлено.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, п.10.2 дистриб'ютерського договору № 1355-Мл-бМК-/Дс від 01.06.2013 року, сторони передбачили, що у випадку прострочення оплати товару на умовах даного договору, відповідач зобов'язався сплатити на користь позивач неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення , у випадку затримки оплати вартості товару на строк, що перевищує 30 календарних днів, та додатково сплачує штраф в розмірі 10 % від вартості неоплаченого в строк товару.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до зазначених норм чинного законодавства та п.10.2 дистриб'ютерського договору № 1355-Мл-бМК-/Дс від 01.06.2013 року , за порушення строків виконання грошових зобов'язань по договору, позивачем було здійснено нарахування пені, сума якої становить 23413,41 грн., а за порушення строків оплати понад 30 днів здійснено нарахування штрафу 10 %, сума якої становить 17876,09грн.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати грошових коштів за поставлений товар у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог та задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 178760,91 грн. - основного боргу, 23413,41 грн. - пені та 17876,09грн. - 10% штрафу обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст. 44, 49 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 837, 854, 879 Цивільного кодексу України, 173, 174, 232, 317, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Молохіт Трейд" (61052, м. Харків, вул. Слов'янська, 10, код ЄДРПОУ 38635109, р/р 26002210295797 в АТ "Прокредит Банк" м. Харків, МФО 320984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський молочний комбінат" (09172, Київська обл., с. Томилівка, вул. Узинська, 2, код ЄДРПОУ 33689118, р/р 26004102493001 в філія ПАТ "Банк Національний кредит" в м. Києві, МФО 320702) 178760,91 грн. - основного боргу, 23413,41 грн. - пені,17876,09грн. - 10% штрафу та судовий збір 4401,01грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.06.2015 р.

Суддя Л.С. Лаврова