cpg1251
Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
========================================================================================================================================================================
Іменем України
РІШЕННЯ
09 червня 2015 року справа № 927/671/15
за позовом: прокурора Ічнянського району,
вул. Червоних партизан, 18 а, м. Ічня, Чернігівська область, 16700
в інтересах держави
в особі: регіонального відділення Фонду державного майна України по
Чернігівській області, пр. Миру, 43, м. Чернігів, 14000
відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Боско Рапідо",
вул. Першотравнева, 1, м. Ічня, Чернігівська область, 16700
предмет спору: про стягнення 3739,94 грн.
Суддя Л.М.Лавриненко
Представники сторін:
від позивача : Бутенко Н.В., довіреність №12 від 26.02.2015 року, представник
від відповідача: не з'явився
від прокуратури: Курило Я.М., старший прокурор відділу прокуратури Чернігівської області, службове посвідчення №032776 від 27.03.2015 року
СУТЬ СПОРУ :
Прокурором Ічнянського району подано позов в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Боско Рапідо", відповідно до якого прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області з подальшим перерахуванням до Державного бюджету України 1263,36 грн. заборгованості з орендної плати; 148,12 грн. пені та 2328,46 грн. неустойки, згідно Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №128-13 від 12.08.2013 року.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 09.06.2015 року надали клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.
До початку судового засідання від прокурора, через канцелярію суду, надійшло письмове клопотання №215-15 від 13.05.2015 року про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.
Представник позивача надала письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів. Суд клопотання задовольнив, подані документи залучені до матеріалів справи.
Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надійшло.
Ухвала суду про порушення провадження у справі від 30.04.2015 року, направлена на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Боско Рапідо", вул. Першотравнева,1, м.Ічня, Чернігівська область, 16700, зазначену прокурором в позовній заяві, повернулась до суду з відміткою „за зазначеною адресою не значиться".
Згідно, наданого прокурором та позивачем, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі станом на 21.05.2015 року значиться товариство з обмеженою відповідальністю "Боско Рапідо", ідентифікаційний код 37528738, місцезнаходження: Чернігівська область, Ічнянський район, м. Ічня, вул. Першотравнева,1 та не перебуває в процесі припинення.
Частиною 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи, що процесуальні документи господарського суду Чернігівської області були направлені відповідачу по справі за вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб адресою, явка відповідача обов'язковою не визнавалась, суд приходить висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.
В судовому засіданні 09.06.2015 року суд перейшов до розгляду справи по суті.
Прокурор виклала позовні вимоги, які були підтримані представником позивача.
В поданих в судове засідання 09.06.2015 року письмових поясненнях позивач зазначає, що рішенням господарського суду Чернігівської області від 16.12.2014 року по справі №927/1715/14 за позовом прокурора Ічнянського району в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Боско Рапідо", третя особа ДП «Прилуцьке лісове господарство», розірвано договір оренди №128-13 від 12.08.2013р., стягнуто з відповідача заборгованість з орендної плати за травень-серпень 2014 року в сумі 1398,12 грн., 55,42 грн. пені та 139,81 грн. штрафу. Договір оренди №128-13 від 12.08.2013р. вважається розірваним з 06.01.2015 року, відповідно до ч.5 ст.188 Господарського кодексу України. Вказаним рішенням зобов»язано відповідача звільнити нерухоме державне майно вартістю 35609,63грн. - нежитлове приміщення столярної майстерні площею 101,8кв.м за адресою вул.Леніна,239, м. Ічня та повернути його балансоутримувачу - Державному підприємству "Прилуцьке лісове господарство". 19.03.2015 року стягнена судовим рішенням заборгованість, пеня та штраф погашена орендарем через органи ДВС. Зобов»язання щодо звільнення та повернення майна відповідачем було виконано лише 08.05.2015 року, у зв»язку з чим у позивача виникло право на стягнення неустойки у розмірі 2328,46 грн. Крім того, перед Державним бюджетом за відповідачем обліковується не охоплена вищезазначеним судовим рішенням заборгованість за вересень-грудень 2014 року в сумі 1263,36 грн. та пеня в сумі 148,12 грн.
Рішення приймається за наявними у справі документами, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи та матеріали, вислухавши пояснення прокурора та повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до частини першої ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 16.12.2014 року по справі № 927/1715/14 за позовом: прокурора Ічнянського району в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Боско Рапідо", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: державне підприємство «Прилуцьке лісове господарство» про розірвання договору оренди №128-13 від 12.08.2013р. індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності; стягнення з відповідача 1398,12грн. заборгованості з орендної плати згідно договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №128-13 від 12.08.2013р., 55,42грн. пені, 139,81грн. штрафу; зобов'язання відповідача звільнити нерухоме державне майна вартістю 35609,63грн. - нежитлове приміщення столярної майстерні площею 101,8кв.м за адресою вул.Леніна,239, м. Ічня та повернути його балансоутримувачу - Державному підприємству "Прилуцьке лісове господарство" на підставі акту приймання-передачі, яке набрало законної сили, було встановлено наступне:
12.08.2013 року між позивачем та відповідачем укладено договір №128-13 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, відповідно до п.1.1. якого орендодавець (позивач по справі) передає, а орендар (відповідач по справі) приймає в строкове платне користування без права передачі в суборенду та приватизації державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - нежитлове приміщення столярної майстерні (реєстровий номер 00993461.8.АААДДИ408), площею 101,8кв.м, розміщене за адресою: м. Ічня, вул.Леніна,239, що перебуває на балансі Державного підприємства "Прилуцьке лісове господарство" (далі - балансоутримувач, третя особа по справі), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 30.04.2013р. і становить за незалежною оцінкою 35609,63грн.
За умовами п.1.2., п.1.3. договору №128-13 від 12.08.2013 року, майно передається в оренду для здійснення переробки дерево сировини. Стан майна на момент укладання договору визначається в акті обстеження за узгодженим висновком балансоутримувача і орендаря, що є додатком до акту приймання-передачі.
Судом також встановлено, що згідно свідоцтва про право власності №5015 на нерухоме майно від 26.03.2012р., комплекс, виробничі приміщення за адресою м. Ічня, вул. Леніна, 239, в т.ч. будівля столярної майстерні Д-1, загальною площею 279,8кв.м, будівля столярної майстерні Є-1, загальною площею 284,3кв.м, належать до державної власності; власник держава України в особі Державного комітету лісового господарства України; правовий режим майна: господарського відання, Державне підприємство "Прилуцьке лісове господарство". Відповідно Згідно Витягу з реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна, виданого Фондом державного майна України, балансоутримувачем столярної майстерні (реєстровий номер 00993461.8.АААДДИ408) є Державне підприємство "Прилуцьке лісове господарство".
Згідно п.2.1.-2.4. договору №128-13 від 12.08.2013 року, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання-передавання майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку, складеному за методикою оцінки. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця.
Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передавання від 12.08.2013р., який підписано орендодавцем, орендарем та скріплено їх печатками, а також на акті є відмітка про погодження балансоутримувачем. Відповідно до вказаного акту орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування без права передачі в суборенду, приватизації та переходу права власності третім особам державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - нежитлове приміщення столярної майстерні (далі - майно) площею 101,8кв.м, розміщене за адресою: м. Ічня, вул.Леніна,239, що перебуває на балансі Державного підприємства "Прилуцьке лісове господарство" (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 30.04.2013р. і становить за незалежною оцінкою 35609,63грн. Стан майна на момент укладання договору визначений в акті обстеження від 03.06.2013 року і за узгодженим висновком балансоутримувача і орендаря не потребує капітального ремонту, але потребує здійснення поточного ремонту.
У п.10.1. договору №128-13 від 12.08.2013 року, сторони обумовили, що договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 12.08.2013р. до 09.08.2016р. включно.
У зв»язку з порушенням орендарем взятих на себе зобов»язань щодо своєчасної та повної сплати орендної плати та страхуванню орендованого майна, рішенням господарського суду Чернігівської області від 16.12.2014 року по справі № 927/1715/14, яке набрало законної сили 06.01.2015р., було розірвано укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та товариством з обмеженою відповідальністю "Боско Рапідо" договір оренди №128-13 від 12.08.2013р. індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності; зобов»язано товариство з обмеженою відповідальністю "Боско Рапідо" звільнити та повернути балансоутримувачу - державному підприємству "Прилуцьке лісове господарство" нерухоме майно: нежитлове приміщення столярної майстерні (реєстраційний номер 00993461.8.АААДДИ408) площею 101,8кв.м, вартістю 35609,63грн., яке знаходиться за адресою: Чернігівська обл., м. Ічня, вул.Леніна,239; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Боско Рапідо" в доход державного бюджету (отримувач - УК у Ічнянському районі/22080300, номер рахунку 3111094700133, МФО 853592, код 38030010) 1398грн. 12коп. заборгованості з орендної плати за період з травень - серпень 2014р., 55грн. 42коп. пені за період з 13.09.2013р.по 30.09.2014р. та 139грн. 81коп. штрафу; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Боско Рапідо" в доход державного бюджету 4263грн.00коп. судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що договір оренди було розірвано з 06.01.2015р.
Прокурор просить стягнути з відповідача орендну плату за період з вересня 2014 року по 06 січня 2015 року в сумі 1263 грн. 36 коп.
Відповідно до ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно до ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктами 3.1-3.2. договору №128-13 від 12.08.2013 року сторони обумовили, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку травень 2013р. 445,57грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Сторонами підписано Розрахунок орендної плати за перший місяць оренди нерухомого майна. Майно перебуває на балансі ДП "Прилуцьке лісове господарство".
Відповідно до п.3.3.-3.4. договору №128-13 від 12.08.2013 року, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого місяця оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.
Згідно з п.3.6. договору №128-13 від 12.08.2013 року, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
За користування орендованим майном за період з вересня 2014 року по 06.01.2015 року відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати до державного бюджету (70% орендної плати), а саме: по 13.09.2014р., оскільки 12.09.2014р. припадає на вихідний день, - 363 грн. 43 коп.; по 12.11.2014р. - 372 грн. 16 коп., по 12.12.2014р. - 379 грн. 23 коп.; по 12.01.2015р. - 390 грн. 60 коп.; по 12.02.2015р. за 6 днів січня 2015р. - 77 грн. 94 коп., всього 1583 грн. 36 коп.
За умовами п.3.10. договору №128-13 від 12.08.2013 року, зобов'язання орендаря щодо сплати орендної плати забезпечується у завдатку в розмірі, не меншому, ніж орендна плата за базовий місяць, який вноситься в рахунок орендної плати за останній місяць оренди.
Згідно до п.5.2. договору №128-13 від 12.08.2013 року, орендар зобов'язався протягом місяця після підписання договору внести завдаток, передбачений цим договором. Завдаток стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.6. цього договору. Після закінчення основного строку договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць (останні місяці) з урахуванням внесеного орендарем завдатку. У разі порушення орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати він має відшкодувати державному бюджету і балансоутримувачу збиткі в сумі, на яку вони перевищують розмір завдатку. Якщо в разі дострокового припинення договору за згодою сторін сума сплачених орендних платежів і завдатку перевищить, передбачені договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як зайва сума орендної плати (дивись п.3.9. цього договору).
Як свідчать матеріали справи, відповідачем було сплачено 11.09.2013р. завдаток в сумі 320 грн., що підтверджується наданою позивачем копією переліку платіжних доручень по ідентифікованим договорам оренди з файлу виписок Держказначейства № 2001 від 12.09.2013р.
Відповідно до п. 5.3. договору №128-13 від 12.08.2013 року, відповідач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується "призначення платежу" за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди).
Згідно з п.3.11. договору №128-13 від 12.08.2013 року, у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору не звільніє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В порушення вимог чинного законодавства та договору №128-13 від 12.08.2013 року, відповідач не виконав взяті на себе зобов»язання та не сплатив до державного бюджету (70%) орендної плати за період з вересня 2014р. по 06.01.2015р. Заборгованість на день ухвалення даного судового рішення становить 1263,36 грн. (загальна сума нарахованої орендної плати за період з вересня 2014р. по 06.01.2015р. 1583 грн. 36 коп. мінус 320 грн. завдатку).
Також прокурором пред'явлено до стягнення з відповідача 148,12 грн. пені за період з 01.10.2014 року по 07.01.2015 року, за несвоєчасну сплату орендної плати за період за травень-грудень 2014 року.
Згідно зі ст. 29 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
У відповідності до ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 3.7. договору №128-13 від 12.08.2013 року передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії помилково заповнених платіжних доручень з файлу виписок Держказначейства № 2411 від 20.03.2015р., судове рішення від 16.12.2014 року по справі № 927/1715/14, яке набрало законної сили 06.01.2015р. щодо стягнення з відповідача 1398 грн. 12 коп. заборгованості з орендної плати за період з травень-серпень 2014р., 55 грн. 42 коп. пені за період з 13.09.2013р. по 30.09.2014р. та 139 грн. 81 коп. штрафу, було виконано лише 19.03.2015р.
Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочка сплати орендної плати за вересень 2014-06 січня 2015р., і 1398 грн. 12 коп. заборгованості з орендної плати за період з травень-серпень 2014р. було погашено лише 19.03.2015, та оскільки при розрахунку пені за період з 01.10.2014р. по 07.01.2015р. позивачем було допущено арифметичні помилки, та не враховано, що 12.10.2014р. вихідний день, а тому прострочка настала з 14.10.2014р., суд доходить висновку, що пеня підлягає стягненню в сумі 146 грн. 16 коп. за період з 01.10.2014р. по 07.01.2015р.
Пунктом 10.6. договору №128-13 від 12.08.2013 року визначено, що чинність даного договору припиняється внаслідок, зокрема, за рішенням суду.
Статтею 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що зокрема, у разі розірвання договору, орендар зобов»язаний повернути орендодавцеві об»єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
У разі припинення або розірвання цього договору, згідно п. 10.9. договору №128-13 від 12.08.2013 року, майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.
Відповідно до п.п. 10.10., 10.11. договору №128-13 від 12.08.2013 року, майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передавання. Обов»язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.
Якщо орендар не виконує обов»язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати користування майном за весь час прострочення.
Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, якщо наймач не виконує обов»язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Прокурор просить суд стягнути з відповідача 2328,46 грн. неустойки за період з 12.01.2015 року по 30.03.2015 року.
Згідно до абз.1,3,4 п.5.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Водночас у розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, господарські суди мають враховувати умови договору та спеціальні норми статті 795 ЦК України, в силу яких договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму.
Як встановлено судом, рішенням господарського суду Чернігівської області від 16.12.2014 року по справі № 927/1715/14, яке 06.01.2015 року набрало законної сили, було розірвано договір оренди № 128-13 від 12.08.2013р. та зобов»язано товариство з обмеженою відповідальністю "Боско Рапідо" звільнити та повернути балансоутримувачу - державному підприємству "Прилуцьке лісове господарство" нерухоме майно: нежитлове приміщення столярної майстерні (реєстраційний номер 00993461.8.АААДДИ408) площею 101,8кв.м, вартістю 35609,63грн., яке знаходиться за адресою: Чернігівська обл., м. Ічня, вул.Леніна,239.
Постановою Державної виконавчої служби Ічнянського районного управління юстиції від 03.02.2015 року, було відкрито виконавче провадження (ВП №46330708) з примусового виконання наказу господарського суду Чернігівської області від 06.01.2015 року по справі №927/1715/14 про звільнення товариством з обмеженою відповідальністю "Боско Рапідо" та повернення балансоутримувачу - державному підприємству "Прилуцьке лісове господарство" нерухомого майна: нежитлове приміщення столярної майстерні (реєстраційний номер 00993461.8.АААДДИ408) площею 101,8кв.м, вартістю 35609,63грн., яке знаходиться за адресою: Чернігівська обл., м. Ічня, вул.Леніна,239.
Як вбачається із постанови Державної виконавчої служби Ічнянського районного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження (ВП №46330708), копію якої додано до матеріалів справи, наказ господарського суду Чернігівської області по справі №927/1715/14 від 06.01.2015 року щодо звільнення товариством з обмеженою відповідальністю "Боско Рапідо" та повернення балансоутримувачу - державному підприємству "Прилуцьке лісове господарство" нерухомого майна: нежитлове приміщення столярної майстерні (реєстраційний номер 00993461.8.АААДДИ408) площею 101,8кв.м, вартістю 35609,63грн., яке знаходиться за адресою: Чернігівська обл., м. Ічня, вул.Леніна,239, фактично виконано 08.05.2015 року.
За таких обставин, вимоги прокурора щодо стягнення 2328,46 грн. неустойки за період з 12.01.2015 року по 30.03.2015 року за невиконання обов»язку щодо повернення речі, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав, заборгованість по орендній платі, пеню за несвоєчасне перерахування орендної плати, а також неустойку за невиконання обов»язку щодо повернення речі не сплатив і позовні вимоги не оспорив, суд, з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області з подальшим перерахуванням до Державного бюджету України 1263,36 грн. заборгованості з орендної плати; 146,16 грн. пені та 2328,46 грн. неустойки. В решті позову відмовити.
Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст.4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню в доход Державного бюджету судовий збір в розмірі 1827 грн.
Керуючись ст.ст. 173, 174, 175, 193, 231, 232, 283 Господарського кодексу України; ст.ст. 11, 202, 205, 526, 530, 546, 549, 610, 629, 759, 762, 782, 785 Цивільного кодексу України; ст.ст. 18, 19, 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна"; ст.ст. 35, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України; ст.4 Закону України „Про судовий збір", господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Боско Рапідо", вул. Першотравнева, 1, м. Ічня, Чернігівська область, 16700 (код ЄДРПОУ 37528738, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, пр. Миру, 43, м. Чернігів, 14000 (р/р 37187500900002, УДКСУ у м.Чернігові Чернігівської області, МФО 853592, код 14243893) з подальшим перерахуванням до Державного бюджету України (отримувач: УК у Ічнянському районі/22080300, номер рахунку 3111094700133, код ЄДРПОУ 38030010, МФО 853592) 1263,36 грн. заборгованості з орендної плати; 146,16 грн. пені; 2328,46 грн. неустойки.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Боско Рапідо", вул. Першотравнева, 1, м. Ічня, Чернігівська область, 16700 (код ЄДРПОУ 37528738, відомості про банківські реквізити відсутні) в доход державного бюджету (рахунок 31217206783002, Отримувач: УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030001, код ЄДРПОУ 38054398, Банк: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) 1827,00 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
Повне рішення підписано 11.06.2015 року.
Суддя Л.М. Лавриненко
.
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2015 |
Оприлюднено | 16.06.2015 |
Номер документу | 44796079 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Лавриненко Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні