Рішення

від 11.06.2015 по справі 927/786/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

11 червня 2015 року справа № 927/786/15

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомашпром»

41500 Сумська обл. м. Путивль, пров. Кузнечний, 2

Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Предмет спору: про стягнення 32755,99 грн.

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

від позивача: Хроловський Є.О. директор

від відповідача: не з'явився

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 15400 грн. боргу по договорам-заявка, 7904,99 грн. індексу інфляції та 9471,00 грн. 3 % річних.

Відповідачем отримана судова кореспонденція 04.06.2015 року з Ухвалою про порушення провадження у справі від 02.06.2015 року та визначеною датою, часом та місцем слухання справи. Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. Наданим законом правом участі в судовому засіданні не скористався.

Позивачем надано письмові пояснення, в яких зазначено що 02.08.2013 р. та 12.08.2013 р. позивачем було направлено відповідачу оригінали всіх документів для здійснення оплати. Крім того повідомлено що 24.10.2013 р. позивачем було направлено відповідачу претензію, в якій зазначено отримання відповідачем оригіналів документів. Позивачем надано поштові квитанції про відправлення. Позивачем також зазначено в поясненнях про відсутність оплати відповідачем боргу станом на 11.06.2015 року.

Рішення приймається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

Між сторонами 18.07.2013 р. підписано договір - заявку № 18.07 на разове перевезення, з вартістю перевезення 7700 грн..

25.07.2013 р. між сторонами підписано договір - заявку № 25.07 на разове перевезення, з вартістю перевезення 7700 грн..

Крім того визначено умови оплати: замовник (відповідач) сплачує перевізнику (позивач) вартість наданих ним послуг розрахунком протягом 5 банківських днів після отримання оригіналів ТТН, накладної на тару, акт бою, видаткової накладної, картки водія з печаткою вантажоотримувача і розбірливим підписом відповідальної особи.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Позивачем згідно товарно-транспортних накладних №№ 0080070926 від 18.07.2013 р. та 0080071322 від 25.07.2013 р. на виконання договорів-заявок здійснено перевезення.

Всього позивачем надано послуг по перевезенню, а відповідачем отримано на суму 15400 грн. по двом договорам заявкам .

Позивачем було здійснено направлення відповідачу документів відповідно до умов договорів-заявок, що підтверджується квитанціями 02.08.2013 р. та 12.08.2013 р.

Відповідно до наданих позивачем письмових пояснень документи були отримані відповідачем 06.08.2013 р. та 15.08.2013 р. про що також зазначено в наявній в матеріалах справи копії претензії № 1-10.

Таким чином відповідач повинен був розрахуватися з позивачем протягом 5-ти банківських днів після отримання документів, тобто до 13.08.2013 р. та до 22.08.2013 р. Період прострочення відповідача по оплаті починається з 14.08.2013 р. та з 23.08.2013 р.

Відповідач своєчасно та в повному обсязі за надані послуги не розрахувався.

Матеріалами справи підтверджується заборгованість в сумі 15400 грн.

Позивачем 24.10.2013 р. було направлено відповідачу претензію № 1-10 від 21.10.2013 р. з проханням оплатити надані послуги, яка отримана відповідачем 26.10.2013 року. З тексту претензії вбачається доведення позивачем позиції про направлення відповідачу оригіналів документів за умовами договорів - заявок та визначена сума заборгованості в розмірі 15400 грн.

В матеріалах справи присутні докази реагування відповідача на зазначену вище претензію позивача, а саме: гарантійний лист від 29.10.2013 р. , в якому відповідач повідомив що погашення заборгованості буде проводитись у період з 04 по 08.10.2013 р.

За таких обставин суд приходить до висновку про отримання відповідачем належних документів на здійснення оплати послуг позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 9471 грн. 3 % річних та 7904,99 грн. індексу інфляції.

Оскільки позивачем нарахування 3 % річних здійснено за місяці прострочки, а саме по договору-заявці № 18.07 - 21 місяць та по договору-заявці № 25.07 за 20 місяців замість визначення в днях, суд приходить висновку, що період прострочення має бути визначено по договору-заявці № 18.07 з 14.08.2013 р. по 12.05.2015 р. (дата зазначена позивачем в матеріалах справи) - 637 днів та 3 % річних складають 403,14 грн. Період прострочення по договору-заявці № 25.07 з 23.08.2013 р. по 12.05.2015 р. (628 днів) та 3 % річних складають 397,45 грн. Всього загальна сума 3 % річних становить 800,59 грн. В решті позовних вимог в частині стягнення 8670,41 грн. має бути відмовлено в зв'язку з необґрунтованістю.

По договору-заявці № 18.07 індекс інфляції розраховується позивачем з 06.08.2013 р. по 12.05.2015 р. та по договору-заявці № 25.07 з 22.08.2013 р. по 12.05.2015 р. Розрахунки здійснено з серпня 2013 р. по березень 2015 р. по договору № 18.07, та з вересня 2013 р. по березень 2015 р. по договору № 25.07.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахування індексу інфляції повинна розраховуватися виходячи з індексу інфляції за кожний місяць прострочення.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Відповідно п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Така методологія розрахунку інфляційних позивачем не була дотримана, що вплинуло на правомірність та обґрунтованість заявленої до стягнення суми. Нарахування повинно проводитись з вересня 2013 р. Період нарахування не вплинув на заявлену суму 7904,99 грн., оскільки при перевірці судом, сума є більшою ніж заявлена.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції в сумі 7904,99 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач витребуваних документів та доказів повної оплати послуг перевезення суду не надав.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк.

Оскільки відповідач, в порушення ст. 525,526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання по своєчасній оплаті послуг перевезення не виконав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково борг в сумі 15400 грн., індекс інфляції в сумі 7904,99 грн. та 3 % річних в сумі 800,59 грн., в решті позовних вимог в частині стягнення 3 % річних в сумі 8670,41 грн. відмовити.

З огляду на те, що спір виник з винних дій відповідача, з урахуванням висновку суду про часткове задоволення вимог, відшкодування судового збору має бути здійснено в розмірі 1344,51 грн., що є сумою пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 525,526,625,909 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,33,49,75,82-85,121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомашпром» (41500 Сумська обл.. м. Путивль, пров. Кузнечний, 2 код 31611914) борг в сумі 15400 грн., індекс інфляції в сумі 7904,99 грн. та 3 % річних в сумі 800,59 грн. та 1344,51 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позовних вимог в частині стягнення 3 % річних в сумі 8670,41 грн. відмовити.

Суддя І.А.Фетисова