Ухвала

від 09.06.2015 по справі 819/962/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року Справа № 876/7287/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Рокшилд» до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Рокшилд» звернулося до суду з позовом до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 18.03.2013 року № 0000152200, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020,00 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби від 18.03.2013 року № 0000152200 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Рокшилд» штрафу в розмірі 1020 грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що згідно оглянутих в судовому засіданні оригіналів податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року і розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до неї), поданих ТзОВ «Компанія Рокшилд» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва, було проставлено штампи, що підтверджують їх отримання органом державної податкової служби 20.12.2011 року за № 256538 та № 256540 відповідно.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з неповним з'ясуванням обставин справи, Кременецька міжрайонна державна податкова інспекції Тернопільської області Державної податкової служби оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що проведеною невиїзної позаплановою перевіркою ТзОВ «Компанія «Рокшилд» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року, крім інших порушень зафіксованих в акті перевірки, встановлено, що в порушення пп.14.1.191 п.14.1. ст.14 ; п.185.1. ст.185 Податкового Кодексу України ТзОВ «Компанія «Рокшилд» завищено податкове зобов'язання за грудень 2012 року на суму 2146430,00 грн. та в порушення п.48.1.ст.48, п.49.1, ст.49 п.203.1 ст.203 Податкового Кодексу України та Наказу ДПА України № 41 від 25.01.2011 року «Про затвердження форми та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» зареєстрованого в Мін'юсті 16.02.2011 року за №197/18935, безпідставно віднесено до рядка 21.1. ( значення рядка 20.2. декларації попереднього звітного періоду) податкової декларації за грудень 2011 року, ПДВ в сумі 2137006 грн., адже податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2011 року до ДПІ в Оболонському районі м. Києва (де на цей час позивач перебував на податковому обліку) Товариством відповідно до баз даних не подавалась, що також підтверджено листом ДПІ в Оболонському районі м. Києва від 24.01.2013 року №671/7/15.2-22.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційноїінстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що у період з 29.12.2010 року по 22.01.2012 року працівниками Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області проведено невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рокшилд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 29.01.2013 року №1/22- 00/37139386 згідно висновків якого перевіркою встановлено, що в порушення пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України ТзОВ «Компанія «Рокшилд» завищено податкове зобов'язання за грудень 2012 року на суму 2 146 430,00 грн. та в порушення п.48.1 ст.48, п.49.1 ст.49, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України та наказу ДПА України №41 від 25.01.2011 року «Про затвердження форми та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за №197/18935, безпідставно віднесено до рядка 21.1 (значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного періоду) податкової декларації за грудень 2011 року, ПДВ в сумі 2 137 006 грн., такя як податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2011 року з ДПІ в Оболонському районі м. Києва товариством відповідно до баз даних не подавалась, що також підтверджено листом ДПІ в Оболонському районі м. Києва від 24.01.2013 року №671/7/15.2-22.

На підставі даного акту перевірки Кременецькою міжрайонною державною податковою інспекцією Тернопільської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.03.2013 року № 0000152200, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020,00 грн. за порушення п.203.1 ст.203, п.49.1 ст.46 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкової звітності по податку на додану вартість за листопад 2011 року.

У відповідності до п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

В силу п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2 ст.49 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п.49.3 ст.49 ПК України податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 49.8 ст.49 ПК України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

У відповідності до вимог п.203.1 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З змістом пункту 46.5 статті 46 ПК України форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за №197/18935, затверджено форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Згідно вимог п. 49.8 ст.49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Підпунктом 49.18.1. п.49.18 ст.49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до вимог п. 49.9 ст.49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Із наявних в матеріалах справи копій податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року і розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до неї), поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Рокшилд» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва, видно, що такі були подані позивачем до податкового органу 20.12.2011 року за вх. № 256538 та вх. № 256540, що підтверджується штампами про їх отримання.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кременецької міжрайонної державної податкова інспекції Тернопільської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року у справі №819/962/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Рокшилд» до Кременецької міжрайонної державної податкова інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник