Ухвала

від 11.06.2015 по справі 2а-15574/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15574/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді: Літвіної Н.М.

Суддів: Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Київська фабрика технічних паперів» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва № 0000672302 від 29 вересня 2011 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 07 вересня 2011 року по 13 вересня 2011 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Київська фабрика технічних паперів» з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податків і зборів по взаємовідносинах з ТОВ «Арма-строй»(код за ЄДРПОУ 34882358) за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої складений акт №5486/23-222-34647372 від 16 вересня 2011 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ПАТ «Київська фабрика технічних паперів» (код за ЄДРПОУ 00278787) з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податків і зборів по взаємовідносинах з ТОВ «Арма-строй» (код за ЄДРПОУ 34882358) за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року».

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 7.2.3 п. 7.2, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, в результаті чого встановлено завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ПДВ (рядок 26 Декларації) за грудень 2008 року у сумі 2 574, 00 грн.

На підставі Акту перевірки податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000672302, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 574, 00 грн.

Не погодившись з рішенням суб»єкта владних повноважень позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між ПАТ «Київська фабрика технічних паперів» та TOB «Арма-строй» було укладено господарське зобов»язання у квітні 2008 року на суму 15 444, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 2 574, 00 грн.) з приводу придбання продукції - вмикач автоматичний ВА 1000 А.

Виконання умов зазначеного зобов»язання підтверджується податковою накладною № 04/225 від 22 квітня 2008 року, видатковою накладною № 04/23 від 23 квітня 2008 року, прибутковою накладною № 2767 від 23 квітня 2008 року, згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних ВАТ «Київська фабрика технічних паперів» та платіжного доручення № 224 від 22 квітня 2008 року.

Отримана позивачем продукція - вмикач автоматичний ВА 1000 А - було оприбутковано в обліку підприємства, а суму податку на додану вартість занесено до книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) за з.п. № 600 та включено до податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість у квітні 2008 року.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно до п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону - до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до п. п. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

На підтвердження реальності здійснення відповідних господарських операцій позивачем були надані податкові накладні, видаткові накладні, прибуткові накладні, платіжне доручення, фотокартки, договір на виконання робіт по встановленню даного вмикача, та акт приймання робіт, які свідчать реальність виконання зазначеного господарського зобов»язання.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення господарських операцій та в період їх виконання відомості в Єдиному державному реєстрі з приводу реєстрації TOB «Арма-строй» були чинні. Крім того, TOB «Арма-строй» було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на порушення кримінальної справи, оскільки це не є належними доказами по справі в зв»язку з тим, що дані документи не є остаточними за своїм змістом, не мають наперед встановленого й доведеного характеру, тобто не є юридичними фактами, оскільки обвинувальний вирок суду в кримінальній справі відсутній. Факт порушення кримінальної справи, сам по собі не свідчить про спрямованість правочину на знищення майна держави чи відсутність господарських операцій і не спростовує правове значення складених за цими операціями первинних документів.

Колегія суддів також звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, строк, протягом якого контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань позивачу по сплаті ПДВ за квітень 2008 року, закінчився, у зв'язку з чим позивач, на підставі п. 102.1 ст. 102 ПК України, вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 травня 2015 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.