Постанова

від 26.02.2015 по справі 804/372/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 р. Справа № 804/372/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участю: представника позивача Гаркуші С.В., представника відповідача Василенка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівелінвест» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.12.2014 № 0007062204,

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівелінвест» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.12.2014 № 0007062204 ( форми «Р»).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин із ТОВ «Пенталіт» за період: лютий 2014 року, їх реальності та повноти відображення. В ході перевірки податковий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівелінвест» із виконавцем - ТОВ «Пенталіт» та відсутність об'єктів оподаткування ПДВ у лютому 2014 року по взаємовідносинам із вказаним підприємством -виконавцем, в результаті чого занижено податок на додатку вартість у лютому 2014 року на загальну суму 29666,67 грн. За результатами перевірки позивача складений акт від 04.12.2014 №4629/2204/33515924. На думку позивача, факти, викладені у вказаному акті, не відповідають дійсності. З урахуванням результатів перевірки податковий орган виніс оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 17.12.2014 № 0007062204 ( форми «Р»), з яким позивач категорично не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, і наголошує на тому, що взаємовідносини позивача із ТОВ «Пенталіт» були реальними, зобов'язання між сторонами виконані в повному обсязі та підтверджуються всіма необхідними первинними документами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2015 відкрито провадження в адміністративний справі № 804/372/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 29.01.2015 о 10:30.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях проти позову. Відповідач зазначив, що в ході перевірки взаємовідносин позивача із ТОВ «Пенталіт» було встановлено нереальність господарських операцій між вказаними підприємствами. Відповідачем встановлено, що на замовлення ТОВ «Будівелінвест» ТОВ «Пенталіт» виконувало ремонтні роботи у будівлі, яка є власністю першого. Проте, під час перевірки не були надані акти приймання - передачі виконаних будівельних робіт. Окрім того, від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області надійшов акт від 19.05.2014 № 78/223/38931204 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з Товариством з обмеженою відповідальністю «Пенталіт» (код ЄДРПОУ 38931204) щодо підтвердження здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень - лютий 2014 року», з якого вбачається, що ТОВ «Пенталіт» відсутнє за податковою адресою. Зазначені обставини вказують на неможливість вказаного підприємства виконувати ремонтні роботи на замовлення позивача, відтак об'єкти оподаткування у вказаних взаємовідносинах відсутні, що і призвело до заниження позивачем податку на додатку вартість у лютому 2014 року на загальну суму 29666,67 грн. За наведених обставин, податкове повідомлення -рішення від 17.12.2014 № 0007062204 (форми «Р»), винесене обґрунтовано, а тому у суду відсутні підстави для його скасування.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівелінвест» (далі - ТОВ «Будівелінвест») (код ЄДРПОУ 33515924) зареєстровано як юридична особа 20.04.2005 Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, на податковий облік взято 20.05.2005 за № 10163, перебуває на податковому обліку у Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва, виданого № 200161942 від 13.02.2014.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 01.12.2014 № 1231, Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість ТОВ «Будівелінвест» (код ЄДРПОУ 33515924) під час здійснення взаємовідносин із ТОВ «Пенталіт» (код ЄДРПОУ 38931204) за період лютий 2014 року, їх реальності та повноти відображення, результати якої оформлені актом від 04.12.2014 № 4629/2204/33515924.

У висновках вказаного акту зазначено, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено: 1) нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Будівелінвест», а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «Будівелінвест» операцій по ланцюгу постачання із ТОВ «Пенталіт» (код ЄДРПОУ 38931204) за лютий 2014 року на суму ПДВ - 29666, 67 грн.; 2) порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у лютому 2014 року на загальну суму 29666, 67 грн.

До таких висновків податковий орган дійшов, враховуючи наступне.

По - перше, як зазначено на сторінці 5 акту від 04.12.2014 № 4629/2204/33515924, до перевірки не надано підтверджуючі документи щодо виконання ремонтних робіт офісного приміщення ТОВ «Будівелінвест», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 60 -річчя Жовтня, б. 2, прим. 17, а саме: акти виконаних будівельних робіт форми КБ-2в «Акт приймання виконання будівельних робіт» та форми КБ - 3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», затверджені наказом від 04.12.2009 № 554 Міністерства регіонального розвитку та будівництва України «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві». Таким чином, позивачем не доведено факт отримання ремонтних робіт офісного приміщення ТОВ «Будівелінвест», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 60-річчя Жовтня, б. 2, прим. 17 та зв'язок їх з господарською діяльністю підприємства.

По-друге, ТОВ «Пенталіт» визнаний банкрутом, свідоцтво платника ПДВ анульоване 07.07.2014.

По - третє, встановлений ланцюг постачання за період: лютий 2014 року: ТОВ «Капітал Інвест - ТП» - ТОВ «Пенталіт» - ТОВ «Будівелінвест», проте ТОВ «Капітал Інвест - ТП» виписувало податкові накладні постачальникам, з метою приховування номенклатури поставлених товарів.

По - четверте, Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було отримано акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області надійшов акт від 19.05.2014 № 78/223/38931204 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з Товариством з обмеженою відповідальністю «Пенталіт» (код ЄДРПОУ 38931204) щодо підтвердження здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень - лютий 2014 року», в якому вказано про відсутність у вказаного підприємства трудових ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, що унеможливлює здійснення господарських діяльності ТОВ «Пенталіт».

На підставі акту перевірки від 04.12.2014 № 4629/2204/33515924 Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення - рішення від 17.12.2014 № 0007062204 (форми «Р»), за яким підприємству позивача збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 29666, 67 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 7416, 66 грн.

Дослідивши надані сторонами докази та обставини справи, суд не погоджується із позицією податкового органу щодо нереальності господарських операцій між ТОВ «Будівелінвест» та ТОВ «Пенталіт» у перевіряємому періоді, у зв'язку з наступним.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки, з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, у якому зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Також, у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача, що правочин, укладений позивачем із ТОВ «Будівелінвест», не спрямований на настання реальних правових наслідків через те, що за ланцюгом між ТОВ «Пенталіт» - ТОВ «Капітал Інвест - ТП» податкові накладні із сумою ПДВ менше 10000,00 грн., виписані останнім, з метою приховування номенклатури поставлених товарів (послуг), оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачання платником податків, та його безпосереднім контрагентом.

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, яке допустило ТОВ «Пенталіт» або його контрагенти. Аналогічну позицію з цього приводу займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009, номер судового рішення в ЄДРСР № 3060678.

В Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 06.05.2011 №742/11/13-11 зазначено, що згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між ТОВ «Будівелінвест» та ТОВ «Пенталіт» і реальність зміни майнового стану першого.

Судом встановлено, що між позивачем (замовником) та ТОВ «Пенталіт» (підрядником) укладений договір на виконання робіт № 03/02-Р від 03.02.2014, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених договором, підрядник взяв на себе зобов'язання за дорученням замовника виконати ремонтні роботи офісного приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 60 - річчя Жовтня, б. 2, приміщення 17.

Відповідно до локального кошторису на ремонт приміщення № 17, по вул. 60 - річчя Жовтня, б. 2, який наданий підрядником позивачеві, вартість ремонтних робіт становить 178000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 29666, 67 грн.).

На підтвердження виконання робіт в повному обсязі, між ТОВ «Будівелінвест» та ТОВ «Пенталіт» 28.02.2014 підписаний акт приймання виконаних робіт, яким сторони підтвердили якість, обсяг та факт надання - отримання робіт згідно договору від 03.02.2014 № 03/02-Р.

Виконавцем - ТОВ «Пенталіт» позивачеві видана податкова накладна від 28.02.2014 № 511 на суму 178000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 29666, 67 грн.).

Оплата позивачем за виконані роботи на користь ТОВ «Пенталіт» проведена на підставі платіжного доручення від 26.03.2014 № 744 .

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 ( далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 «Щодо підтвердження даних податкового обліку», документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В даному випадку, з урахуванням специфіки договірних відносин (згідно договору підряду) підписаний сторонами акт виконаних будівельних робіт є тим документом, який засвідчує факт виконання робіт належним чином та виконання підрядником взятих на себе зобов'язань.

Матеріалами справи підтверджено, що будівельні роботи були виконані ТОВ «Пенталіт» належним чином та прийняті ТОВ «Будівелінвест» на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт.

Факт виконання робіт підтверджується первинними документами: податковою накладною, актом приймання виконаних будівельних робіт, які надавалися відповідачу під час проведення перевірки, про що зазначено і в самому акті перевірки (стор. 3 акту), що спростовує твердження відповідача про відсутність у підприємства актів виконаних будівельних робіт.

Доводи податкового органу щодо відсутності акту виконаних будівельних робіт форми КБ-2в «Акт приймання виконання будівельних робіт» та форми КБ - 3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», затверджених наказом від 04.12.2009 № 554 Міністерства регіонального розвитку та будівництва України «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» не беруться судом до уваги, оскільки вказаний наказ на момент господарських правовідносин між ТОВ «Будівелінвест» та ТОВ «Пенталіт» втратив чинність.

Таким чином, факт здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентом - ТОВ «Пенталіт» підтверджується первинними документами, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

На підставі вищезазначеного, судом встановлений рух активів від ТОВ «Пенталіт» до позивача.

Зі змісту акту перевірки від 04.12.2014 № 4629/2204/33515924 встановлено, що контролюючим органом враховано висновки акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області надійшов акт від 19.05.2014 № 78/223/38931204 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з Товариством з обмеженою відповідальністю «Пенталіт» (код ЄДРПОУ 38931204) щодо підтвердження здійснення господарських відносин, їх реальності та повно вати відображення в обліку за січень - лютий 2014 року», в якому вказано про відсутність вказаного підприємства за податковою адресою.

Однак, суд зазначає про те, що сама собою наявність такого акту, складеного у відношенні контрагента платника податків, не може слугувати підставою для висновку податкового органу про відсутність реального здійснення господарської операції, оскільки таких висновків він може дійти виключно в ході проведення документальної перевірки підприємства та дослідження відповідних первинних документів. Крім того, податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Така позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 17.03.2014 по справі №К/800/54350/13 (номер судового рішення в ЄДРСР №38158367).

Що стосується спеціальної правосуб'єктності ТОВ «Пенталіт» (код ЄДРПОУ 38931204), суд зазначає, що згідно даних офіційного сайту Міндоходів України, на момент господарських взаємовідносин із позивачем, вказане підприємство було зареєстроване як юридична особа та мало відповідне свідоцтво платника ПДВ (яке анульоване 07.07.2014, тобто вже після завершення господарських операцій з позивачем). Відтак, ТОВ «Пенталіт» на момент укладання правочинів із ТОВ «Будівелінвест» мало необхідний обсяг спеціальної правосуб'єктності. Окрім того, у ТОВ «Пенталіт» була наявна ліцензія Державної архітектурно - будівельної інспекції України щодо господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт з додатком) від 22.11.2013 № 41-Л Серії АЕ № 280420. Згідно з додатком до даної ліцензії ТОВ «Пенталіт», до переліку робіт провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури відносяться будівельні та монтажні роботи.

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Як визначено п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В процесі розгляду справи встановлено, що податковий кредит позивачем було сформовано по першій події - отримання платником податку послуг у лютому 2014 року, що підтверджено податковою накладною від 28.02.2014 № 511.

Нормами статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на вищезазначені норми чинного податкового законодавства, дослідивши надані позивачем первинні документи, суд дійшов висновку, що сума податкового кредиту за лютий 2014 року на суму 29666,67грн. сформована позивачем правомірно та підтверджується первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, про обґрунтованість позовних вимог і доведеність позивачем невідповідності винесеного оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 17.12.2014 № 0007062204 (форми «Р») вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь позивача витрати у розмірі 182 грн. 70 коп.

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівелінвест» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.12.2014 № 0007062204 (форми Р») задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.12.2014 № 0007062204 ( форми «Р»).

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівелінвест» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03 березня 2015 року

Суддя О.В. Царікова