Постанова

від 18.12.2013 по справі 807/4087/13-а

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2013 рокум. Ужгород№ 807/4087/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Андрійцьо В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до Малого приватного підприємства "Фаворит" про стягнення заборгованості у сумі 390,91 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Малого приватного підприємства "Фаворит" про стягнення заборгованості у сумі 390,91 грн., мотивуючи тим, що останній не виконує взяті на себе обов'язки щодо сплати заборгованості страхових внесків. Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає забезпеченню збирання та акумулювання коштів, призначених, для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій. Отже, позивач був змушений звернутися до суду для захисту прав та законних інтересів держави та примусового стягнення з відповідача вищезазначеної суми заборгованості.

09 грудня 2013 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, за наявними матеріалами. Як вбачається із поданого клопотання, позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини неявки та не надав заперечення проти позову.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної справи в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідач - мале приватне підприємство "Фаворит" є платником страхових внесків у відповідності до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набув чинності з 01 січня 2004 року.

У відповідності до ст. 4 п. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, а саме суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних чи фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, встановлюються ставки збору в розмірі 32 % з 01.01.2004 р. до 31.03.2005 р., 32,3 % з 01.04.2005 р. до 31.12.2005 р., 31,8 % з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р., а 33,2 % з 01.01.2007 р. від об'єкта оподаткування визначеного п.1 ст. 2 цього Закону - суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних витрат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплати винагород фізичним особам, виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а також суми сплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

У відповідності до вимог п. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" роботодавці - юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру - являються страхувальниками, тому, відповідно до ст. 15 вищевказаного Закону вони є платниками страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України та зобов'язані сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.п. 1 п. 8 Прикінцевих положень даного нормативно-правового акту передбачено, що страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах та в порядку визначених цим Законом та в розмірах передбачених Законом України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч. 10 ст. 20 вказаного Закону, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Як вбачається із ч. 12 ст. 106 вищевказаного Закону нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій. Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків. Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки (ч. 14 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач вчасно не сплатив нараховані страхові внески за відповідний базовий період, а тому у відповідності до ч. 10 ст. 20 вищевказаного закону до нього були застосовані фінансові санкції.

Так, за період з 31 грудня 2003 року по 26 листопада 2010 року відповідач мав недоїмку по сплаті страхових внесків у зв'язку із чим Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі винесло рішення від 02 грудня 2010 року за № 1107 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків де нарахована пеня в розмірі 390,91 грн. Отже, у відповідності до особової картки платника за відповідачем рахується заборгованість у сумі 390,91 грн.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 (з наступними змінами та доповненнями, в редакції Закону станом на час виникнення спірних правовідносин) - цей Закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Згідно ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, та дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області - задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача - малого приватного підприємства "Фаворит" (90554, Закарпатська область, Тячівський район, с. Лази, вул. Перемоги, буд. 64, код ЄДРПОУ- 22106762) на користь управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі (90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Робітнича, буд. 18, код 20449713, р/р 25606301697, МФО - 312356 у філії Закарпатське обласне АТ Ощадбанк м. Ужгород) заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 390 (тристо дев'яносто) грн. 91 коп.

3. Виконавчий лист видати після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.Д. Андрійцьо